Постанова № 78739522, 11.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/1734/18

Номер справи місцевого суду: 520/9386/18

Головуючий у першій інстанції Чванкін С. А.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі судді Драгомерецького М.М.,

при секретарі Півнєві Д.С.,

за участю: адвоката Єлісєєва Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме в тому, що він 06.07.2018р. о 02год. 30хв. керував автомобілем «Опель», н/з НОМЕР_1, по вул. Вільямса в м. Одеса, з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп'яніння водій відмовився у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

На ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на один рік та стягнуто судовий збір у розмірі 352,40 гривень.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що постанова Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року є незаконною та просить її скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_3 зазначає, що працівниками поліції було не вірно складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №127217, оскільки він не перебував у стані ні алкогольного, ні наркотичного сп'яніння, ніяких доказів на підтвердження того факту, що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння у працівників поліції немає. Також ОСОБА_3 зазначає, що не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, та відразу після складання протоколу він звернувся до медичного закладу і за власною ініціативою пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння.

Крім того, ОСОБА_3 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року, мотивуючи тим, що справа була розглянута за його відсутності, про місце та час розгляду справи він не сповіщався, повістку про виклик до суду не отримував, тому не мав можливості оскаржити постанову суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Матеріалами справи встановлено, що справа розглянута за відсутності ОСОБА_3, відомості щодо належного сповіщення останнього про час та місце розгляду справи відсутні, також відсутні відомості про дату отримання скаржником постанови суду, 27 вересня 2018 року адвокат Єлісєєв Д.О., що діє в інтересах ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами справи.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна особа має право на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на судовий захист є конституційним правом людини (ст. 55 Конституції України), яке не може бути обмежене, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64). Однією з гарантій реалізації цього права є апеляційне та касаційне оскарження судових рішень як одна з основних засад судочинства в Україні, що може бути обмежене лише законом (п.8 ч.1 ст. 129 Конституції України).

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 об'єктивно не мав можливості оскаржити постанову суду від 05 вересня 2018 року у встановлений законом строк, тому строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Заслухавши пояснення адвоката Єлісєєва Д.О., що діє в інтересах ОСОБА_3, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зазначені вимоги закону судом першої інстанції були дотримані належним чином.

Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 06.07.2018р. серії БД №127217, який складений уповноваженою особою та відповідає вимогам КУпАП, із якого встановлено, що водій ОСОБА_3 в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: порушення мови, порушення координації рухів, зіниці очей не реагують на світло та відмовився від проходження на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Протокол про вчинення адміністративного правопорушення серії БД №127217 підписаний посадовою особою, яка склала протокол, ОСОБА_3 та свідками (а.с. 2).

Із пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що ОСОБА_3 в їх присутності перебував з ознаками наркотичного сп'яніння та відмовився проходити медичний огляд на стан сп'яніння (а.с. 3, 4). Пояснення свідків відібрані у встановленому законом порядку, містять необхідні реквізити, підписані свідками.

За таких обставин пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є допустимими доказами та суд правильно прийняв їх в обґрунтування свого рішення про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення.

Не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги з приводу того, що ОСОБА_3 згідно медичного огляду, який пройшов за власною ініціативою не перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, оскільки в даному випадку його притягнуто до відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.

Згідно п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Оскільки водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, цього висновку не спростовують.

Отже, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року.

У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд Одеської області, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Київського районного суду м. Одеси від 05 вересня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області М.М.Драгомерецький