Ухвала суду № 78731738, 20.12.2018, Літинський районний суд Вінницької області

Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1981/18

У Х В А Л А

"20" грудня 2018 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого слідчого судді Желіховського В.М.

секретаря судових засідань ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши клопотання представника ТОВ «ЛА-ВІЯ» захисника ОСОБА_2 про скасування арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Представник ТОВ «Ла-вія» захисник ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, мотивуючи його тим, що ухвалою слідчого судді Літинського районного суду Вінницької області по справі № 137/1981/18 від 26.11.2018 р. в межах клопотання слідчого було накладено арешт на автомобільний газозаправний пункт (АГЗП), який розташовується за адресою: Вінницька обл., смт.Літин, перший провулок Богдана Хмельницького, 8, який було визнано речовим доказом по кримінальному провадженні, як наслідок заборонено використання та розпорядження зазначеним автомобільним газозаправним пунктом.

Звертає увагу суду на те, що попри тривале досудове розслідування (триває 1 рік 10 місяців) відсутні відомості про осіб яким би було пред'явлено підозру. Крім того у кримінальному провадженні №12017020210000047 від 12.02.2017 р. відсутні відомості про будь-яких потерпілих осіб та відсутні відомості про завдання матеріальної шкоди будь-кому.

Зазначає, що в результаті необгрунтованого арешту майна ТОВ «ЛА-ВІЯ» відбуваються перешкоди у здійснені господарської діяльності останніх, що триває майже місяць та довготривалість такого перешкоджання невідома.

В судовому засіданні представник заявника – адвокат ОСОБА_2 підтримав вимоги, викладені у клопотанні та повідомив, що підозра до цього часу нікому не пред'явлена, а накладення арешту блокує діяльність підприємства.

Представник Літинського відділення полції Калинівського відділу ГУНП у Вінницькій області в судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що свідчить підпис начальника СВ Літинського ВП ОСОБА_3 про отримання копії клопотання та повістки, зроблений 18.12.2018 року.

До суду надійшло клопотання заступника начальника СВ Літинського ВП ОСОБА_4, в якому просить перенести розгляд справи, оскільки він перебуває у відпустці та матеріали кримінального провадження №12017020210000047 внесені до ЄРДР від 12.02.2017 за ознаками кримінального прапорушення передбаченого ч.1 ст. 273 КК України перебувають на екпертизі у Вінницькому відділенні КНДІСЕ.

Заслухавши доводи представника заявника, вивчивши матеріали клопотання та матеріали, що були підставою для накладення арешту, слідчий суддя приходить до наступних висновків за наявними доказами, які є у справі.

Відповідно до ухвали слідчого судді Літинського районного суду Вінницької області від 26.11.2018 р. (а.с. 47) встановлено, що задоволено клопотання старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017020210000047 від 12.02.2017 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України про арешт майна, зокрема на автомобільний газозаправний пункт (АГЗП), який розташовується за адресою: Вінницька область, смт. Літин, перший провулок Богдана Хмельницького, 8, який було визнано речовим доказом по кримінальному провадженні з відповідними складовими та заборонено його використання. При зверненні до слідчого судді із зазначеним клопотанням про накладення арешту слідчий зазначив, що статтею 273 КК України передбачено кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

На противагу обставинам зазначеному в клопотанні слідчого, представником володільця АГЗС до свого клопотання долучено наступні докази на спростування клопотання слідчого.

Так, відповідно до дозволу № 095.18.05 від 05.04.2018 року, виданого Управлінням Держпраці у Вінницькій області Державної служби України з питань праці дозволяється ТОВ «ЛА-ВІЯ» експлуатувати автомобільний газозаправний пункт (АГЗП), який розташовується за адресою; Вінницька обл., смт.Літин, перший провулок Богдана Хмельницького, 8 (а.с .12).

У свою чергу відповідно до висновку експертизи № 80.2-02-100-5108.18 від 05.03.2018 р. (а.с. 15) автомобільний газозаправний пункт (АГЗП), який розташовується за адресою: Вінницька обл., смт.Літин, перший провулок Богдана Хмельницького, 8, відповідає вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Термін дії висновку встановлено 1 рік з дати затвердження, тобто такий висновок дійсний до 06.03.2019 року.

Згідно Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожезкної безпеки №1/05/00106/080618 (а.с. 42) та висновку з оцінки стану пожежної безпеки об'єкта від 25.04.2018 р. (а.с. 44-45) автомобільний газозаправний пункт (АГЗП), який розташовується за адресою: Вінницька обл., смт.Літин, перший провулок Богдана Хмельницького, 8 повністю відповідає протипожежним вимогам.

Як визначено в ухвалі слідчого судді арешт накладено для реалізації викладеної мети відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, оскільки спірне майно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, зокрема мають статус речових доказів у кримінальному провадженні.

За змістом положень ст. 2 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Положеннями КПК України передбачені дві самостійні підстави забезпечення заходів кримінального провадження шляхом накладення арешту на майно, а саме накладення арешту на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду завдану їх діями з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ст.170 КПК України), а також накладення арешту на речі та документи, які мають режим тимчасово вилученого майна (ч. 5 ст. 171, ч. 2 ст. 167 КПК України).

В даному випадку застосовувалась підстава, обумовлена вимогами ч.1, ч.2 ст.170 КПК України за змістом якої арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Щодо інших підстав для накладення арешту, то обов'язковими передумовами вирішення питання для накладення арешту на майно в порядку ст. 170 КПК України є наявність у кримінальному провадженні спеціальних суб'єктів: підозрюваного або обвинуваченого, а у визначених законом випадках також особи, яка несе цивільну відповідальність за їх дії, а також наявність спеціальної мети - забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.

Згідно зі ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення; обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України.

Як встановлено встановлено в судовому засіданні підозра жодній особі не пред'явлена, шкода не заподіяна, цивільний позов не заявлено.

Статтею 174 КПК України передбачені умови та підстави для скасування арешту, зокрема, якщо вони доведуть, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

У відповідності до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, зазначене гарантується ст.41 Конституцією України.

Окрім того, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, зокрема рішення у справі "Іатрідіс проти Греції", в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції"). Тобто, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні в рамках якого було накладено арешт розпочато 12.02.2017 року, вказаний арешт було накладено 26.11.2018 року, його законний власник у вчиненні будь-яких злочинів не підозрюється, на даний час досудовим розслідуванням фактично вину не доведено, шкоди не заподіяно, цивільний позов не заявлено, а тому враховуючи, що застосування заходу забезпечення у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що закріплено у ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Крім того в судовому засіданні встановлено, що досудове розслідування, фактично проводиться більше року, у якому підозри не оголошено, а лише позбавлено права на користування та розпоряджання його майном, яке з обігу не вилучене. Тому з метою забезпечення володільця майна ТОВ "ЛА-ВІЯ" законних прав на належне йому майном, слідчий суддя приходить до висновку про скасування накладеного арешту. На підставі викладеного, керуючись ст.132, ст. 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою Літинського районного суду Вінницької області від 26.11.2018 року на автомобільний газозаправний пункт (АГЗП), який розташовується за адресою: Вінницька область, смт. Літин, перший провулок Богдана Хмельницького, 8, який було визнано речовим доказом по кримінальному провадженні та складається із паливно-роздавальної колонки в корпусі сірого кольору, на східній стінці якої наявні позначення: «MM Petro… колонка паливо роздавальна для скрапленого газу, позначення колонки PETRO – PRIMUS – LPG-1-U, номер державного реєстру України Y1491-06; заводський номер 090420, рік випуску 2009», газорозпридільного пістолету з маркуванням «IER 12 ATEX 094» та «10/16 024596 GAZES» приєднаного до колонки за допомогою шланга чорного кольору, ємкості у формі бочки білого кольору, на одній із частин якої знаходиться металева табличка із зазначенням: «Заводський номер 000087, рік виготовлення 2000, виробник ООО ГАЗТРОН-Україна, ємкість для пропан-бутану об’єм 9,9 м3», зі східної сторони ємкості наявний манометр в корпусі чорного кольору «ДМ 05100», стрілка якого показує тиск 0,4 МПа, кранів позначених №№1,2,3,4,5,6,7, електричного насосу в корпусі червоного кольору, до якого приєднано електричний двигун, в корпусі білого кольору, які знаходяться у механізмі АЗГП між колонкою та ємністю для зберігання пропан-бутану, електронного табло, яке складається з дисплею (екрану), яке знаходиться у верхній частині паливно-роздавальної колонки для скрапленого газу та ще одного електронного табло, яке складається з дисплею (екрану), а також на МАФ (операторську) з подальшим триманням за місцем знаходження, а саме за адресою: Вінницька область, смт. Літин, перший провулок Богдана Хмельницького, 8.

Скасувати заборону використання та розпорядження зазначеним автомобільним газозаправним пунктом (АГЗП), який розташовується за адресою: Вінницька область, смт. Літин, перший провулок Богдана Хмельницького, 8.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С Суддя: ОСОБА_5