Рішення № 78746236, 20.12.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 р. № 520/10662/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення №342 від 19.09.2018 Індустріального об’єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова (ЄДРПОУ 41248021) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у зв’язку з втратою годувальника (за померлого чоловіка ОСОБА_2); зобов'язати Індустріальне об’єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова (ЄДРПОУ 41248021) призначити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у зв’язку з втратою годувальника (за померлого чоловіка ОСОБА_2) з 20.12.2017.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані дії відповідача є незаконними, оскільки вони порушують право позивача на пенсійне забезпечення.

Ухвалою суду від 30.11.2018 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача 12.12.2018 надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до липня 2018 року була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 А, кв. 1 та є пенсіонером за віком.

З липня 2018 року позивач перебуває на обліку в Індустріальному об'єднаному управління Пенсійного фонду України Харківської області.

Згідно довідки №0000582962 від 23.07.2018 позивача взято на облік як внутрішньо переміщену особу. Фактичне місце проживання/перебування позивача як внутрішньо переміщеної особи є: м. Харків, пр-т. МосковськийАДРЕСА_1.

10.09.2018 позивач звернулась із заявою відповідача про призначення їй пенсії у зв'язку із втратою годувальника.

Проте, рішенням відповідача від 19.09.2018 №342 позивачу відмовлено у призначенні вказаної пенсії відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки, як зазначено в рішення, позивачем не було надано довідку про склад сім'ї померлого годувальника, а також копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником, як це передбачено постановою №22-1 від 25.11.2005 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 36 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону - незалежно від тривалості страхового стажу.

Згідно частини 2 статті 36 Закону №1058-ІV непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стати особами з інвалідністю до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

У цій статті визначені умови, за яких членам сім'ї, зазначеним у її другій частині, призначається пенсія у зв'язку із втратою годувальника, а також закріплено право та умови отримання цієї виплати.

Зі змісту цих норм вбачається, що перелік непрацездатних членів сім'ї, яким може бути призначена пенсія у зв'язку із втратою годувальника, є поосібним і вичерпним. Вони не містять правил, згідно з якими до непрацездатних членів сім’ї померлого годувальника можна відносити осіб за іншими критеріями (ознаками) визначення поняття сім'ї, прикладом якого є спільне проживання і ведення господарства, спільний побут, набуття характерних взаємних прав та обов’язків.

Зазначені в Законі №1058-ІV поняття «чоловік» та «дружина» позначають одного з подружжя. За частиною 1 статті 21 Сімейного Кодексу України подружжя утворюється тільки на підставі шлюбу - добровільного сімейного союзу жінки та чоловіка, зареєстрованого в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Згідно зі статтею 36 Сімейного кодексу України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.

У законодавстві про пенсійне забезпечення однозначно визначено, що право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника, мають одне з подружжя - чоловік чи дружина, до яких жінка чи чоловік, які разом проживають однією сім'єю без шлюбу, не належать.

У розумінні пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-ІV право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі.

Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2.3 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу. Також, надаються такі документи: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування особи, якій призначається пенсія, та померлого годувальника (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника має такі документи); свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником (за наявності); свідоцтво органу ДРАЦС про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім або оголошення його померлим; документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим; довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другої статті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання; довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; документи про місце проживання (реєстрації); документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника.

Як вбачається з рішення Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 19.09.2018 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із втратою годувальника з тих підстав, що позивачем не надано довідки про склад сім'ї, в той час як дана вимога згідно пп. 3 п. 2.3 Порядку 22-1 не є обов'язково, а лише виконує за наявності такої довідки.

Також, відповідачем не було встановлено, що позивач разом зі своїм чоловіком перебувала у сімейних відносинах.

Суд зазначає, що ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_2 перебували у шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії VІІІ-УР №440027 від 30.04.1967.

Також, згідно до копії паспорту ОСОБА_1 та копії паспорту ОСОБА_2 місце їх реєстрації зазначене за однією адресою, а саме: Луганська область, місто Кіровськ. вулиця Борисова. 5-А, кв. 1. Згідно копії довідок взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції від 16.01.2015 за номерами №919009506 та №919009507 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєструвались за спільною адресою: АДРЕСА_2.

Отже, є достатньо підстав вважати, що позивач, ОСОБА_1 та її померлий чоловік ОСОБА_2 постійно проживали однією сім’єю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 45 Закону України 1058-ІV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, та настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника. Тобто позивач має право на призначення їй пенсії по втраті годувальника з наступного дня від дати смерті ОСОБА_2, тобто з 20.12.2017.

Таким чином, Індустріальне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова при винесенні рішення про відмову ОСОБА_1 в призначенні їй пенсії у зв’язку з втратою годувальника, не врахувало положення підпункту 3 пункту 2.3 Порядку №22-1, де вказано, що довідка про склад сім'ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім’ї з померлим годувальником надаються особою, яка звертається за призначенням пенсії по втраті годувальника, тільки за наявності таких документів. Перебування у родинних стосунках позивача з померлим чоловіком підтверджується однією реєстрацією, свідоцтвом про шлюб та довідками внутрішньо переміщених осіб.

Отже, рішення Індустріального об'єднаного управління пенсійного фонду України м. Харкова від 19.09.2018 №342 про відмову ОСОБА_1 в призначенні їй пенсії у зв'язку з втратою годувальника прийняте з порушеннями норм чинного законодавства України, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Пунктом 1 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині виплати пенсії позивачу у межах суми за один місяць.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_3, 61093, РНОКПП НОМЕР_1) до Індустріального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (просп. Московський, буд. 198/3, м. Харків, 61082, ЄДРПОУ 41248021) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №342 від 19.09.2018 Індустріального об’єднаного управління Пенсійного фонду України міста Харкова (ЄДРПОУ 41248021) про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у зв’язку з втратою годувальника (за померлого чоловіка ОСОБА_2).

Зобов'язати Індустріальне об’єднане управління Пенсійного фонду України міста Харкова (ЄДРПОУ 41248021) призначити пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у зв’язку з втратою годувальника (за померлого чоловіка ОСОБА_2) з 20.12.2017.

Звернути до негайного виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М.Панов