Рішення № 78738736, 13.12.2018, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/18437/17

Провадження №4-с/521/32/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді – Поліщук І.О.,

при секретарі – Бєрової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 на дії органів Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, стягувач: Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк», –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії органів Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, стягувач: Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк», в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Другого Київського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 ВП №54893022 від 12.10.2017 року, а також зупинити виконавче провадження №54893022 про примусове виконання виконавчого листа №521/11139/13-ц, що виданий Малиновським районним судом м. Одеси 24.10.2014 року до розгляду судом цієї скарги і набуттям рішенням законної сили. В своїй скарзі скаржниця посилається на те, що 12 жовтня 2017 року державний виконавець Другого Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 щодо неї, боржника ОСОБА_1 відкрив виконавче провадження ВП №54893022 з примусового виконання виконавчого листа №521/11139/13-ц, який набув чинності 14.02.2014 р. та був виданий Малиновським районним судом м. Одеси 24.10.2014 р. Рекомендованим листом, який був отриманий скаржницею лише 21.10.2017 р., державний виконавець Другого Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження та направлення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.10.2017 р., винесену при примусовому виконанні виконавчого листа №521/11139/13-ц від 24.10.2014р., що видав Малиновський районний суд м. Одеси. Дану постанову ОСОБА_1 вважає незаконною, а дії державного виконавця по проведенню виконавчих дій по відношенню до боржника противоправними. Так, скаржниця зазначає, що 06.11.2013 року рішенням Малиновського районного суду м. Одеси було задоволено позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 1297247 гривень 35 копійок. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 14.02.2014 р. апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2013 року було змінено шляхом виключення із мотивувальної частини рішення посилання на укладання договору 14.07.2008 року з ПАТ «Дельта Банк». В іншій частині рішення залишено без змін. На виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 06.11.2013 р. по справі №521/11139/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі «24» жовтня 2014 року було видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_3І, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 1 297 247 гривень 35 копійок. Скаржниця вказує, що оскільки рішення апеляційного суду Одеської області від 14.02.2013 р. набрало законної сили з моменту його проголошення то строк для пред’явлення виконавчого документа по справі №521/11139/13-ц має бути встановлений до 14.02.2014 р. - один рік з наступного дня після набрання рішенням апеляційного суду Одеської області від 14.02.2014 р. законної сили. Однак, з матеріалів виконавчого провадження ВП №54893022 вбачається, що стягувач звернувся до державної виконавчої служби задля примусового виконання рішення по справі №521/11139/13-ц лише у жовтні 2017 року, тобто за спливом більше ніж 3,5 роки з дати набрання рішенням законної сили. Однак, із матеріалів виконавчого провадження ВП №54893022 вбачається, що відкриття виконавчого провадження відбулось 12.10.2017 року за виконавчим листом, який мав бути пред’явлений до виконання до 14.02.2014 р., що суперечить вимогам ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» №1404 від 02.06.2016 року. Крім того, скаржниця вказує, що з дати видачі виконавчого листа №521/11139/13-ц до дати відкриття виконавчого провадження з примусового його виконання сплинуло майже три роки, протягом яких щодо ОСОБА_1 не порушувалось жодних виконавчих проваджень. Отже, враховуючи вищевикладені імперативні норми Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла на момент набрання рішенням законної сили), державний виконавець Другого Київського відділу ДВС м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 був зобов’язаний не приймати такий виконавчий лист до виконання та повернути його стягувачу, у зв’язку з тим, що строк пред’явлення виконавчого листа №521/11139/13-ц. який був виданий Малиновським районним судом м. Одеси сплинув через рік після набрання рішенням апеляційного суду Одеської області від 14.02.2014 р. законної сили, тобто ще 14.02.2015 року. Враховуючи вищезазначене, скаржник вважає винесену державним виконавцем Другого Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54893022 з примусового виконання виконавчого листа №521/11139/13-ц такою, що порушує законні права та інтереси ОСОБА_1, гарантовані Конституцією та Законами України.

Скаржниця в судове засідання не з’явилася, подала до суд заяву в якій зазначила що скаргу підтримує та просить її задовольнити.

Представник Другого Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області в судове засідання не з’явився, надав до канцелярії суду заяву в якій просив розглянути справу у відсутності представника ВДВС. Представником Другого Київського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області надавалось до канцелярії суду заперечення в яких просив суд у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії органів Державної виконавчої служби від 27.10.2017 року відмовити у повному обсязі у зв’язку з тим, що державним виконавцем відділу вчинені виконавчі дії відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця, не порушуючи при цьому права чи свободи заявника. В своїх запереченнях представник ВДВС посилався на те, що 12.10.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 54893022, копії якої спрямовані сторонам виконавчого провадження відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження». Слід зазначити, що виконавчий лист Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/11139/13-ц від 24.10.2014 року вже перебував на виконанні у Київському відділі державної виконавчої служби міста ОСОБА_5 територіального управління юстиції в Одеської області (24.06.2016 головним державним виконавцем Алієвим А.Т. винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу згідно п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (попередня редакція Закону), про що свідчить відмітка на виконавчому документі, яка скріплена печаткою). Отже, у зв’язку з тим, що виконавчий лист Малиновського районного суду м. Одеси у справі № 521/11139/13-ц від 24.10.2014 було повернуто державним виконавцем стягувачу ПАТ «Дельта Банк» 24.06.2016, строк пред’явлення вищезазначеного виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а саме з 24.06.2016 року до 24.06.2019 року.

Суд, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статей 1, 5 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Крім того, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає зокрема, обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби України під час виконання судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, визначено розділом VІІ цього Кодексу у статтях 447-453 в рамках здійснення судового контролю за виконанням судових рішень.

Згідно положень ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що 24 жовтня 2014 року Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення суду від 06.11.2013 року було видано виконавчий лист №521/11139/13-ц яким стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 373980009) заборгованість за кредитним договором у розмірі 1297247 (один мільйон двісті дев’яносто сім тисяч двісті сорок сім) гривень 35 копійок.

У виконавчому листі зазначено набрання рішення законної сили 06.08.2014 року. Строк пред’явлення виконавчого листа до виконання до 06.08.2015 року. У графі «Відмітки державного виконавця про виконання рішення (вироку) або причини повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення» зазначено: повернуто ст.47 п.9 ЗУ «Про виконавче провадження» 24.06.2016 року.

Документами підтверджується, що представник ПАТ «Дельта Банк» звернувся до Другого Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області з заявою вих. №4008 від 09.10.2017 року про відкриття виконавчого листа №521/11139/13-ц відносно ОСОБА_1.

12 жовтня 2018 року державним виконавцем Другого Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_2 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №54893022 з примусового виконання №521/11139/13-ц від 24.10.2014 року.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Частиною другою статті 12 Закону передбачено, що строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до частини 4 статті 12 Закону, строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред’явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв’язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред’явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв’язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно з пунктом 5 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

З аналізу зазначених статей Закону вбачається, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється, а повернення стягувачу виконавчого документа на підставі заяви не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, стягувач, використовуючи своє право на повторне пред’явлення виконавчого документу до примусового виконання, пред’являв виконавчий лист до виконання з урахуванням встановленої норми Закону України «Про виконавче провадження» відносно переривання строку давності пред’явлення виконавчого документа до виконання.

При таких обставинах судом встановлено про те, що повторне пред'явлення виконавчого листа до виконання знаходиться в межах нових строків для пред'явлення, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд –

У Х В А Л И В:

В задоволені скарги ОСОБА_1 на дії органів Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, стягувач: Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги на протязі п’ятнадцяти днів.

Головуючий: