Постанова № 78737209, 11.12.2018, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/2818/18

Провадження №2-а/460/376/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Кондратьєвої Н.А.

при секретарі с/з - Юрчишині В.В.

з участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора СРПП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Букрія Дмитра Олеговича, Яворівського ВП ГУНП у Львівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

26.06.2018 року позивач звернувся до суду із позовом до інспектора СРПП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Букрія Дмитра Олеговича, Яворівського ВП ГУНП у Львівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БР № 576763 від 21.06.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП. Як на підставу позову покликається на те, що 21.06.2018 року, рухаючись на автомобілі Mersedes-benz, Sprinter державний номерний знак НОМЕР_1 у напрямку м. Жовква Львівської області, був зупинений інспектором СРПП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Букрієм Д. О. через начебто непрацюючий лівий стоп сигнал на автомобілі, що при огляді не підтвердилося. Після огляду автомобіля інспектор попросив пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи на авто, що було виконано. Потім інспектор попросив пред'явити страховий поліс, у чому було відмовлено через незаконність даної вимоги, інспектор виніс постанову про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП . Вважає дану постанову незаконною та необґрунтованою, оскільки правопорушення не вчиняв. Просить визнати дії інспектора СРПП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Букрія Д. О. протиправними та скасувати дану постанову.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав, пояснив, що був зупинений інспектором СРПП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області через непрацюючий лівий стоп сигнал на автомобілі. Під час зупинки автомобіля він направив світло, та привів у справний стан. Проте, інспектор попросив пред'явити поліс страхування, у чому він відмовив через те, що не порушував правил дорожнього руху та не було підстав для оформлення матеріалів дорожньо-транспортної події, а отже, не зобов'язаний пред'являти поліс страхування. Проте, інспектором було винесено постанову про адміністративне правопорушення через відсутність страхового полісу. Вважає, що порушення він не вчиняв, відповідачем не надано жодних доказів, які стверджують про вчинення адміністративного правопорушення, просить позов задоволити.

Відповідач та представник відповідача повідомлені належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що 21.06.2018 року інспектором СРПП Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області Букрієм Д.О. було винесено постанову серії БР № 576763 про притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУПАП.

Згідно з вказаною постановою 21.06.2018 17 год.40 хв. в с. Дубровиця вул. Центральна, 1 водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом Mersedes-benz, Sprinter державний номерний знак НОМЕР_1 із несправним заднім лівим стопом, при перевірці не мав при собі поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до п. п. 21.2, 21.3 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат).

Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті, на їх вимогу.

У той же час, п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, в тому числі відповідним підрозділом Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Як вбачається з матеріалів справи, на позивача не складався протокол щодо порушень правил дорожнього руху за ст. 121 КУпАП та не оформлялися матеріали дорожньо-транспортної події, а отже, не було підстав для здійснення відповідним підрозділом Національної поліції контролю за наявністю договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі не подали до суду відзив на позовну заяву, не з'явилися на розгляд справи в судовому засіданні та не надали доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватися, зокрема, на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими та доведеними, відповідачі в судове засідання не з'явилися, доказів на спростування доводів позивача суду не надали, а тому позовні вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення в частині скасування постанови серії БР № 576763 від 21.06.2018 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити, оскільки немає доказів події адміністративного правопорушення, а відсутність події адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП виступає обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Згідно із ч. 3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В частині визнання дій інспектора протиправними, суд враховує, що встановлений ч. 3 ст. 286 КАС України перелік можливих судових рішень є вичерпним, і не передбачає право суду визнавати дії суб'єкта владних повноважень протиправними у даній категорії справ, а тому в частині визнання дій інспектора протиправними слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 126, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволити частково.

Скасувати постанову серії БР № 576763 від 21 червня 2018 року, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_2.

В частині визнання дій протиправними відмовити.

Повний текст рішення суду виготовлено 20.12.2018 року.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.А. Кондратьєва