Рішення № 7873434, 12.02.2010, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Справа №2-461/2010

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2010 року м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Заруцької Г.М.

при секретарі Марченко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Красноармійську цивільну справу за позовом комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного замовника» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за участь у витратах з утримання будинку та прибудинкової території,

В С Т А Н О В И В :

14 грудня 2009 року позивач КП «КЦЕЗ» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за участь у витратах з утримання будинку та прибудинкової території. Посилався на те, що відповідачі у справі зареєстровані у приватизованій квартирі АДРЕСА_1, та їм за вищевказаною адресою надавалися зазначені послуги, оплату яких вони не здійснювали, у зв’язку з чим за ними утворилася заборгованість в сумі 1755 грн., яку позивач просив стягнути з відповідачів солідарно, а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Представник позивача ОСОБА_3 просив розглядати справу без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав у повному обсязі, справу просив розглядати без його участі. Відповідач ОСОБА_2 про місце і час розгляду справи повідомлялася, в судове засідання не з’явилася, причини неявки в судове засідання не повідомила.

Суд, з’ясувавши фактичні обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

У судовому засіданні встановлено, що відповідачі у справі зареєстровані та мешкають у приватизованій квартирі АДРЕСА_2, що підтверджується довідкою з місця проживання на а.с.4.

05 травня 2007 року між сторонами у справі, а саме, позивачем, та відповідачем ОСОБА_1 був кладений договір № 42-032-009 Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за яким відповідач ОСОБА_1 зобов’язався своєчасно оплачувати вказані послуги відповідно до умов договору (п.1.2 договору).

У відповідності з ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Хоча з відповідачем ОСОБА_2 письмового договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій позивачем не укладалося, суд приходить до висновку, що між сторонами у справі фактично було укладено договір про надання послуг, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, а поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, а тому, згідно ч.2 ст.205 ЦК України, даний договір вважається укладеним з моменту надання позивачем (виконавцем) та прийняття відповідачами (замовниками) послуги з постачання теплової енергії.

Згідно копії особового рахунку №46857 відкритого на ім’я відповідача ОСОБА_1 існує несплачена заборгованість з квартирної плати за період з листопада 2006 по жовтень 2009 року включно в сумі 1779,90 грн. (а.с.6).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червеня 1992 року №2482-XII утримання приватизованих квартир (будинків), кімнат у гуртожитках здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Обов’язок відповідачів щодо оплати житлово-комунальних послуг витікає з абзацу 2 пункту 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. №45, п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 1 ст. 151 ЖК УРСР.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки визначає Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV.

Цим же Законом передбачено надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) (п.2 ст. 13, ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV).

Відповідно до цього Закону відповідачі у справі є споживачами житлово-комунальних послуг, пунктом 5 ч.3 ст. 20 якого також передбачений обов’язок особи як споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 151 ЖК України громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов’язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що невиконання зобов’язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання є порушенням останнього (неналежне виконання).

Суд приходить до висновку, що виконання зобов’язання щодо оплати послуг наданих позивачем з боку відповідачів є неналежним.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або у повному обсязі як від усіх осіб так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначена сума боргу підлягає солідарному стягненню.

Крім того, з відповідачів, в порядку ст.88 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати: 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на користь позивача, які були ним оплачені за позовну заяву та 51 грн. судового збору у дохід держави, оскільки позивача рішенням Красноармійської міської ради від 21.01.2009 року №5/34-7 звільнено від оплати державного мита (а.с.1,2).

На підставі викладеного, керуючись Правилами користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 року № 572 «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 р. №45, п. 5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, ч. 1 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червеня 1992 року №2482-XII ч. 1 ст. 151 ЖК України, ст.ст. 526, 543, 610, 901 ч.1 ЦК України ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного замовника» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь комунального підприємства «Красноармійський центр єдиного замовника» на рахунок № 26001060059380 у ДРУК Ф «Приватбанк», МФО 335496, ЄДРПОУ 32213480 заборгованість за участь у витратах з утримання будинку та прибудинкової території за листопад 2006 року – жовтень 2009 року в сумі 1755 грн., а також 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1785 грн. (одна тисяча сімсот вісімдесят п’ять грн.).

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 у дохід держави 51 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги на рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання такої заяви.

Рішення набирає законної відповідно до порядку, встановленого статтею 223 Цивільного процесуального кодексу України.

Суддя