Постанова № 78738842, 12.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3763/18

Номер справи місцевого суду: 523/195/14-ц

Головуючий у першій інстанції Бабаков В. П.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Комлевої О.С., Кравця Ю.І.,

за участю секретаря Ковязіної А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Закритого акціонерного товариства «Одеська цукрова компанія», ДП «Інтерраф» про скасування рішення, зобов`язання видати ордер, зобов`язання зареєструвати місце проживання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу судді Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року (суддя Бабаков В.П.),

встановив:

17 травня 2017 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11.02.2014 року по цивільній справі №523/195/14-ц за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ЗАТ «Одеська цукрова компанія», ДП «Інтерраф» про скасування рішення, зобов`язання видати ордер, зобов`язання зареєструвати місце проживання.

Заява обґрунтована тим, що підставою для відмови в задоволенні позову було заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03.12.2009 року, яким ОСОБА_2 була визнана такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1.

Проте, ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 березня 2010 року вказане рішення було скасоване, справу було призначено до судового розгляду.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2010 року позовна заява ОСОБА_4 ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа ЗАТ «Одеська цукрова Компанія» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишена без розгляду. Вважають ці обставини істотними для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11.02.2014 року.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року у відкритті провадження за заявою позивачів про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ЗАТ «Одеська цукрова компанія», ДП «Інтерраф» про скасування рішення, зобов`язання видати ордер, зобов`язання зареєструвати місце проживання відмовлено.

Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції посилався на пропуск заявниками строку, встановленого п. 3 ч. 2 ст. 362 ЦПК України. (в редакції Закону 2004 року, діючого на час розгляду справи в суді першої інстанції).

Зазначене рішення суду оскаржують в апеляційному порядку ОСОБА_2, ОСОБА_3

В скарзі ставиться питання про скасування судового рішення. В обґрунтування скарги апелянти посилаються на те, що рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11 лютого 2014 року набрало законної сили 03.06.2014 року, з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами вони звернулись 10.05.2017 року, в межах строку, передбаченого ст. 362 ЦПК України.

Про наявність нововиявлених обставин апелянтам стало відомо 21.04.2017 року, з листа Суворовського районного суду м. Одеси №5/792/2017.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином. Від представника апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 до апеляційного суду надійшла заява №7067/18 від 11.12.2018 року про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 11.02.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03.06.2014 року, позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ЗАТ «Одеська цукрова компанія», ДП «Інтерраф» про скасування рішення, зобов`язання видати ордер, зобов`язання зареєструвати місце проживання залишені без задоволення.

Підставою для відмови було заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03.12.2009 року, яким ОСОБА_2 була визнана такою, що втратила право користування кімнатою АДРЕСА_1 в м. Одесі.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03.12.2009 року було скасовано ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 березня 2010 року за заявою ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення, яка була подана нею до суду 05.02.2010 року.

В подальшому справу було призначено до розгляду в судовому засіданні, на які ОСОБА_7 не з`являлась, але була сповіщена належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать поштові конверти із повідомленнями, які містяться в матеріалах цивільної справи 2-2973/10 року.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2010 року позовна заява ОСОБА_4 ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа ЗАТ «Одеська цукрова Компанія» про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням залишена без розгляду. Ухвала набрала законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 361 ЦПК України, рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 361 ЦПК України, підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 3. постанови №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК).

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 362 ЦПК України, заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом одного місяця з дня встановлення обставини, що є підставою для перегляду.

При цьому заява про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 362 цього Кодексу, може бути подана - з дня набрання законної сили судовим рішенням яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду. У разі якщо така заява подана до суду після закінчення цього строку, суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку (в редакції Закону 2004 року, що діяв на час постановлення оскаржуваної ухвали суду).

Аналогічна норма міститься в п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, діючого на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Отже на момент звернення ОСОБА_2, ОСОБА_3 строк звернення з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами закінчився 02.03.2010 року з моменту постановлення ухвали про скасування заочного рішення, що значно перевищує строку зазначеного у п. 3 ч. 2 ст. 362 ЦПК (в редакції Закону 2004 року, що діяв на час постановлення оскаржуваної ухвали суду), що є підставою для відмови у відкритті провадження по справі.

Посилання апелянтів ОСОБА_2, ОСОБА_3 на те, що про наявність нововиявлених обставин апелянтам стало відомо 21.04.2017 року, з листа Суворовського районного суду м. Одеси №5/792/2017 не можуть прийматись до уваги, оскільки заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 03.12.2009 року було скасовано ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 02 березня 2010 року за заявою ОСОБА_7 про перегляд заочного рішення, яка була подана нею до суду 05.02.2010 року (а.с.48).

Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2018 року по справі №916/3188/16 зроблено висновок, що сам лише факт не отримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.

Враховуючи встановлене, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 11.02.2014 року. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги про порушення прав відповідача є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення.

Інших доводів про неправильність судового рішення апелянтами в скарзі не зазначено.

Таким чином, всупереч доводів скарги, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив ухвалу з додержанням вимог закону, тому у відповідності зі ст. 375 ЦПК України, підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 268, п. 1 ч. 1 ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу судді Суворовського районного суду м. Одеси від 01 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст Постанови складено 13 грудня 2018 року.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді О.С.Комлева

Ю.І.Кравець