Ухвала суду № 78744715, 18.12.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 грудня 2018 року м. Київ № 810/2852/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Річ" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Річ" звернулось до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС від 05.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №511 від 22.11.2017 р. з одночасним зобов'язанням відповідача здійснити її реєстрацію.

Ухвалою суду від 12.06.2018 р. було відкрито загальне позовне провадження, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 11.07.2018 р.

У призначений для розгляду справи день і час позивач, повідомлений належним чином, у судове засідання не прибув, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності, не надав.

Справа призначалась до розгляду також на 04.10.2018 р. та 18.12.2018 р. У вказані судові засідання уповноважений представник ТОВ "Річ" не з'явився без зазначення причин та, за відсутності заявИ про розгляд справи без його участі.

Дослідивши наявні у справи докази, а саме зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення (судових повісток) заявникові за № 011332737392 та 011332896862, суд вважає за необхідне залишити подану позовну заяву без розгляду, з огляду на таке:

відповідно до ч.2 ст.6 КАСУ при вирішенні справи суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а на підставі ч.5 ст.7 КАСУ інші правила міжнародних договорів ніж ті, які визначені національним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.60 КАСУ, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Отже, до складу обов'язків представника учасника справи входить обов'язок сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та не допущення дій, які спрямовані на безпідставне затягування її розгляду.

Згідно ухвали про відкриття провадження у справі явка позивача у підготовче судове засідання визнана обов'язковою, отже прибути для участі у розгляді справи є не правом, а обов'язком заявника.

Статтею 17 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, зловживання правом визначається як діяльність або дії, спрямовані на скасування прав і свобод, визнаних у Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено Конвенцією. Наслідком подання індивідуальної скарги у Європейський Суд з прав людини при зловживанні правом на її подачу, є визнання скарги неприйнятною (ст. 35 Конвенції). Таким чином, Європейський Суд запровадженням практики нерозгляду заяв продемонстрував необхідність: по-перше, дисциплінувати скаржників; по-друге, надав приклад застосування положень Конвенції щодо недобросовісних суб'єктів звернення.

Також ЕСПЛ у своєму рішенні у справі "Варбанов проти Болгарії" (Varbanov v. Bulgaria), №31365/96, пункт 36, ECHR 2000-X) підкреслив, "що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та мати розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями".

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Суд зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".

Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд неодноразово акцентував, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу "сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки".

Відповідальність за швидке здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на державні судові органи. Однак, розумність тривалості судового провадження залежить не тільки від складності справи, її обставин та предмета спору, але і поведінки сторін.

Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Вказана практика ЄСПЛ знайшла своє відображення в новій редакції КАСУ. Так, ч.1 ст.45 КАСУ встановлено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Отже, законодавець, ухвалюючи конституційні зміни в частині правосуддя та, реформуючи судову систему послідовно імплементує в національне законодавство України нові підходи розгляду судових справ, започатковані та реалізовані Європейським судом з прав людини. Вказане відповідає реаліям сьогодення з урахуванням орієнтованості України на європейські цінності та демократичні засади побудови держави.

Позивач, як ініціатор звернення має з'являтися до суду. Використання ним цього права повинно слугувати своєчасному та ефективному розгляду справи, в тому числі і шляхом безпосередньої участі у судовому засіданні.

Позивач та його представник мали реальну можливість прибути на слухання та виконати покладений на них ст. 44 КАСУ обов'язок сприяння суду своєчасно, всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу, проте цього не зробили.

Приймаючи до уваги вказане, а також викладені у мотивувальній частині ухвали висновки, суд вважає за необхідне застосувати до поданої позовної заяви наслідки, передбачені п.4 ч.1 ст.240 КАСУ та залишити її без розгляду.

Керуючись статтями 44-45, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Річ" (код 32113021, с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, вул. Черкаська, 26) до Державної фіскальної служби України (код 39292197, м. Київ, Львівська площа, 8) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.