Ухвала суду № 78732153, 13.12.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25955/18

Провадження № 2/127/4473/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2018 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Луценко Л.В.,

при секретарі судового засідання Помазанові М.О.,

за участю: представника позивача – адвоката ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2, адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 сільської ради Літинського району Вінницької області, ОСОБА_7 про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходиться цивільна справа за вищезазначеним позовом.

13.12.2018 року на електронну адресу суду надійшло письмове клопотання від позивача ОСОБА_5 про призначення у даній справі посмертної судово-психіатричної експертизи. Клопотання мотивоване тим, що в якості обґрунтування позовних вимог про визнання заповіту від 31.08.2015 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_6 сільської ради Літинського району Вінницької області ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за №93, позивач посилається на те, що її батько, складаючи спірний заповіт, не усвідомлював та не міг усвідомлювати значення своїх дій та керуватини ними, оскільки стан здоров’я останнього був нестабільний, батько позивача страждав на цироз печінки у зв’язку з зловживанням спиртними напоями, був психічно-неврівноваженим, у зв’язку з чим заповів все своє майно людині, яка не доглядала, не піклувалась та не утримувала його за життя. А тому, для встановлення психічного стану померлого ОСОБА_9 та можливості останнього усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними в момент складання заповіту необхідні спеціальні знання.

В підготовчому засіданні представник позивача – адвокат ОСОБА_1 вищезазначене клопотання підтримав та просив суд останнє задовольнити з підстав, зазначених у останньому.

В підготовчому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради Літинського району Вінницької області за довіреністю ОСОБА_2 покалалась на розсуд суду при вирішенні даного клопотання.

В підготовчому засіданні представники відповідача ОСОБА_7 – адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечили проти задоволення вищезазначеного клопотання.

Вислухавши клопотання, думки та доводи сторін з приводу останнього, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами ст.225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті – за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно зі ст.1244 ЦК України право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто.

Вимоги щодо порядку посвідчення заповіту встановлені ст.ст.1251-1252 ЦК України.

Як роз'яснено у п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2011 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правила ст.225 ЦК України поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо). Для визначення наявності такого стану на момент укладення правочину суд відповідно до вимог ЦПК України зобов'язаний призначити судово-психіатричну експертизу за клопотанням хоча б однієї зі сторін. Справи про визнання правочину недійсним із цих підстав вирішуються з урахуванням як висновку судово-психіатричної експертизи, так і інших доказів відповідно до вимог ЦПК України. Висновок такої експертизи має стосуватися стану особи саме на момент вчинення правочину.

З матеріалів справи вбачається, що з метою визначення можливості ОСОБА_9 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними у момент складання оспорюваного заповіту 13.12.2018 року на електронну адресу суду надійшло письмове клопотання від позивача ОСОБА_5 про призначення у даній справі посмертної судово-психіатричної експертизи.

Згідно ч.1 ст.103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Окрім того, згідно п.2 ч.1 ст.105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити психічний стан особи.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог закону при призначенні судових експертиз та використанні їх висновків.

Як роз'яснено у п.14 вищевказаної постанови судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.

Згідно п.1 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.10.2001 року №397 (надалі – Порядок), судово-психіатрична експертиза (надалі – експертиза) призначається органами досудового слідства та суду і проводиться за їх відповідним рішенням з метою відповіді на питання, що виникають під час провадження адміністративних, кримінальних та цивільних справ з приводу психічного стану особи.

Відповідно до п.5 Порядку експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі посмертно), стаціонарно, у судовому засіданні.

Об'єктами судово-психіатричної експертизи є, зокрема, позивачі, відповідачі та інші особи, стосовно яких вирішується питання про їхню дієздатність; позивачі, стосовно яких вирішується питання про їх психічний стан у певні проміжки часу, про обґрунтованість установленого раніше психіатричного діагнозу та прийнятих щодо них медичних заходів; матеріали кримінальної або цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза (п.8 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи).

Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст.129 Конституції України).

А тому, дійсно, для визначення психічного стану ОСОБА_9 та здатності усвідомлювати ним значення своїх дій і керувати ними в момент складення заповіту необхідні спеціальні знання.

Таким чином, суд вважає за можливе призначити у даній справі посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_10».

Окрім того, як уже було зазначено вище, згідно п.8 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи об'єктами судово-психіатричної експертизи є матеріали кримінальної або цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

А тому, суд вважає за необхідне для проведення посмертної судово-психіатричної експертизи надати в розпорядження судових експертів матеріали цивільної справи, СД-диск із звукозаписом підготовчого засідання, медичну документацію, а також надати дозвіл на вилучення медичної документації відносно ОСОБА_9 з КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_10», якщо така є в наявності.

Також, суд вважає за можливе зобов’язати КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_10» забезпечити проведення експертизи у місячний строк від дня отримання матеріалів справи.

Згідно п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 252 цього Кодексу, - на час проведення експертизи (п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.76, 81, 103, 105, 252-253, 260-261, 352-354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання позивача ОСОБА_5 про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи – задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 сільської ради Літинського району Вінницької області, ОСОБА_7 про визнання заповіту недійсним,посмертну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити експертам Комунального закладу «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_10» (вул. Пирогова, 109, м. Вінниця, 21005), яких попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України і на вирішення яких поставити наступні питання:

1) Чи страждав ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 20.01.2018 року у м. Вінниці, будь-яким психічним розладом (захворюванням) під час складання заповіту від 31.08.2015 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_6 сільської ради Літинського району Вінницької області ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за №93?

2) Якщо так, то чи міг ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 20.01.2018 року у м. Вінниці, під час складання заповіту від 31.08.2015 року, посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_6 сільської ради Літинського району Вінницької області ОСОБА_8 та зареєстрованого в реєстрі за №93, усвідомлювати значення своїх дій, надавати їм належну оцінку та керувати ними?

Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_5, місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 «а», кв.2, м. Хмельницький, 29000.

Надати в розпорядження судових експертів КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_10» матеріали цивільної справи, СД-диск із звукозаписом підготовчого засідання, медичну документацію.

Надати дозвіл КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_10» на вилучення медичної документації відносно ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 20.01.2018 року у м. Вінниці, якщо така є в наявності.

Зобов’язати КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. ОСОБА_10» забезпечити проведення експертизи у місячний строк від дня отримання матеріалів справи.

На час проведення експертизи провадження у справі зупинити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали суду складено 18.12.2018 року.

Суддя: