Рішення № 78735050, 05.12.2018, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9107/18 2/335/2279/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2018 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Макарова В.О,

за участю секретаря судового засідання Дворникової Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року позивач ОСОБА_1 міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на його користь кошти виплачені йому як допомога по безробіттю за період з 01.08.2017 року по 17.09.2017 року, у розмірі 5 503 грн. 07 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 762 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач внаслідок умисного неповідомлення про укладення угоди від 01.08.2017 року № 2 з ТОВ «Українська товарна компанія № 1», безпідставно отримав допомогу по безробіттю за вказаний період та у вказаній сумі. Заходи досудового врегулювання спору належних результатів не дали, що змусило позивача звернутися з позовом до суду.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.09.2018 року, справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено розгляд справи на 28.09.2018 року, яке було двічі відкладено через неявку учасників справи.

Представник позивача надав на адресу суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, зазначивши, що наполягає на задоволенні позовних вимог, вказавши, що не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу відзиву на позовну заяву не надав, двічі належним чином був повідомлений про розгляд справи, причини своїх неявок суду не повідомляв, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило.

За таких обставин, в зв’язку із повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.ст. 280-282 ЦПК України.

За відсутності учасників процесу розгляд цивільної справи здійснено в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов’язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім’ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб’єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законом, доходів.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, щодо зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботоюсамостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну і (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно - технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Судом встановлено, що 17.10.2016 року ОСОБА_2 звернувся до ОСОБА_1 міського центру зайнятості з заявою про вирішення питання його працевлаштування, надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Наказом ЗМЦЗ від 17.10.2016 року, ОСОБА_2 було надано статус безробітного, а з 24.10.2016 року призначено виплату допомоги по безробіттю.

Судом з’ясовано, що відповідач був ознайомлений з правами та обов’язками безробітного, що визначені Законами України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», попереджався про відповідальність за подання неправдивих відомостей та про зобов’язання своєчасно повідомляти про обставини, що впливають на умови виплати забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст .44 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067- VI (далі - Закон № 5067), зареєстровані безробітні зобов’язані інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у ч.І.ст.45 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 5067 реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції припиняється у разі зайнятості особи.

ОСОБА_1 міським центром зайнятості була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідачеві, під час якої було встановлено, що ОСОБА_2, маючи статус безробітного, працевлаштувався на ТОВ «Українська торгова компанія № 1» 01.08.2017 року, підписавши трудову угоду від 01.08.2017 року № 2, про що складено відповідний акт за № 219 від 13.12.2017 року.

Тобто, в період перебування на обліку в центрі зайнятості, відповідач ОСОБА_2 отримував виплати по безробіттю та знаходився в трудових відносинах і отримував дохід

Таким чином, реєстрацію відповідача як безробітного було припинено ОСОБА_1 міським центром зайнятості з 27.09.2017 року у зв’язку з працевлаштуванням ОСОБА_2

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов’язків відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Як вбачається з довідки від 02.08.2018 року підписаної головним бухгалтером ОСОБА_1 міського центру зайнятості ОСОБА_3, ОСОБА_2 нараховано та перераховано до банку допомогу по безробіттю з 01.08.2017 року по 17.09.2017 року у розмірі 5 503 грн. 07 коп.

В зв’язку з виявленими порушення законодавства, на адресу ОСОБА_2 була направлена претензія ОСОБА_1 міського центру зайнятості № 2355/07-05 від 21.12.2017 року, де повідомлено про те, що він повинна протягом 15 календарних днів з дня її отримання повернути кошти, що були виплачені йому як допомога по безробіттю за період з 01.08.2017 року по 17.09.2017 року у розмірі 5 503 грн. 07 коп., оскільки він під час реєстрації та перебування в міському центрі зайнятості одночасно знаходився в трудових відносинах з ТОВ «Українська торгова компанія « 1», відповідно до угоди № 2 від 01.08.2017 року, однак кошти повернуті не були.

Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадківвстановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказані обставини справи, те що ОСОБА_2 як особа, що має статус безробітної, своєчасно не повідомив відомості про обставини, що впливають на умови виплати йому забезпечення, що призвело до безпідставної виплати допомоги по безробіттю за період з 01.08.2017 року по 17.09.2017 року у розмірі 5 503 грн. 07 коп., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 762 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 міського центру зайнятості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, кім. 137) на користь ОСОБА_1 міського центру зайнятості (р/р 37172002004384 в ГУДСКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 20482573, адреса місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 16Б) кошти, виплачені йому як допомога по безробіттю за період з 01.08.2017 року по 17.09.2017 року у розмірі 5 503 (п’ять тисяч п’ятсот три) грн. 07 коп., а також судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп., а всього 7 265 (сім тисяч двісті шістдесят п’ять) грн. 07 коп.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.О. Макаров