Рішення № 78745383, 19.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3406/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Балабан М.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державної екологічної інспекції в Одеській області до Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд зупинити повністю господарську діяльність Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Державною екологічною інспекцією в Одеській області на підставі річного плану здійснення заходів державного контролю проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства суб’єктом господарювання Державним підприємством Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів”. В ході перевірки встановлено факт провадження господарської діяльності без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, що є порушенням ст. 11 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

Представником Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” до суду надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача вказує, що не будь-яка господарська діяльність потребує отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а лише щодо об’єктів, які справляють або можуть справляти шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря. Для констатації порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин повинні бути встановлені наступні обставини – підприємство здійснює викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин, такі речовини дійсно є забруднюючими, викиди вказаних речовин здійснюються без отримання дозволу на викиди. Однак, в акті перевірки не вказано і жодним доказом не підтверджено, які саме речовини надходять в атмосферне повітря внаслідок робот стаціонарних джерел. Крім того, Державним підприємством Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” укладено договір про надання послуг з організації комплексних робіт зі збору та розроблення документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Представником Державної екологічної інспекції в Одеській області надано відповідь на відзив, в якому представник позивача зазначає, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися лише після отримання дозволу, виданого суб’єкту господарювання. На момент перевірки були встановлені викиди забруднюючих речовин, про що зазначено в акті, який підписаний відповідачем без зауважень та жодним чином не оскаржувався, що підтверджує факт наявності на підприємстві викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Таким чином, підставою для застосування заходів реагування є відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Ухвалою суду від 23 липня 2018 року по справі № 1540/3406/18 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою суду від 10 вересня 2018 року по справі № 1540/3406/18 продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 22 жовтня відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження по справі № 1540/3406/18.

22 жовтня 2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877-V від 05.04.2007 року державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275, Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України.

Державна екологічна інспекція в Одеській області (далі Держекоінспекція) діє на підставі Положення, затвердженого Наказом Державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року № 652 (далі - Положення), згідно з яким, Держекоінспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі та їй підпорядковується.

Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника-керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України.

Держекоінспекція має право, зокрема, звертатися до суду із позовом щодо обмеження чи зупинення діяльності підприємств і об’єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 2 Положення Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог, в тому числі, законодавства про поводження з відходами, охорону атмосферного повітря.

Згідно ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” № 877-V від 05.04.2007 року встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб’єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

07 червня 2018 року на підставі річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на 2018 рік, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 30.11.2017 року № 710 та відповідно до ст. ст. 5, 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Положення про Державну екологічну інспекцію в Одеській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 28.09.2017 № 652, видано наказ № 407 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” за адресою: 65039, м. Одеса, 4-й Басейний пров. 7, код ЄДРПОУ 08336521, термін з 11.06.2018 по 22.06.2018 року (а.с. 10).

07 червня 2018 року для проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” видано направлення № 293пр (а.с. 11).

За результатами проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” складено акт № 65/13 (а.с. 12-45).

Так, відповідно до опису виявлених правопорушень, перевіркою встановлено порушення ч. 5, 6 ст. 11 ЗУ № 2707, а саме відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, зокрема, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо.

Згідно ч. 5, 6 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, суб’єкту господарювання, об’єкт якого знаходиться на території зони відчуження, зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Статтею 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» визначено, що господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ч. 6, 7 ст. 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” 05.04.2007 р. №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п’яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Разом з тим, Державна екологічна інспекція України та її територіальні органи, зокрема Державна екологічна інспекція в Одеській області є повноважним органом щодо реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» викид – це надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.

Як вбачається з акту перевірки № 65/13, посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області встановлено, що завод має дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами № 5110137500-130, термін дії якого закінчився 02.10.2013 року. На заводі згідно дозволу про викиди є 5 стаціонарних джерел викидів, обладнаних пиловловлюючим устаткуванням, № 0039 – бетонозмішувачі, № 0040 – бункера з цементом; № 0041 – місця пересипок; № 0042 – бетонозмішувачі; № 0060 – склад цементу та кількість джерел відповідає дійсності.

Таким чином, наявність стаціонарних джерел викиду у ДП Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” посадовими особами Державної екологічної інспекції в Одеській області встановлена на підставі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря 5110137500-130, термін дії якого закінчився 02.10.2013 року.

При цьому, сам по собі акт перевірки не має обов'язкового характеру, а висновки, відображені службовими особами контролюючого органу в акті перевірки, є такими, що не породжують настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов'язки перевіряємого підприємства. Разом з тим, службова особа контролюючого органу, складаючи акт перевірки, зобов'язана надати юридичну оцінку виявленим під час перевірки обставинам.

Водночас, Державною екологічною інспекцією в Одеській області не доведено використання у господарській діяльності ДП Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” станом на дату проведення перевірки стаціонарних джерел викидів, обладнаних пиловловлюючим устаткуванням, а саме: № 0039 – бетонозмішувачі, № 0040 – бункера з цементом; № 0041 – місця пересипок; № 0042 – бетонозмішувачі; № 0060 – склад цементу.

При цьому, в акті перевірки № 65/13 не зазначено станом на дату проведення перевірки чи наявні такі об’єкти, чи перебувають вони на балансі відповідача та чи використовуються ДП Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів”.

Разом з тим, в акті перевірки також зазначено, що на території заводу розташовані наступні цеха та споруди: основне виробництво – формовочний цех № 1; формовочний цех № 2, цех внутрішніх стінових панелей; формовочний цех № 3, цех зовнішніх стінових панелей; арматурний цех № 2; бетонозмішувальний вузол; арматурний цех № 1; бетонозмішувальний вузол; склад піску; пост розвантаження щебеню; склад щебеню; склад цементу. Допоміжне виробництво – механічна майстерня; офісне приміщення. При цьому, не зазначено чи перебувають на балансі відповідача ці об’єкти, їх інвентарні номери, чи використовуються вони ДП Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” та за яких правових підстав.

Крім того, в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів”, відсутні будь-які дані про здійснення підприємством викидів забруднюючих речовин до атмосферного повітря.

Разом з тим, наявність на підприємстві певного обладнання не свідчить сама по собі про його використання за призначенням та як наслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу.

Також, як вбачається з позовної заяви, звернення до суду із вимогами про повне зупинення господарської діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” обумовлено відсутністю дозволу на викиди, а не здійсненням ДП Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” викидів забруднюючих речовин, що безпосередньо є порушенням вимог природоохоронного законодавства.

Так, порядком проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 року № 302 встановлено єдиний механізм проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Відповідно до п. 2 Порядку дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі - дозвіл) - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам - підприємцям (далі - суб'єкт господарювання) експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що дозвіл видається безоплатно на строк не менш як п'ять років: суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до першої групи, - Мінприроди за погодженням з Держсанепідслужбою; суб'єкту господарювання, об'єкт якого відповідно до законодавства належить до другої або третьої групи, - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища через дозвільні центри за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби.

Згідно з п. 4. Порядку для отримання дозволу суб'єкт господарювання: оформляє заяву; готує документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин; проводить інвентаризацію стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, видів та обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, пилогазоочисного обладнання; проводить оцінку впливу викидів забруднюючих речовин на стан атмосферного повітря на межі санітарно-захисної зони; розробляє плани заходів щодо: досягнення встановлених нормативів граничнодопустимих викидів для найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин; охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру; ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря; остаточного припинення діяльності, пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, та приведення місця діяльності у задовільний стан; запобігання перевищенню встановлених нормативів граничнодопустимих викидів у процесі виробництва; здійснення контролю за дотриманням встановлених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди; обґрунтовує розміри нормативних санітарно-захисних зон, проводить оцінку витрат, пов`язаних з реалізацією заходів щодо їх створення; проводить оцінку та аналіз витрат, пов`язаних з реалізацією запланованих заходів щодо запобігання забрудненню атмосферного повітря; готує інформацію про отримання дозволу для ознайомлення з нею громадськості відповідно до законодавства. Суб'єкт господарювання для розроблення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, може залучати установи, організації та заклади, яким Мінприроди надає право на розроблення цих документів.

Відповідно до п. 5 Порядку суб'єкт господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, для отримання дозволу подає Мінприроди, а суб'єкт господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, - дозвільному центру у письмовій та в електронній формі документи,підготовлені відповідно до затвердженої Мінприроди Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, а також вміщує в місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про намір отримати дозвіл із зазначенням адреси місцевої держадміністрації, до якої можуть надсилатися зауваження громадських організацій та окремих громадян.

Згідно з пп. 6, 7 Порядку Мінприроди та дозвільні центри передають Держсанепідслужбі, її територіальним органам відповідно заяву та документи на отримання дозволу. Держсанепідслужба, її територіальні органи протягом 15 календарних днів з дати надходження документів приймають рішення щодо можливості/неможливості видачі дозволу, яке надсилається Мінприроди та дозвільним центрам відповідно. У разі прийняття рішення щодо неможливості видачі дозволу у ньому зазначається зміст зауважень. Місцеві держадміністрації розглядають зауваження громадських організацій, у разі потреби організовують проведення їх публічного обговорення і протягом 30 календарних днів з дати опублікування інформації про намір суб'єкта господарювання отримати дозвіл повідомляють про це орган, який видав дозвіл. Орган, який видав дозвіл, аналізують зауваження та у разі необхідності пропонує суб'єкту господарювання врахувати їх під час підготовки дозволу до видачі.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що орган, який видав дозвіл, протягом 30 календарних днів розглядає заяву та документи на отримання дозволу і у разі відсутності зауважень видає дозвіл. У разі наявності зауважень документи повертаються суб'єкту господарювання з викладом їх змісту та зазначенням терміну повторного подання. Рішення про видачу дозволу надсилається органом, який видав дозвіл, суб'єкту господарювання та Держсанепідслужбі або її територіальним органам.

Як вбачається з матеріалів справи, Державним підприємством Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” вчиняються дії щодо виконання припису, винесено за результатами перевірки, а саме укладено договір з організації комплексних робіт зі збору та розроблення документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин (а.с. 100-104), про що листом від 17.09.2018 року № 342/02 повідомлено Державну екологічну інспекцію в Одеській області (а.с. 119).

При цьому, зі змісту ст.ст. 11, 12 ЗУ “Про охорону атмосферного повітря” вбачається, що відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин тягне застосування заходів у вигляді обмеження, тимчасової заборони (зупинення) або припинення господарської діяльності за умови, що в момент перевірки зафіксовано роботу відповідного джерела викидів, наявність викидів.

Тобто, нормами законодавства передбачений вичерпний перелік заходів реагування, які застосовуються за рішенням суду, ухваленого за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю), а саме: повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) продукції, повне або часткове зупинення реалізації продукції, повне або часткове зупинення виконання робіт, повне або часткове зупинення надання послуг.

Разом з тим, ні в адміністративному позові ні в заявах по суті справи позивачем, суб’єктом владних повноважень, не обґрунтовано необхідності застосування виключного заходу реагування у вигляді зупинення господарської діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів”, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об’єкті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров’ю людей.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду даної справи є наявність чи відсутність підстав для повного зупинення господарської діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів”, а не наявність чи відсутність підстав у Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарним джерелом забруднення.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову Державної екологічної інспекції в Одеській області (код ЄДРПОУ 38017120, адреса місцезнаходження: 65058, м. Одеса, проспект Шевченка, 12) до Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” (код ЄДРПОУ 08336521, адреса місцезнаходження: 65039, м. Одеса, 4-й басейний провулок, 7) про зупинення повністю господарської діяльності Державного підприємства Міністерства оборони України “Одеський завод будівельних матеріалів” до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням особливостей, встановлених п. 15.5 Розділу VII Перехідних Положень КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 19 грудня 2018 року.

Суддя О.А. Левчук

.