Рішення № 78746266, 17.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 грудня 2018 р. Справа № 2040/6893/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Супруна Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Вязмітіновій Т.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 61031, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (вул. Вишнева, буд. 3, м. Харків, 61124, код ЄДРПОУ 03196624) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради щодо розгляду заяв внутрішньо переміщений осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від 24 липня 2018 року № 1 про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України ОСОБА_4 особі з інвалідністю внаслідок війни III групи стосовно до вимог постанови КМ України № 280 від 18.04.2018 року;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради призначити, нарахувати та сплатити позивачу, ОСОБА_4 особі з інвалідністю внаслідок війни III групи, компенсацію за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при розгляді його заяви про надання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України Комісією прийнято оскаржуване рішення. Дане рішення позивач вважає прийнятим не у відповідності з чинним законодавством та вважає, що Комісія досконально не розібралась з його питанням. У зв’язку з викладеними обставинами позивач вважає, що його інтереси були порушені, та звернувся до суду для захисту своїх прав.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2018р. відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Відповідачем 11.10.2018 року до канцелярії суду надано відзив, в якому останній зазначив, що після отримання відповідної заяви ОСОБА_1 Комісією була проведена перевірка по переліку умов отримання грошової компенсації та виявлено, що факт проживання за місцем перебування протягом року в базі даних внутрішньо переміщених осіб не є підтвердженим. У зв’язку з цим Комітетом вирішено відмовити ОСОБА_1 в грошовій компенсації, та запропоновано звернутись до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради з повторною заявою на призначення грошової компенсації з 25.05.2019 р.. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити у визнанні позовних вимог позивача та залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_1

У судовому засіданні позивач – ОСОБА_1, підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача – ОСОБА_3, у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на правову позицію, викладену у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача та показання свідків, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач – ОСОБА_1, є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою № НОМЕР_2 від 23.05.2018 р., фактичне місце проживання зареєстровано за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, 61031, Слобідській район (а.с.11). Позивач є інвалідом ІІІ групи, що підтверджується посвідченням серії Є № 123711 від 14.05.2018 р. (а.с.12).

В матеріалах справи міститься довідка від 05.07.2018 р. №30/161 про безпосередню участь ОСОБА_1 в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, з якої вбачається, що підполковник ОСОБА_1 в період з 08.04.2014 р. по 23.06.2015 р. та з 18.11.2016 р. по 30.04.2018 р. безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на ділянці відповідальності Луганського прикордонного загону на території Луганської області. (а.с.27)

З матеріалів справи вбачається, що 06.07.2018 р. позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради з заявою щодо надання грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України відповідно вимог постанови КМУ № 280 від 18.04.2018 р..

Як зазначає позивач в позовній заяві, стосовно його заяви від 06.07.2018 р. було проведено 24.07.2018 р. комісію з приводу надання грошової компенсації, та прийнято оскаржуване в даній адміністративній справі рішення про відмову у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на абзац 3 п.5 Порядку виплати компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України відповідно вимог постанови КМУ №280 від 18.04.2018р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Правові та організаційні засади, основні принципи, порядок та умови виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення визначаються Постановою КМУ від 18.04.2018р. №280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України».

Як встановлено п.4 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого Постановою КМУ від 18.04.2018р. №280, субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку нерухомості або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до Законів України “Про інвестиційну діяльність” і “Про кооперацію” шляхом призначення та виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають протягом року на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно п.2 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, затвердженого Постановою КМУ від 18.04.2018р. №280, право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, які перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (далі - квартирний облік).

Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи, про що свідчать:

- посвідчення серії Є № 123711 від 14.05.2018 р. (а.с.12),

- довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 16.05.2018 р. №124454, відповідно якої позивачу встановлено ступень втрати працездатності 50% у зв’язку з захворюванням, пов’язаним з захистом Батьківщини (а.с.13-14);

- свідоцтво про хворобу № 87/148 від 15.02.2018 р. (а.с.15-17)

Зі змісту п.3, 4 вище зазначеного Порядку вбачається: грошова компенсація внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, виплачується у повному обсязі в порядку черговості взяття на квартирний облік за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та визнані інвалідами війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов.

Для розгляду подання про виплату грошової компенсації утворюються за поданням структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, міських, районних у містах (крім м. Києва) рад (далі - органи соціального захисту населення) за рішенням виконавчого комітету міської, районної в місті (в разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (далі - комісія).

До складу комісії входять представники виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, громадських об’єднань ветеранів антитерористичної операції (за їх згодою).

Пунктами 9-11 Порядку передбачено, орган соціального захисту населення не пізніше ніж через п’ять робочих днів з дати прийняття заяви з усіма необхідними документами обстежує матеріально-побутові умови внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про що складає акт за формою, встановленою Мінсоцполітики. Після складення акта обстеження матеріально-побутових умов внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, орган соціального захисту населення не пізніше ніж через три робочих дні вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації. Комісія протягом п’яти робочих днів з дати надходження подання розглядає його по суті та у присутності внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або її законного представника приймає рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації.

На підставі акта обстеження матеріально-побутових умов проживання (а.с.80-81) комісією встановлено, що ОСОБА_1 проживає в двокімнатній гостьовій орендованій квартирі на другому поверсі трьоповерхового будинку. Загальна площа складає 52,1 кв.м. Заявник проживає разом з дружиною, донькою та тещею. З огляду на це, Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради пропонує комісії розглянути питання стосовно виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення ОСОБА_1, як внутрішньо переміщеній особі з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи. Дані обставини викладені в поданні Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради стосовно ОСОБА_1 від 23.07.2018р. №6-12/5274. (а.с.72-73)

З матеріалів справи вбачається, що 24.07.2018р. було проведено засідання районної комісії №1 з розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, та визнані інвалідами внаслідок війни ІІІ групи, або учасниками бойових дій, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов (а.с.40-41). На засіданні були присутні 8 членів комісії.

За результатами засідання комісії вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщеної особи. Як підставу відмови комісією зазначено, що після проведеної перевірки умов отримання грошової компенсації виявлено, що факт проживання за місцем перебування, а саме: Слобідському районі м.Харкова протягом року на обліку в базі даних внутрішньо переміщених осіб не є підтвердженим.

В той же час з листа Старобільської районної державної адміністрації Управління соціального захисту населення від 13.07.2018 р. № 01-10/2468 вбачається, що ОСОБА_1Є перебував на обліку як особа, яка перемістилася з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО. Допомога була призначена з 23.03.2015 р. по 22.09.2015 р. включно. Знятий з обліку 2 3.09.2015р. в зв’язку з закінченням терміну виплати та зі зміною місця проживання. (а.с.78)

Матеріали справи також містять довідку від 25.07.2018 р. № 01-10/2580 Старобільської районної державної адміністрації Управління соціального захисту населення, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Єдиній інформаційній базі про внутрішньо переміщених осіб з 23.03.2015 р. по 15.06.2018 р. (а.с.34)

Також слід зазначити, що позивач проходив військову службу в Державній прикордонній службі України у період з 08.04.2014 р. по 05.07.2018 р. та виконував завдання по захисту незалежності та суверенітету України, отже, його місцем проживання у період проходження служби була, в тому числі, військова частина. З паспортних даних позивача також вбачається, що він був зареєстрований з 15.07.2015 р. за адресою: м.Харків, вул.Аерофлотська, буд.16 (а.с.10), однак в подальшому позивачу та його родині було надано гостьову відомчу двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.24)

Положеннями п.14 Порядку передбачені підстави відмови комісією внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, у призначенні грошової допомоги, а саме:

1) невідповідність в документах, що посвідчують внутрішньо переміщену особу, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, чи законного представника, від імені якого подається заява;

2) подання недостовірних відомостей;

3) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не брала безпосередньої участі в антитерористичній операції (відсутня довідка, передбачена підпунктами 4-6 пункту 7 цього Порядку);

4) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не є особою, визначеною у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6, пунктах 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”;

5) скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

6) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, володіє майновими правами чи правом власності на нерухоме майно, що відповідає житловим нормам, яке розташоване в населених пунктах на підконтрольній Україні території;

7) внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не перебуває на квартирному обліку;

8) внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, вже надавалося жиле приміщення або виплачувалася грошова компенсація за належні для отримання жилі приміщення.

Отже, посилання відповідача на те, що позивач не проживав за місцем перебування на обліку в базі протягом року суд вважає не обґрунтованими, оскільки це не є підставою для відмови у наданні грошової компенсації.

Крім того, суд зазначає, що відповідно ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати.

Щодо самої процедури проведення засідання комісії суд зазначає наступне:

Рішенням Харківської міської ради від 06.06.2018р. №351 створено районні комісії щодо розгляду заяв ВПО, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (а.с.39). Відповідно додатку до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 06.06.2018р. №351, визначений склад комісії в Слобідському районі щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а саме: передбачено 14 осіб (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_17В.) (а.с.37-38)

Разом з цим, з протоколу засідання комісії від 24.07.2018р. №1 вбачається, що підписали протокол вісім членів комісії. (а.с.40-41). З приводу відсутності членів комісії відповідачем через канцелярію суду 11.11.2018р. надані пояснення, в яких зазначено, що на засідання 24.07.2018р. підтвердили свою участь в засіданні 9 осіб та заявник ОСОБА_1, інші члени комісії перебували у щорічній відпустці. На засідання комісії прибуло 7 членів комісії. Відповідач також пояснив, що 24.07.2018р. о 09:00 год. з‘ясувалось, що два члени комісії не прибули через навантаження на основному місці роботи (ОСОБА_11С.) та відрядження (ОСОБА_16Д.). Оскільки інші члени комісії, які не прибули, офіційно були відсутні, а механізму дій комісії у разі виникнення подібної ситуації в Постанові КМУ №280 не зазначено, комісією було вирішено розпочати засідання в складі семи членів комісії та заявника. Після того, як було проведено засідання та вислухано думки членів комісії щодо прийняття або відмови заявнику було прийнято рішення продовжити засідання, а саме 25.07.2018р. та викликати ОСОБА_11 На засідання 25.07.2018р. прибули всі члени комісії, які були не у відпустках або відрядженні, у тому числі ОСОБА_11, заявник ОСОБА_1 не прибув, під час телефонної розмови 24.07.2018 р. приблизно о 16:00 год. заявив, що рішення комісії йому вже відомо, робити на повторному розгляді йому нічого. (а.с.85-87)

На підтвердження пояснень відповідачем надано копії: розпорядження про надання щорічної відпустки від 17.07.2018 р. ОСОБА_12 (а.с.88), наказу від 02.07.2018 р. № 38-В про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_17 (а.с.89), наказ від 12.07.2018 р. № 107-к про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_5 (а.с.90), наказ від 02.07.2018 р. № 99-к про надання частини щорічної відпустки ОСОБА_10 (а.с.91). Доказів знаходження у відпустці або відрядженні членів комісії ОСОБА_8 та ОСОБА_16 відповідачем не надано.

Для з’ясування повно та всебічно обставин справи суд викликав у судове засідання в якості свідка ОСОБА_6 – заступника начальника Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради, заступника голови комісії, який повідомив суду, що 24.07.2018 р. проведено засідання комісії щодо вирішення питання про призначення ОСОБА_1 грошової компенсації, яке вирішено було відкласти на 25.07.2018 р.. На засіданні 25.07.2018 р. був відсутній заявник – ОСОБА_1, повідомивши в телефонній розмові, що результат розгляду його заяви йому зрозумілий, доповнити свої пояснення йому нічим. Також свідок зазначив, що підпис ОСОБА_11 на протоколі засідання комісії від 24.07.2018 р. був дійсно поставлений 25.07.2018 р.. Крім того, свідок пояснив, що зауважень до документів ОСОБА_1 виявлено не було, всі документи були достовірні, також було встановлено, що довідка ВПО була отримана ОСОБА_1 за два місяця до проведення засідання комісії, а факт проживання заявника встановлено в Старобільську. Однак, заявника повідомлено, що звернутись із заявою про призначення грошової компенсації до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради він може звернутись 23.05.2019 р., після спливу одного року проживання за місцем реєстрації. Також ОСОБА_6 зазначила, що було прийнято лише одне рішення по ОСОБА_1 від 24.07.2018 р..

У судовому засіданні також була допитана в якості свідка ОСОБА_11 - головний спеціаліст відділу соціальних гарантій Управління соціального моніторингу Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, яка пояснила, що 24.07.2018 року вона не була присутня на засіданні комісії, а, отже, свій підпис у протоколі комісії від 24.07.2018р. в цей день вона не ставила, протокол засідання від 24.07.2018р. нею був підписаний 25.07.2018р. Рішення комісії приймалось лише 24.07.2018р. та підписано ОСОБА_11 25.07.2018р., жодних інших рішень по ОСОБА_1 25.07.2018р. не приймалось.

Відповідно п.5 Постанови №280, до повноважень комісії належить:

перевірка:

- перебування внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, на обліку в базі даних та наявності статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” або статусу особи з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 зазначеного Закону;

- складу сім’ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України;

- факту проживання за місцем перебування протягом року на обліку в базі даних;

- наявності документів про взяття на квартирний облік внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та членів сім’ї;

- факту спільного проживання членів сім’ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, на яких нараховується грошова компенсація;

- майнових прав на нерухоме майно внутрішньо переміщеної особи та всіх членів сім’ї, на яких розраховується грошова компенсація, або факту відчуження такого майна протягом попереднього року.

прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації;

визначення розміру грошової компенсації.

Комісія протягом п’яти робочих днів з дати надходження подання розглядає його по суті та у присутності внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або її законного представника приймає рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації. За наявності письмового клопотання комісія може розглядати питання щодо призначення або відмови в призначенні грошової компенсації за відсутності внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, або її законного представника. У разі відсутності такого клопотання та/або неявки зазначених осіб розгляд відповідного питання переноситься на наступне засідання комісії. (п. 11, 12 Постанови № 280).

Зі змісту п.4.5 Положення про районну комісію щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України вбачається, що засідання районної комісії вважається правомірним, якщо в ньому взяли участь більше половини її членів.

Відповідно п.4.7 Положення про районну комісію щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України: рішення з питань, що розглядаються на засіданнях районної комісії, приймаються простою більшістю голосів шляхом відкритого голосування.

Оскільки, фактично на засіданні комісії від 24.07.2018 р. були присутні сім членів комісії, прийняте рішення не може вважатись правомірним та прийнятим з додержанням встановленого порядку. Крім того, з протоколу засідання неможливо встановити кількість осіб, які проголосували за/проти/утримались щодо задоволення заяви ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 16 Постанови № 280 передбачено, що внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, має право оскаржити в суді рішення комісії про відмову в призначенні грошової компенсації.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. у справі № 1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) розтлумачено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", а саме зазначено, що цей термін треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Законний інтерес - це юридичний інтерес, що заснований на законі і випливає з нього, схвалюється ним, хоча і не закріплений у конкретних правових нормах. Так можна говорити про загальні законні інтереси осіб - учасників адміністративного процесу (досягнення юридично значущого результату, прийняття законного і обґрунтованого рішення у справі) і персоніфіковані законні інтереси (інтерес особи у встановленні конкретних фактів, що доводять його невинність у вчиненні адміністративного правопорушення або обґрунтовують його позицію у зв'язку зі зверненням у компетентний державний орган).

Відповідачем не було доведено правомірність оскаржуваного рішення, правильність та обґрунтованість його прийняття, отже, розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (61000, м. Харків, вул. Вишнева, буд. 3) щодо розгляду заяв внутрішньо переміщений осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від 24 липня 2018 року №1 про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України ОСОБА_4 особі з інвалідністю внаслідок війни III групи.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради призначити, нарахувати та сплатити позивачу, ОСОБА_4 особі з інвалідністю внаслідок війни III групи, компенсацію за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, суд зазначає наступне.

Відповідно до Рекомендацій Комітету ОСОБА_18 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_18 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином, повноваження Управління праці та соціального захисту населення адміністрації щодо прийняття рішення про призначення, нарахування та сплати позивачу - особі з інвалідністю внаслідок війни III групи, компенсацію за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

З огляду на викладене суд вирішує відмовити в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради призначити, нарахувати та сплатити позивачу, ОСОБА_4 особі з інвалідністю внаслідок війни III групи, компенсацію за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України зазначено, що Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як роз'яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 124 Конституції України, частина друга статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Суд є конституційно визначеним державним інститутом, який правомочний захищати права і свободи людини і громадянина, завданням якого є здійснення правосуддя, забезпечення права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України (стаття 55, розділ VIII Конституції України, стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"). Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.

Наведені та інші положення КАС України дають підстави стверджувати, що в адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, який зобов'язаний в порядку судової процедури, визначеної законом, довести суду правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Отже, адміністративне судочинство - це специфічний вид судочинства, де твердження особи про порушення прав вважаються правомірними, поки владний суб'єкт не доведе перед судом протилежне. Правомірні твердження про порушення прав і свобод підлягають в першу чергу негайному захисту.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що з метою повного, ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень є необхідним зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради повторно розглянути питання про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України ОСОБА_4, особі з інвалідністю внаслідок війни III групи, з урахуванням висновків суду, щодо дискреційних повноважень відповідача.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Адміністрації Слобідського району Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (61000, м. Харків, вул. Вишнева, буд. 3) щодо розгляду заяв внутрішньо переміщений осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України від 24 липня 2018 року № 1 про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України ОСОБА_4 особі з інвалідністю внаслідок війни III групи.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Слобідського району Харківської міської ради (61000, м. Харків, вул. Вишнева, буд. 3) повторно розглянути питання про призначення грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України ОСОБА_4 (61000, АДРЕСА_3, код НОМЕР_1), особі з інвалідністю внаслідок війни III групи.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 20 грудня 2018 року.

Суддя Супрун Ю.О.