Рішення № 78742809, 19.12.2018, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/1536/18

Провадження № 2/743/528/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року смт. Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Жовток Є.А.

при секретарі Марченко А.В.,

розглянувши в смт.Ріпки в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

АТ КБ “ПриватБанк” звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, зазначивши, що 25.03.2011 року між сторонами укладено договір, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4400 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

У зв’язку з тим, що позичальник не виконує як основного зобов’язання, так і зобов’язання по сплаті відсотків, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з основного зобов’язання, у розмірі 8846 грн. 53 коп.; заборгованість по сплаті відсотків, у розмірі 9719 грн. 47 коп.; заборгованість за пенею, у розмірі 13782 грн. 08 коп.; штрафи в загальному розмірі 2117 грн. 40 коп., а також понесені по справі судові витрати. Представник позивача в судове засідання не з'явився, додавши до позовної заяви клопотання про розгляд справи за його відсутності, та надіславши відповідь на відзив ОСОБА_1

Відповідач в судове засідання не з’явилась, надіславши відзив в якому вона посилаючись на ст.61 Конституції України, ст.549 ЦК України, правову позицію викладену у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15, позов не визнала в повному обсязі та просила розглядати справу за її відсутності.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надіславши відповідь на відзив, в якому вказує, що заперечення відповідача про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, є помилковим, оскільки пеня і штраф є формами неустойки, але не самостійними видами юридичної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що 25.03.2011 року між сторонами укладено договір, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 4400 грн. у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем умови договору не виконуються.

З розрахунку, наданого позивачем, вбачається, що станом на 02.10.2018 року, заборгованість відповідача з основного зобов’язання становить 8846 грн. 53 коп.; заборгованість по сплаті відсотків 9719 грн. 47 коп.; заборгованість за пенею, у розмірі 13782 грн. 08 коп. Крім того, позивач нарахував відповідачу штрафи в загальному розмірі 2117 грн. 40 коп.

З розрахунку та виписки про рух коштів по рахунку вбачається, що позичальник частково сплачувала заборгованість за договором до 23.03.2018 року.

У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтями 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки у вигляді припинення зобов’язання; зміни умов зобов’язання; сплати неустойки; відшкодування збитків.

Таким чином, суд вважає, що внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань, до нього мають бути застосовані заходи цивільно-правової відповідальності.

В той же час, суд вважає, що нараховані позивачем штрафи з відповідача стягненню не підлягають.

У відповідності до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми позову.

Позивач нарахував відповідачу штрафні санкції відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 гривень штраф (фіксована частина), 1617 грн. 40 коп. штраф (процентна складова) та одночасно 9719 грн. 47 коп., відсотків за користування кредитом та 13782 грн. 08 коп. – пені.

За положеннями статті 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

У відповідності до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.

У зв’язку з викладеним штрафи на загальну суму 2117 грн. 40 коп. не підлягають стягненню з відповідача.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Приймаючи до уваги, що відповідач має статус особи постраждалої від аварії на ЧАЕС 1 категорії, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 до суми еквівалентній розміру основного зобов’язання, тобто 8846 грн. 53 коп.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, судом не встановлено підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору, оскільки ст.5 Закону України «Про судовий збір», передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.247, ст.ст. 10, 76, 141, 263, 264, 265, 277-279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111 МФО 305299) заборгованість за кредитним договором у розмірі 27412 (двадцять сім тисяч чотириста дванадцять) грн. 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрованої та проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 р/р 29092829003111 МФО 305299) 1401 (одна тисяча чотириста одна) грн. 42 коп., в якості відшкодування судового збору.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляція на рішення може бути подана до Чернігівського апеляційного суду, через Ріпкинський районний суд, протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя Є.А. Жовток