Рішення № 78731759, 20.12.2018, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2565/18

Провадження №:2/138/954/18

РІШЕННЯ

Іменем України

20 грудня 2018 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Лисенко Т.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Корби В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.05.2013 Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 11000,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідно до п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку» відповідач надала свою згоду на зміну кредитного ліміту за рішенням банку. Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов’язалась погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Однак ОСОБА_1 не виконує умови кредитного договору, що призвело до виникнення заборгованості. Позивач є правонаступником прав та обов’язків Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» і з 21.05.2018 змінив організаційно-правову форму на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк». За таких підстав позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором станом на 27.08.2018 у сумі 25532,95 грн.

Ухвалою суду від 18.09.2018 відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 20.11.2018 відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк п’ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.

26.11.2018 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додана уточнена позовна заява.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

У судовому засіданні 30.10.2018 відповідач ОСОБА_1 позов визнала частково у розмірі 11000,00 грн., заперечувала проти нарахування штрафів та комісій. Зазначила, що є інвалідом 2 групи з дитинства. Пояснила, що не сплачувала кредит, оскільки деякий час хворіла, а тому не мала коштів на погашення кредиту.

Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Також відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

13.05.2013 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку», які разом з «Тарифами Банку», розміщеними у загальному доступі на банківському сайті, складають договір про надання банківських послуг, укладений між Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та відповідачем.

Відповідно до умов даного договору банк надав відповідачу кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 11000,00 грн. з щомісячною сплатою 2,7 % за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку» відповідач надала свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, та на його зміну за рішенням банку.

Пунктом 1.1.3.2.4 Договору для АТ КБ «Приватбанк» передбачена можливість зміни Тарифів та інших невід’ємних частин Договору.

Згідно з п. 2.1.1.5.5 договору відповідач зобов’язалась погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6 Договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов’язаний сплатити Банку судовий штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦПК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з розрахунком суми боргу заборгованість відповідача по кредитному договору станом на 27.08.2018 становить 25532,95 грн., а саме: 11334,40 – заборгованість за кредитом (з урахуванням зміни кредитного ліміту); 4312,30 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 8194,20 грн. – заборгованість за пенею; 500,00 грн. – штраф (фіксована частина); 1192,05 грн. – штраф (процентна складова).

Отже, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 на підставі кредитного договору від 13.05.2013 отримала кредит у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 11000,00 грн. з щомісячною сплатою 2,7 % за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, але взяті на себе зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Згідно з рішенням Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 тип банку було змінено з публічного на приватне акціонерне товариство та змінено найменування банку на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», про що зазначено у п. 1.7 Статуту останнього (а.с. 31). У зв’язку із цим позивач є правонаступником прав та обов’язків Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк».

Згідно з положеннями статей 512, 514 ЦК України у разі правонаступництва кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що пунктом 2.1.1.5.5 «Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку», які є частиною кредитного договору, встановлено обов’язок позичальника сплачувати банку заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитратами платіжного ліміту та сплачувати комісії на умовах, передбачених договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд приходить до висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення кредиту, а також сплати процентів, належних йому відповідно до умов кредитного договору та статті 1048 ЦК України.

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність - це покладення на порушника невигідних правових наслідків, що ґрунтуються на умовах договору або законі та які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у покладенні на цю особу нового додаткового обов'язку.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Судом встановлено, що в умовах кредитного договору запроваджено для позичальника обов'язок зі сплати як пені (пункт 2.1.1.12.6.1), так і штрафу (пункт 2.1.1.7.6) за порушення будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами договору, понад 30 днів.

Враховуючи викладене, відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання імперативних положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Така правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 06.09.2018 у справі № 206/931/16-ц.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення штрафу, а тому у позові в цій частині необхідно відмовити.

Щодо посилання відповідача на те, що вона не сплачувала кредит, оскільки хворіла і не мала коштів, суд зазначає таке.

Стаття 617 ЦК України визначає, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. При цьому, не вважається випадком відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки відповідач не надала будь-яких доказів на підтвердження того, що порушення зобов’язання за кредитним договором сталося внаслідок випадку або непереборної сили, суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 23840,90 грн. (тобто 93,37 % від заявленої вимоги), то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1645,18 грн., а судовий збір у сумі 116,82 грн. суд покладає на позивача.

Разом з тим, згідно з ч. 2 п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору, судові витрати компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд встановив, що відповідно до копії довідки до Акта огляду МСЕК серії 2-18 АВ № 085138 від 22.09.2004 ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з дитинства (а.с. 47), а тому згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

З урахуванням викладеного суд вважає, що судовий збір у сумі 1645,18 грн. необхідно компенсувати позивачу за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 3 ч. 1 п. 3, 525, 526 ч. 1, 549, 617, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 1048, 1054 ч. 1 ЦК України, ст. 61 Конституції України, ч. 2 п. 35 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», ст.ст. 12, 76-81, 141 ч. 1, 247, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 в частині заявленої вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором в 23840 (двадцять три тисячі вісімсот сорок) грн. 90 коп. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 13.05.2013 станом на 27.08.2018 у розмірі 23840 (двадцять три тисячі вісімсот сорок) грн. 90 коп.

У позові Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 в частині заявленої вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 13.05.2013 у сумі 1692 (одна тисяча шістсот дев’яносто дві) грн. 05 коп. – відмовити.

Компенсувати Акціонерному товариству комерційному банку «ПриватБанк» судові витрати у виді судового збору в сумі 1645 (одна тисяча шістсот сорок п’ять) грн. 18 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судовий збір у сумі 116 (сто шістнадцять) грн. 82 коп. покласти на Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360570.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Суддя: Т.Ю. Лисенко