Рішення № 78741860, 20.12.2018, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1700/18

Провадження № 2/682/720/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Славута

Славутський міськрайонний суд Хмельницької області у складі :

головуючого судді - Зеленської В.І,

з участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житлом, треті особи , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - КП "Славутське Житлово-комунальне об'єднання", Славутська міська рада Хмельницької області,

в с т а н о в и в:

У червні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом в інтересах ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №36 в будинку № 15 по вул. Садовій в м. Славута Хмельницької області, посилаючись на вимоги ст.ст. 71, 72, 107 ЖК України.

У підготовчому судовому засіданні 11 вересня 2018 р представник позивача ОСОБА_2 подала заяву про уточнення підстави позову, в якій просить визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №36 в будинку № 15 по вул. Садовій в м. Славута Хмельницької області, посилаючись на вимоги ст.ст. 71, 72 ЖК України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1, яка є не приватизованою, але з 2010 року не проживає за вказаною адресою. Враховуючи відсутність відповідача у цьому житлі понад шість місяців, позивач з посиланням на статті 71, 72 ЖК України просить задовольнити позов.

В судовому засіданні 03 жовтня 2018 р позивач ОСОБА_5 пояснила, що 10 вересня 1988 року уклала шлюб з ОСОБА_3 Мають двоє дітей : сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 проходив службу у Збройних Силах України та у 1993 році отримав житло для постійного проживання сім'ї у складі чотирьох осіб за адресою: АДРЕСА_1. З 2000 року відповідач у цій квартирі не проживає. 09.08.2013 року шлюб між нею та ОСОБА_3 було розірвано. Жодних стосунків з ним не підтримує, участі в утриманні квартири та оплаті за комунальні послуги відповідачне приймає, забрав з квартири всі свої речі. Вважає, що ОСОБА_3 втратив право користування квартирою з наведених підстав. Просить позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що у 1988 році одружився з позивачкою, у шлюбі мають двоє дітей. У 1993 році, як офіцер Збройних Сил України, отримав квартиру АДРЕСА_2 на сім'ю у складі чотирьох осіб. У 2000 р для проходження військової служби був направлений в м. Тернопіль, тому був відсутній за місцем проживання. У 2005 р звільнився зі служби та постійно проживав у спірній квартирі. З 2010 р через тяжкий майновий стан став їздити на заробітки в м. Київ, зв'язку з родиною не втрачав. У цьому ж році позивачка поїхала на заробітки в Італію. Син ОСОБА_8 навчався у м. Сумах та тимчасово був знятий з реєстрації в м. Славута по вул. Садовій, 15/36. У 2013 році був розірваний шлюб з позивачкою. На сімейній раді вирішили, що дочка ОСОБА_9 одружується та залишиться проживати у ІНФОРМАЦІЯ_4; син ОСОБА_8 поїхав в м. Київ і проживає в орендованому житлі, позивачка поїхала в Італію на заробітки, а він перейшов проживати до свого батька на вул. Грушевського, 70 в м. Славута, щоб забезпечити належні умови проживання для дочки. Пізніше став співмешкати з іншою жінкою в орендованій квартирі в АДРЕСА_3. При цьому, у квартирі АДРЕСА_4 залишились його речі, він, як основний квартиронаймач, уклав договори на обслуговування квартири з комунальними підприємствами, частково сплачує комунальні послуги, надавав матеріальну допомогу дочці, в тому числі на оплату комунальних послуг, як ветеран військової служби, має пільги на оплату комунальних послуг, якими користується фактично його дочка із сім'єю, так як вона на даний час проживає у цій квартирі разом з чоловіком та двома малолітніми дітьми. Іншого житла він не має, коштів на придбання житла теж не має. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_4 заперечує проти позовних вимог. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представники третіх осіб - Славутської міської ради Хмельницької області та Комунального підприємства "Славутське житлово-комунунальне об'єднання" в судове засідання не з"явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судом. У заявах до суду просять розглянути справу за їх відсутності .

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно ст.61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер. Члени сім"ї наймача, які проживають разом з ним, користуються жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. До членів сім"ї належать дружина наймача, їх діти і батьки.

Як роз"яснено у п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року (із змінами від 25.05.98 р) "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" у справах про визнання наймача або члена його сім"ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з"ясувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки.

Відповідно до ст.71 Житлового Кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців, а відповідно до ст.72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки проводиться в судовому порядку.

Європейський суд з прав людини вказує, що «втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 41, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

«Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві…» (KRYVITSKA AND KRYVITSKYY v. UKRAINE, № 30856/03, § 42, ЄСПЛ, від 02 грудня 2010 року).

Судом встановлено, що 10.09.1988 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_3, який розірваний у 2013 році, що стверджується рішенням Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 09.08.2013 року (а.с.7). 20 серпня 1993 року КЕЧ Шепетівського району Прикарпатського воєнного округу на ім'я ОСОБА_3 видано ордер № 238 на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_5 на сім'ю з чотирьох осіб: ОСОБА_3, дружина -ОСОБА_5, син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8). Згідно даних технічного паспорта від 01.02.2006 року, загальна площа квартири становить 52,0 кв.м. (а.с.50).

Згідно з довідкою від 05 квітня 2018 року, виданою відділом з питань реєстрації місця проживання виконавчого комітету Славутської міської ради, у квартирі АДРЕСА_6 зареєстровані ОСОБА_5, колишній чоловік ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, дочка ОСОБА_10 1992, син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, онук ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, онук ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.10).

У своїх поясненнях сторони визнали, що на час розгляду справи судом квартира АДРЕСА_6 не приватизована.

Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

З листа КП "Славутське ЖКО" від 15.05.2018 р № 596 слідує, що квартира АДРЕСА_7 згідно ордера № 238 від 20.08.1993 року є державною, в статусі "службова" не перебуває. Розпорядженням Кабінету Міністрів 08.07.06 № 390Р "Про передачу майнових комплексів військових містечок" з державної власності у власність територіальної громади м. Славута передані військові містечка № 21 та № 22 (а.с.11).

Окрім того, згідно даних листа Головного квартирно-експлуатаційного управління Збройних Сил України від 22.05.2018 року № 303/4/1030, старший лейтенант ОСОБА_3 під час проходження військової служби був забезпечений двокімнатною квартирою для постійного проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_8 на склад сім'ї 4 особи. Житлові приміщення, які відносились до Житлового фонду Міністерства оборони України у м. Славута Хмельницької області, у тому числі зазначена квартира, у 2006 році передані на баланс органів місцевого самоврядування (а.с.12).

За даними довідки КП "Славутське ЖКО" від 30.07.2018 р № 26 слідує, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, є основним наймачем квартири АДРЕСА_7 згідно ордера № 238 від 20.08.1993 року (а.с.42).

Крім того, як слідує з типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 03.06.2010 р, між КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" та ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкових територій, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) у АДРЕСА_8. Договір укладений на один рік і набирав чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (а.с.43-44).

01.09.2018 р між КП "Славутське житлово-комунальне об'єднання" та ОСОБА_3 було укладено договір № 76 про надання послуг з вивезення побутових відходів за адресою АДРЕСА_9. Договір діє з 01.09.2018 р по 01.09.2019 р (а.с.94).

Також, згідно акта № 361 повторної перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об'єктів, житлових та громадських будинків, 24.07.2018 р виконано перевірку та прочищення димових і вентиляційних каналів в житловому будинку, комунально-побутовому об'єкті, громадському будинку, розташованому за адресою АДРЕСА_10. В акті міститься підпис керівника суб'єкта господарювання, що виконав перевірку та прочистку ДВК, чистильника ДВК та відповідача ОСОБА_3 (а.с.45).

Згідно довідки Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області від 24.02.2018 р № 24-17/2760, ветеран військової служби ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_10, перебував на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі пільговиків (ЄДАРП), з 12.12.2005 року по 01.10.2016 року та перебуває з 26.12.2017 року по теперішній час і користується пільгами відповідно до ст. 6 Закону України "Про статус ветеранів військової служби, органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (а.с.46). Наведене стверджується також посвідченням ОСОБА_3, як ветерана військової служби .

За даними довідки Славутського управління водопровідно-каналізаційного господарства від 05.09.2018 р № 229, за адресою АДРЕСА_11 з 01.12.2017 р зареєстровано 6 осіб з яких, одна особа користується пільгою ветерана війської служби (50%). Нарахування проводиться згідно показників лічильника води. З 01.09.2018 року вартість 1м3 водопостачання та водовідведення становить 28 грн 39 коп (а.с.65).

За даними довідки АТ Хмельницькобленерго від 05.09.2018 р № 455, з споживачем за адресою: квартира АДРЕСА_12 про користування електричною енергією для побутових потреб укладений 18 листопада 2005 року. Споживач користується пільгою (50 % знижки на 100 кВт), як ветеран збройних сил. Відомості про проживання ОСОБА_5 за даною адресою відсутні (а.с.66).

Свідок ОСОБА_13 показала, що з 1993 р проживає у ІНФОРМАЦІЯ_11 та є сусідкою ОСОБА_5, які у 2010 році розійшлись. З того часу відповідач ОСОБА_3 у спірній квартирі не проживає, інколи приходить до дочки та онуків. Позивач ОСОБА_5 також не проживає у цій квартирі, лише інколи приїжджає до дочки.

Свідок ОСОБА_14, яка є матір'ю позивачки, показала, що сторони розлучились у 2013 році, а до розлучення проживали за адресою: м. Славута. АДРЕСА_13. Відповідач ОСОБА_3 з 2010 року не проживає за вказаною адресою, особистих речей відповідача у квартирі немає. Позивачка працює в Італії, а коли приїжджає в м. Славуту, то живе у неї, так як у спірній квартирі проживає дочка ОСОБА_3 з чоловіком та двома дітьми.

Свідок ОСОБА_15, яка є подругою позивачки з 2013 р, показала, що позивачка ОСОБА_5 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_12, коли приїжджає з Італії. Відповідача ОСОБА_3 за вказаною адресою ніколи не бачила. Відповідач проживає з іншою жінкою по вул. Гвардійській, 27 в м. Славута Хмельницької області. У спірній квартирі проживає дочка ОСОБА_3 з чоловіком та двома дітьми.

Свідок ОСОБА_16, яка є рідньою сестрою позивачки, показала, шо сторони перебували у шлюбі та у 1993 році отримали квартиру АДРЕСА_14. Проживали у цій квартирі разом до 2010 року, так як позивачка поїхала на заробітки до Італії. У 2013 році сторони розлучились. Зазначає, що з 2012 р відповідач ОСОБА_3 у спірній квартиирі не проживає, тому що співмешкає з іншою жінкою. Особистих речей відповідача у квартирі немає, комунальні послуги сплачує ОСОБА_7.

Судом досліджено квитанції, які вказують на те, що комунальні послуги сплачує і позивач ОСОБА_5, і відповідач ОСОБА_3 (а.с. 47-49, 95).

На підставі показань сторін і свідків суд прийшов до висновку, що сторони звільнили квартиру АДРЕСА_14 за домовленістю сторін та з поважних причин - з метою створити належні умови для проживання молодої сім'ї своєї дочки - ОСОБА_7 , оскільки площа та планування квартири не дають можливості для одночасного проживання в квартирі п'яти дорослих осіб (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_13, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_17).

З цією ж метою позивачка надавала кошти для здійснення ремонту в означеній квартирі.

Посилання представника позивача на те, що відповідач у спірній квартирі не проживає і позивач або її дочка змушені сплачувати 50% вартості комунальних послуг за відповідача суд знаходить безпідставним, так як сторони визнали та свідки підтверджують, що у спірній квартирі проживає ОСОБА_7, її двоє малолітніх дітей, а також без реєстрації - чоловік ОСОБА_7 - ОСОБА_17. Отже, комунальними послугами у квартирі користується чотири особи, при цьому за одну особу комунальні послуги сплачуються в розмірі 50%, як пільги, наданої відповідачу. Відповідач не користується вказаною пільгою за іншою адресою, на що вказує досліджена довідка Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області від 24.02.2018 р № 24-17/2760 (а.с.46).

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до частини четвертої статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц зроблено висновок по застосуванню статей 71,72 ЖК, який полягає в тому, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин. Саме на позивача процесуальний закон покладає обов'язок довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 ЖК строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

За таких обставин, суд знаходить, що відповідач ОСОБА_3 з поважних причин не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_12 понад 6 місяців.

Враховуючи також відсутність у відповідача іншого житла, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Підстав для відшкодування судових витрат позивачу немає.

Керуючись ст. ст. 4-13, 17, 18, 263-265, 273 ЦПК України, ст.ст. 61, 71, 72 ЖК України, суд

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_5 в задоволенні позову до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - квартирою №36 в будинку № 15 по вул. Садовій в м. Славута Хмельницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційнорї скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.

Головуючий суддя Зеленська В. І.