Рішення № 78746449, 17.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

17 грудня 2018 року справа №826/7287/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Брітіш Петроліум” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Брітіш Петроліум”)

до

Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – ДПІ у Деснянському районі)

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01 грудня 2016 року №0072131201

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з підстав протиправного застосування штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин у ТОВ “Брітіш Петроліум” наявний діючий договір про визнання електронних документів, а в контролюючого органу не було правових підстав для одностороннього припинення вказаного договору, тому дії працівників ДПІ у Деснянському районі щодо блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є неправомірними. Крім того, позивач у заяві про доповнення підстав позову звертав увагу на те, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачалась камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 червня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7287/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв’язку із тим, що за результатами перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для застосування штрафу.

В судовому засіданні 02 серпня 2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив; на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 01 грудня 2016 року №0072131201 згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно зі статтею 1201 Податкового кодексу України до ТОВ “Брітіш Петроліум” застосовано штрафні санкції: за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 517 110,92 грн. у сумі 51 711,10 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 25 листопада 2016 року №10831/26-52-12-01-14 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість (далі по тексту - акт перевірки).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як зазначено в акті перевірки, позивач порушив за серпень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, переліку податкових накладних, несвоєчасно зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних та період затримки в акті перевірки не наведено.

Згідно з розрахунком штрафу ТОВ “Брітіш Петроліум” порушило граничні терміни реєстрації податкових накладних / розрахунку коригування від 14 вересня 2016 року №88, від 13 вересня 2016 року №80, від 14 вересня 2016 року №81, від 13 вересня 2016 року №163, від 13 вересня 2016 року №77, від 14 вересня 2016 року №78, від 13вересня 2016 року №75, від 13 вересня 2016 року №74, від 14 вересня 2016 року №90 та від 12 вересня 2016 року №70.

Відповідно до абзаців першого-шостого пункту 1201.1 пункту статті 1201 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Позивач не заперечує факти порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, що вказані у розрахунку штрафних санкцій, однак, зазначає, що таке порушення сталося у зв’язку із протиправними діями ДПІ у Деснянському районі щодо блокування реєстрації податкових накладних через безпідставне розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів.

Разом з тим, суд звертає увагу, що поведінка ДПІ у Деснянському районі щодо своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, блокування реєстрації податкових накладних та розірвання договору про визнання електронних документів не є предметом даного спору і позивач не оскаржує такі дії відповідача; у свою чергу пункт 1201.1 пункту статті 1201 Податкового кодексу України не передбачає можливість звільнення від відповідальності в залежності від факту вини платника податків.

Таким чином, на думку суду, застосування до позивача штрафних санкцій здійснено ДПІ у Деснянському районі у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Щодо посилань позивача на незаконність проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає про наступне.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі – в редакції, чинній на момент проведення перевірки) встановлює, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У свою чергу підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов’язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 1201,1202 Податкового кодексу України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, враховуючи положення підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних Єдиного реєстру податкових накладних, що свідчить про правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в Єдиного реєстру податкових накладних, за результатами якої складено акт перевірки 25 листопада 2016 року №10831/26-52-12-01-14.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 04 вересня 2018 року у справі №808/2195/17, адміністративне провадження №К/9901/51528/18.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 грудня 2016 року №0072131201 нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Брітіш Петроліум” задоволенню не підлягає.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати відшкодуванню позивачу не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю “Брітіш Петроліум” відмовити повністю.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Брітіш Петроліум” (02660, м. Київ, вул. Віскозна, 15, офіс 9; ідентифікаційний код 40028849);

Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві (02217, м. Київ, вул. Закревського, 41; ідентифікаційний код 39466328).

Суддя В.А. Кузьменко