Рішення № 78737402, 20.12.2018, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1277/18

Провадження № 2/480/701/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 грудня 2018 року

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Войнарівського М.М., за участю секретаря Трифонової І.О., розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Південна Товарна Біржа , про визнання договору купівлі - продажу дійсним, -

встановив:

У липні 2018 року ОСОБА_1звернулася до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Південна Товарна Біржа , про визнання договору купівлі - продажу дійсним.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 13серпня 1999 року між ОСОБА_1 (далі - позивач), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (далі - відповідач), з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач придбав у відповідача земельну ділянку площею 0,03 га. для ведення садівництва в СВТ «Лазурне», яка розташована на території Веснянської сільської ради Миколаївського району. Цей договір було зареєстровано на Південній товарній біржі під № 10046 та не було посвідчено нотаріально,таким чином позивачка просить суд визнати зазначений договір дійсним.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, при цьому її представник ОСОБА_3 подав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав і просив задовольнити їх у повному обсязі; розгляд справи просив проводити за їх із позивачем відсутності.

Відповідач ОСОБА_2К.у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без повідомлення причин; відзив не подав.

Представник третьої особи – ПівденнаТоварна Біржа у судове засідання не з'явився. Про дату, час і місце судового засіданнятретя особа повідомлена вчасно та належним чином, про причини своєї неявки представник третьої особи суд не повідомив.

Відповідно до положень ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку, на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке:

13серпня 1999 року між ОСОБА_1, з однієї сторони, та ОСОБА_2, з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу, за яким позивач придбав у відповідача земельну ділянку площею 0,03 га. для ведення садівництва в СВТ «Лазурне», яка розташована на території Веснянської сільської ради Миколаївського району. Цей договір було зареєстровано на Південній товарній біржі під № 10046 від 13.08.1999 року(а.с.5-6) .

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія IV –МК № 038890, що виданий 13.08.1999 року вбачається,що земельна ділянка,яка розташована на території Веснянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області загальною площею 0.03 гектари продана відповідно до договору № 10046 від 13.08.1999 року та належить ОСОБА_1 (а. с.7).

Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при укладенні договору, дійшли взаємної згоди за всіма його істотними умовами і виконали свої зобов'язання, що підтверджується укладеним в письмовій формі договором № 10046 купівлі-продажу земельної ділянки.

При укладанні договору купівлі продажу сторони керувалися ч.2 ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», відповідно до якої, угоди зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню.

Згідно ж ч. З ст. 18 Земельного кодексу України (в редакції 1990р., що діяла на час укладення правочину), придбання земельних ділянок, що перебувають у колективній або приватній власності, провадиться за договором, який посвідчується у нотаріальному порядку. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору за ст. 47 ЦК УРСР.

В той же час, припис ч. 2 ст. 47 ЦК УРСР передбачав, що якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Статтею 224 ЦК УРСР визначено, що за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, ч. 1 ст. 81, ст. ст. 258, 259, ст. 264, 265, 280 - 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Південна Товарна Біржа , про визнання договору купівлі - продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі - продажу нерухомого майна – земельної ділянки площею 0,03 га. для ведення садівництва в СВТ «Лазурне», яка розташована на території Веснянської сільської ради Миколаївського району, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,що зареєстрований 13 серпня 1999 року на Південній товарній біржі за реєстровим номером 10046.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з положеннями ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ст. 289 ЦПК України заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .

Суддя ОСОБА_4

20.12.2018