Рішення № 78745334, 10.12.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 грудня 2018 року м. Ужгород№ 0740/776/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1, представник - ОСОБА_2,

відповідача: Перечинське ОУПФ України Закарпатської області, представник - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії., -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошується вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 17 грудня 2018 року.

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, яким просить:

Визнати протиправною відмову Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області від 02.05.2018р. у призначенні ОСОБА_1 10.08.1963р. р.н., пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

Зобов'язати Перечинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_1 10.08.1963р. р.н., пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 23.07.1979 р. до 02.01.1990 р.

Ухвалою суду від 21.08.2018р., у відповідності до ч.5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом прийнято рішення про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 14.09.2018 р., судом прийнято рішення про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.02.2018 р. позивач реалізовуючи своє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах та звернулась із заявою та необхідними документами до відповідача, однак листом від 02.05.2018 р. № 1389/02 надіслав з листом № 1389/02 від 02.05.2018 року рішення про відмову у призначенні пенсії, вказавши у висновку, що «посада заявниці, яка працювала на підприємстві з 23.07.1979 р. по 11.07.2000 р. проведенню атестації не підлягала» та підприємством не підтверджено пільгову пенсію. Таку відмову у призначенні пенсії позивач вважає протиправною з підстав наведених у позовній заяві.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Відзив на позовну заяву було надано до суду відповідачем 18.09.2018 р., відповідно якого вказав, що рішенням Перечинського об'єднаного управління Пенсійного України Закарпатської області № 1 від 02.05.2018 року позивачу відмовлено призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки відповідно до проведеної перевірки щодо достовірності стажу позивача, яка працювала у Перечинському лісохімічному комбінаті право на призначення пенсії на пільгових умовах відсутнє, що підтверджується актом № 60 від 19.04.2018 року про проведення перевірки ТзДВ "Перечинський ЛХК», за результатом якої встановлено, що посада позивача атестації не підлягала. Також підприємством не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_1

В судове засідання представник відповідача не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач 13.02.2018 р. звернулася до Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 15). Додатково подала пакет документів необхідних для призначення пенсії в тому числі трудову книжку, накази та інші документи.

Рішенням Перечинського об'єднаного управління Пенсійного України Закарпатської області № 1 від 02.05.2018 року позивачу відмовлено призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 13 закону України «Про пенсійне забезпечення», мотивуючи, що відповідно до проведеної перевірки щодо достовірності стажу роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка працювала у Перечинському лісохімічному комбінаті право на призначення пенсії на пільгових умовах відсутнє, що підтверджується актом № 60 від 19.04.2018 року про проведення перевірки ТзДВ "Перечинський ЛХК», за результатом якого встановлено, що посада заявниці атестації не підлягала. Також підприємством не підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_1 (а.с. 24).

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Даючи оцінку спірним правовідносинам суд керувався таким.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці. - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_2 і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Згідно з ч. 4 ст. 13 цього Закону порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 цього Закону.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи. Тільки у разі якщо такі відомості відсутні у трудовій книжці для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати уточнюючі довідки з місця роботи.

Згідно з п. 1-2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.

Судом встановлено, що 23.07.1979 р. позивач прийнятий на роботу в Перечинський лісохімкомбінат на посаду мийниці склотари першого розряду в цех № 3, що підтверджується трудовою книжкою та наказом Перечинського ЛХК від 18.07.1979 р. № 55-к, 14.12.1987 р. посада мийниці склотари першою розряд була перейменована в посаду підсобної робітниці розливу оцтової харчової кислоти, що підтверджується трудовою книжкою та наказом Перечинського ЛХК від 14.12.1987 р № 123-к з 02.01.1990 р. позивач була перемішена на посаду машиніста фасувально-упаковочних машин першого розряду кислотного цеху № 1 що підтверджується трудовою книжкою та наказом Перечинського ЛХК від 28.12.1990 р № 179-к (а.с. 10, 16-22).

Таким чином, з огляду на вищевикладене та з врахуванням фактично виконуваних робіт на Перечинському ЛХК в період з 23.07.1979 р., до 02.01.1990 р., тобто протягом 10 років та 5 днів.

П.п. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з п.п. 2 п. 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Таким чином, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

П. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Виконувані позивачем роботи дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки передбачені п. 1 підрозділ 1 розділу VIII «ОСОБА_3 виробництво» Списку № 1 виробництво цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в горючих цехах, роботи за яка дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах», п. 6 підрозділ 1 розділу XI «ОСОБА_3 виробництво» Списку № 2 виробництво цехів, професій та посад з важкими умовами праці, робота в яка дає праао державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах», затверджених постановою Ради Міністрів СРСР віл 22.08.1956 р. № 1173.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач має необхідний вік та стаж, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, оскільки роботи на виробництві засобів хімічного захисту були шкідливими і давали право на державну пенсію на пільгових умовах за Списком №2, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою від 11 березня 1994 р. № 162, який був чинним до 16.01.2003, встановлено, що до такої категорії працівників належать, зокрема, робітники, зайняті у цехах (дільницях) засобів хімічного захисту (розділ ОСОБА_3 виробництво 2110А010).

Отже, на час роботи позивача в заявлені ним періоди (23.07.1979 -02.01.1990), чинні Списки передбачали пільгове пенсійне забезпечення робітників, зайнятих на виробництві засобів хімічного захисту та прогумованих тканин, що свідчить на користь доцільності призначення позивачу пільгової пенсії за умови підтвердження її спеціального стажу.

Тільки з 21.08.1992 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці".

У відповідності до п.3 Порядку № 442 до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином, оскільки процедура атестації робочих місць, за результатами якої, зокрема, визначається ступінь шкідливості умов праці, була введена лише 21.08.1992, то законодавство передбачає різні порядки підтвердження спеціального стажу до 21.08.1992 року (достатньо документального підтвердження зайнятості особи на роботі, передбаченій Списком 2) та після 21.08.1992 року (обов'язковим, окрім іншого, є надання відомостей про результати атестації робочих місць).

Таким чином, виходячи з позовних вимог, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується робота позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 23.07.1979 року по 02.01.1990 рік, то відповідний період має бути зарахований до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Тому з урахуванням вимог п. 3 Порядку № 383 не потрібно підтвердження пільгового стражу атестацією робочих місць за умовами праці, оскільки такий є обов'язковим з 21.08.1992 року.

У відповідності до рішення відповідача про відмову у призначенні пільгової пенсії відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1, відповідачем було проведено перевірку на підприємстві ТзДВ «Перечинський ЛХК», за результатом якої зазначено, що посада позивачки, яка працювала на підприємстві з 23.07.1979 року по 11.01.2000 року проведенню атестації не підлягала.

З даного приводу суд, зазначає наступне.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації №41), відповідно до яких основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у сфері реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до п. 1 Порядку № 442 атестація проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно п. 4 Порядку № 442 та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій № 41 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років; відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

П. 8, 9 Порядку № 442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за переліком, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження результатів атестації умов праці, проведеної після 21 серпня 1992 року. Відсутність підтвердження вказаних обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Своєчасність та проведення атестації робочих місць за умовами праці не залежить від працівника і не може обмежувати його право на отримання пенсії.

Наказом Міністерства праці і соціальної політики України "Про затвердження роз'яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" від 21.08.2000 № 205, зазначено, що в окремих випадках через складний фінансово-економічний стан, що склався по незалежним від підприємства причинам, для проведення атестації робочих місць, де не відбулися корінні зміни умов і характеру праці, можливе використання результатів попередньої атестації.

Судом встановлено, що у відповідності до записів у трудовій книжці, з 02.01.1991 року позивач була переведена до цеху № 1 (кислотний) на посаду змивальника-розмивальника по розливу продукції та мийниці склотари, з 02.11.1998 року переведена в цех № 2 (виробництво) відділення розфасовки машиніста фасувально-упаковочних машин першого розряду в Перечинського лісохімкомбінату, а позивач з періоду 11.07.2000 була звільнена за власним бажанням.

З матеріалів справи слідує, що підставою для відмови позивачу в підтвердженні його стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідач визначив відсутність відомостей щодо проведення атестації робочих місць на вказаному підприємстві в зазначені періоди.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги наявність у трудовій книжці усіх необхідних записів на підтвердження наявного у позивача пільгового стажу роботи, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Доводи відповідача, що відсутність, в тому числі, атестації робочого місця ОСОБА_4 не дає змоги призначити їй пенсію на пільгових умовах, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 21.02.2018 у справі № 352/547/16-а (К/9901/20098/18) та від 03.05.2018 у справі № 352/1840/14-а (К/9901/5403/18), якщо працівник до проведення чергової атестації виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

З урахуванням з’ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. - задовольнити.

Визнати протиправною відмову Перечинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області від 02.05.2018р. у призначенні ОСОБА_1 10.08.1963р. р.н., пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зобов'язати Перечинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області призначити ОСОБА_1 10.08.1963р. р.н., пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зарахувавши до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 23.07.1979р. до 02.01.1990р.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_5