Рішення № 78746313, 18.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2018 р. № 820/2310/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Заічко О.В.,

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішення та вимоги ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог: скасувати у повному обсязі Рішення відповідача № НОМЕР_1 від 29.01.2018 року; скасувати у повному обсязі вимогу про сплату боргу від 05.06.2018 року № Ю-728-25.

В обґрунтування позову позивач вказав на протиправність спірного рішення та вимоги.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити з огляду на доводи позову.

Представники відповідача проти позову заперечував, просив у його задоволенні відмовити з огляду на доводи відзиву на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Контролюючим органом відносно позивача було складено рішення № НОМЕР_1 від 29.01.2018 року яким за несвоєчасність сплати єдиного внеску з порушенням граничних строків у періоді з 21.02.2017 року по 20.10.2017 року нараховано штрафні санкції у розмірі 214484,74 грн. та пеню 31692,07 грн. ( т.1 а.с.25). Позивачем було оскаржено це рішення в адміністративному порядку, проте, рішенням про результати розгляду скарги від 15.03.2018 року ДФС України таку залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін ( т.1 а.с.26-31).

Вказана обставина слугувала підставою звернення позивача до суду, оскільки, як він зазначав, у періоді з 21.02.2017 року по 20.10.2017 року позивачем своєчасно та у повному обсязі було виконано покладений на нього ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обов'язок зі сплати єдиного внеску на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копії Додатку № 4 Звіт про суми нарахованої заробітної застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску та копії банківських виписок про сплату єдиного внеску ( т.1 а.с.53-165). Крім того, позивач вказував, що за даними електронного кабінету у нього відсутній борг з єдиного внеску.

В подальшому, відповідачем було виставлено позивачеві вимогу про сплату боргу від 05.06.2018 року № Ю-728-25 ( т.1 а.с.230), однак таку, у зв'язку з оскарженням рішення № НОМЕР_1 від 29.01.2018 року було відкликано ( т.2 а.с.14-15).

Судом встановлено, що, згідно Акту №10266-07 від 25.01.2017 р. Східна ОДПІ м. Харкова ГТУ ДФС у Харківський області та ПАТ «ХАРВЕРСТ» провели звірення розрахунків платника єдиного внеску за період з 01.01.2016 до 31.12.2016 р., за результатами якого, станом на 31.12.16 р. у Позивача позитивне сальдо розрахунків склало 208380,29 грн., штрафні санкції склали 0,00 грн. ( т.2 а.с.30).

Згідно відомості позивача по рахунку 657 за єдиним соціальним внеском за період з 01.01.2017 по 20.10.2017 р., як зазначав представник позивача, вбачається своєчасність сплати єдиного внеску. Вказану відомість долучено до матеріалів справи ( т.2 а.с.32).

Крім того представник позивача вказував, що зазначене також підтверджено листом відповідача № 44912-10/20-40-58-02-12 від 26.10.2018 р. ( т.2 а.с.31).

У свою чергу, відповідачем до матеріалів справи було надано витяг з бази відносно позивача, за яким повідомлені позивачем дані не збігаються з даними контролюючого органу у тому контексті що з боку позивача має місце значний пропуск строків сплати єдиного внеску ( т.1 а.с.217-223).

По суті позовних вимог суд зазначає наступне.

За змістом п.п. 41.1 ст. 41 ПК України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства та законодавства з питань сплати єдиного внеску, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган.

Згідно пп. 19-1.1.2 п. 19-1.1 ст.19 ПК України, контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (надалі - Закон).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (ч. 8 ст. 9 Закону).

Відповідно до ч. 10 ст. 9 Закону, днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Згідно ч. 12 ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом № 2464 є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464).

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону).

Відповідно ч. 16 ст. 25 Закону № 2464 строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Розглядаючи вказану справу, суд відмовляє позивачеві у позові в частині оскарження вимог про сплату боргу від 05.06.2018 року № Ю-728-25, оскільки розглядом справи доведено та матеріалами справи підтверджено, що така є відкликаною, отже, в даній частині відсутній предмет спору.

Щодо позову в частині оскарження рішення відповідача № НОМЕР_1 від 29.01.2018 року, суд вказує, що позивачем при поданні позову було залишено поза увагою той факт, що винесенню вказаного рішення передувала наявність рішення від 26.12.2016 року № НОМЕР_2 яким за період з 21.05.2015 року до 22.02.2016 року позивачеві нараховано суму штрафу у розмірі 273146,14 грн. та пені 118620,05 грн. ( т.1 а.с.166).

Вказане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку ( т.1 а.с.167-170), проте, у судовому засіданні сторонами не заперечувалось, що рішення від 26.12.2016 року № НОМЕР_2 було залишено без змін, доказів протилежного суду не надано. Згідно відомостей автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що рішення від 26.12.2016 року № НОМЕР_2 у судовому порядку позивачем не оскаржувалось.

Отже, таке є чинним, а тому за позивачем рахувався борг з єдиного внеску у сумі штрафу та пені, нарахованих рішенням від 26.12.2016 року № НОМЕР_2, що також підтверджено даними облікової картки позивача, долученої відповідачем до справи. Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

За таких обставин, суд відхиляє відповідні посилання позивача про відсутність порушень строків сплати єдиного внеску, оскільки, у даних правовідносинах не має значення напрям сплати, визначений позивачем, у свою чергу, кошти, сплачені позивачем за певними напрямами у певних періодах, як посилання на дотримання вимог ч. 8 ст. 9 Закону, були правомірно спрямовані податковою на погашення боргу з єдиного внеску за рішенням від 26.12.2016 року № НОМЕР_2.

З приводу посилань позивача, що за даними електронного кабінету у нього був відсутній борг, представник відповідача надав пояснення, з якими суд погоджується, що відповідні твердження є хибними, оскільки головний бухгалтер не міг не виявити наявність боргу з відповідних даних.

Суд вказує, що у випадку перенаправлення контролюючим органом коштів на оплату поточних податкових зобов'язань у рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, у такого платника податків виникає недоїмка за податковими зобов'язаннями за поточні податкові періоди, яка погашається у порядку, визначеному пунктом 87.9 ст. 87 ПК України та у випадку несвоєчасного погашення якої, ДПІ нараховує штраф у розмірах, установлених Законом у залежності від терміну затримки.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом в постановах від 04.04.2018 року (справа №815/5491/16) та від 05 червня 2018 року (справа №821/1750/17).

Згідно ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами ч. 1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи відповідач належним чином довів, що спірне рішення є законним та обгрунтованим.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Харківський верстатобудівний завод" (просп. Московський, буд. 277,м. Харків,61000, код ЄДРПОУ00223243) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) про скасування рішення та вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20 грудня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.