Рішення № 787383, 08.02.2007, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Справа НОМЕР_1 22ц-10455/2006 Головуючий

Категорія - 21 (1У) у 1 інстанції - Грищенко Н.М.

Доповідач - Михайлів Л.В.

РІШЕННЯ

 Іменем України

2007р. лютого 08 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Михайлів Л.В.

суддів: Карнаух В.В., Митрофанової Л.В.

при секретарі Чубіній А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі на рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 26 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі про перерахунок щомісячних страхових виплат, -

Встановила:

21 березня 2003 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі (далі - Відділення Фонду), третя особа - державне підприємство РУ ім.Кірова про перерахунок щомісячних страхових виплат, посилаючись на те, що він працював підземним бурильником 5 розряду 14 дільниці на ш.Північній РУ ім.Кірова.

20.11.1981 року з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого він втратив 10% професійної працездатності.

Оскільки він продовжував після виробничої травми працювати

підземним прохідником у шкідливих умовах, то захворів на

професійне захворювання.

3.09.1996 року йому вперше було встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв'язку з профзахворюванням, а всього - 30%.

В подальшому відсоток втрати працездатності змінювався.

Третя особа - РУ ім.Кірова, відшкодував йому втрачений заробіток, на 1.12.1995 року, він отримував по 19,90грн. і ці виплати він не оспарює.

2

Однак, з 1.12.1995р. йому стали виплачувати відшкодування шкоди у заниженому розмірі.

При передачі особової справи до відділення Фонду йому неправильно визначили щомісячні виплати, а тому відділення Фонду за період з 1.04.2001р. по 1.02.2006р. не доплатило йому страхові виплати у сумі 7986,95грн. Крім того, просив зобов'язати відповідача виплачувати йому щомісячно, починаючи з 1.02.2006р. страхові виплати у сумі 533,12грн.

Відділення Фонду позов не визнало.

Рішенням Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 26 червня 2006 року позов ОСОБА_1. задоволено.

Стягнуто з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі на користь ОСОБА_1. заборгованість по страхових виплатах за період з 1.04.2001 року по 1.02.2006 року у розмірі 7986,95грн. а також зобов'язало відділення виконавчої дирекції Фонду виплачувати ОСОБА_1. щомісячно, починаючи з 1.02.2006р. по 533грн.12коп., до зміни обставин що тягнуть перерахунок, або припинення страхових виплат.

Не погодившись з рішенням районного суду, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі подало апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення і направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, суд безпідставно притягнув Фонд соціального страхування до участі по справі як відповідача, оскільки у Фонда існує інтерес третьої особи. Відповідальність за неправильність і несвоєчасність проведення перерахунків відшкодування шкоди несе підприємство, а не відділення Фонду.

Висновки суду про необхідність застосування коефіцієнту підвищення тарифних ставок і окладів 2,5 з 1.01.1996 року -необґрунтовані.

Суд не взяв до уваги, що призначені, але своєчасно не одержані потерпілим виплати, а також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, задовольняються за час,  що не перевищує три роки.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в суді першої інстанції вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і сторонами не оспарюється, ОСОБА_1. працював підземним бурильником шахти «ІНФОРМАЦІЯ_1» РУ ім.Кірова.

3

Внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався 20 листопада 1981 року, заподіяна шкода здоров'ю. Висновком МСЕК від 22.08.1994 року йому встановлена втрата професійної працездатності 10%. В подальшому відсоток втрати професійної працездатності у зв'язку з нещасним випадком не змінювався.

Висновком МСЕК від 11.09.1996 року ОСОБА_1. вперше встановлена втрата професійної працездатності з 3.09.1996 року -20% у зв'язку з професійним захворюванням, відсоток втрати професійної працездатності змінювався, а саме: з 1.10.1998р. -20%, з 1.10.1999р. - 25%, який до теперішнього часу не змінився.

У зв'язку з виробничою травмою, позивачу відшкодували втрачений заробіток із середнього заробітку за його професією на підприємстві за січень-квітень 1992 року у сумі - 10451крб., який не оспарюється.

Позивач не оспарює розмір відшкодування втраченого заробітку станом на 1.12.1995 року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції виходив з того, що РУ ім.Кірова занизив розмір коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і окладів до сум відшкодування шкоди, а саме, застосував коефіцієнт 1,25 замість 2,5 з 1.12.1995р., 1,178 замість 1,97 з 1.01.1998р. і тому позивач отримує занижену суму страхових виплат.

Суд першої інстанції зробив перерахунок страхових сум, починаючи з 1.04.2001 року по 102.2006 року без будь-яких обмежень.

Застосувавши коефіцієнти 2,5 - з 1.12.1995р. та 1,97 - з 1.01.1998 року до суми відшкодування шкоди ОСОБА_1., суд першої інстанції вірно посилався на п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків», та виходив із розміру коефіцієнтів, які встановлені спільними постановами дирекції і профкому підприємства.

Посилання відповідача на те, що суд необґрунтовано застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок і окладів за оспорюємий період, спростовуються висновками суду і матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно розрахував суму відшкодування втраченого заробітку на 1.04.2001 року  у розмірі 265грн.09коп.

Однак, стягуючи з відділення виконавчої дирекції Фонду суми недоплачених страхових виплат з 2001 року, суд не звернув уваги на роз'яснення, викладені у пунктах 1, 1-1, 1-2, 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року НОМЕР_1 6

4

«Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди (з наступними змінами), згідно яких у випадку, коли вимоги потерпілого стосуються перерахунку щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем (у тому числі й у разі неправильного обчислення суми щомісячних платежів) при задоволенні позову кошти стягуються за час, що не перевищує трьох останніх років, які передували моменту звернення особи до суду.

За таких обставин, рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст.309п.4 ЦПК України із постановлениям нового рішення про задоволення позовних вимог в межах трьох років, які передували зверненню ОСОБА_1. до суду, а саме з 21.03.2003р. по 21.03.2006 року, виходячи із наступного розрахунку.

Згідно рішення суду розмір щомісячних страхових виплат на

1.03.2003 року складає 373,81грн., а фактично відповідач

виплачував по 239,50грн., щомісячно не доплачував по 134,31грн.

За період з 21.03.2003 року по 1.03.2004 року сума недоплати складатиме 1520,71грн. (43. 30 + 134,3 х 11 міс). За період з

1.03.2004 року по 1.03.2005 року, згідно рішення суду першої

інстанції, з яким погоджується колегія суддів, сума недоплати

складає 1856,76грн. (154,73 недоплата х 12міс).

За період з 1.03.2005 року по 1.02.2006 року сума недоплати складає 2107,16грн. (191,56грн. недоплата х 11міс).

Всього за період з 21.03.2003 року по 1.02.2006 року відділення виконавчої дирекції Фонду недоплатило 5484,63грн. 31.02.2006 року щомісячно Фонд повинен платити по 533,12грн.

При розрахунку страхових виплат, які підлягають стягненню з Фонду, районний суд вірно застосував коефіцієнти зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки: з 1.03.2002р. - 1,193; з 1.03.2003р. - 1,182; з 1.03.2004р. - 1,152; з 1.03.2005 року -1,238. При цьому, відкоригована середньомісячна заробітна плата не перевищує максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Доводи відділення виконавчої дирекції Фонду про те, що суд безпідставно притягнув їх як відповідача, оскільки у Фонду існує інтерес як у 3-ої особи, є безпідставними і висновків суду не спростовують.

Враховуючи, що судом обставини справи встановлено повно, однак неправильно застосовано норму матеріального права, судове рішення підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення без передачі справи на новий судовий розгляд, а апеляційна скарга, у зв'язку з цим, підлягає частковому задоволенню.

5

Керуючись ст.ст.303, 309п.4, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України в м.Кривому Розі

Дніпропетровської області задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м.Кривого Рогу від 26 червня 2006 року скасувати і постановити нове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 заборгованість по страхових виплатах у сумі 5 484,63грн. і зобов'язати виплачувати з 1.02.2006 року щомісячні страхові виплати у сумі 533,12грн. до зміни обставин, що тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.

Судові витрати покласти за рахунок держави.

Стягнути з виконавчої дирекції Фонду соціального страхування

від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

України в м.Кривому Розі Дніпропетровської області (рр НОМЕР_1

37175699983102, ИФО 805012 банк Управління державного

казначейства України в Дніпропетровській області,

М.Дніпропетровськ, код 25913606) на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» витрати на інформаційне технічне забезпечення судового розгляду справи у сумі 1грн.50коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.