Рішення № 78730558, 03.12.2018, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №500/2867/18

Провадження № 2/760/6297/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Кушнір С.І.

за участю секретаря - Гаєвської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в травні 2018 р. звернулася до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, в якому просила стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 53700 грн. та 3% річних в сумі 4841,83 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що вона 23.12.2009 р. в касу відділення №14 «Укргазбанк» внесла грошові кошти в сумі 53700 грн. з урахуванням укладання депозитного договору.

В 2014 р. вона звернулась до суду з позовом про стягнення боргу за договором банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди. Рішенням першої інстанції по справі №500/1194/14-ц були задоволені її позовні вимоги. Апеляційний суд Одеської області залишив рішення першої інстанції без змін. Ухвалою суду касаційної інстанції було скасовано ухвалу Апеляційного суду Одеської області та повернуто справу на новий розгляд до Апеляційного суду Одеської області.

19.07.2016 р. рішенням Апеляційного суду Одеської області в позові було відмовлено.

Позивач зазначає, що грошові кошти в сумі 53700 грн. були зараховані на рахунок НОМЕР_2 (дебет). Цей рахунок є не персоніфікованим, а призначений для приймання готівки в національній та іноземній валютах від будь-яких клієнтів через каси відділень банків.

Посилається на те, що відповідно до п. 8 глави 2 розділу ІІІ Інструкції про касові операції у банках України визначено, що після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція, або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції, а також підпис працівника банку, який прийняв готівку.

Тому вона вважає, що квитанція від 23.12.2009 р. відповідає вказаним вимогам Інструкції, а отже вона є документом, який підтверджує внесення грошової суми до банку.

Позивач вказує, що в результаті розгляду цивільної справи №500/1194/14-ц виявилось, що складені між нею та відповідачем правовідношення не мають договірного характеру. Вибравши не той вид захисту, а саме стягнення грошових коштів за договором строкового банківського вкладу та відшкодування моральної шкоди, вона не позбавлена права вимагати повернути її майно, яке знаходиться у відповідача. До теперішнього часу відповідач користується її грошовими коштами.

Тому враховуючи наведене, на підставі ч. 2 ст. 625, ст. 1212 ЦК України, позивач просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 53700 грн. та 3% річних в сумі 4841,83 грн.

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25 травня 2018 р., матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, направлено до Солом'янського районного суду м. Києва за підсудністю.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 10 серпня 2018 р., у справі відкрито спрощене позовне провадження.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

21.09.2018 р. до суду від відповідача ПАТ АБ «Укргазбанк» надійшов відзив на позовну заяву про стягнення безпідставно набутих грошових коштів, відповідно до якого представник АБ «Укргазбанк» просить застосувати строк позовної давності до вимог ОСОБА_1 та відмовити у задоволенні позовної заяви. АБ «Укргазбанк» у поданому відзиві посилається на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог. Так, в обґрунтування свої вимог про стягнення з Банку 53700 грн. позивач зазначає, що сума коштів була нею зарахована на рахунок № НОМЕР_2. На думку позивача, квитанція від 23.12.2009 р. є документом, що свідчить про внесення до Банку грошових коштів та дає підстави вимагати їх повернення в порядку ст. 1212 ЦК України. Відповідач вважає, що надана позивачем квитанція не може бути належним доказом внесення до установи Банку коштів, оскільки квитанція № 9 від 23.12.2009 р. складена без дотримання вимог діючої на час виникнення спірних правовідносин Інструкції про касові операції в банках України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. № 337, якою було врегульовано порядок оформлення касових документів на момент складення зазначеної заяви. Крім того, рахунок № НОМЕР_1 ніколи не відкривався в АБ «Укргазбанк» на ім'я позивача, що свідчить про те, що кошти на підставі квитанції № 9 від 23 грудня 2009 р. до Банку не вносилися. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 19.07.2016 р. по справі № 500/1194/14-ц за позовом ОСОБА_1 до АБ «Укргазбанк» про стягнення боргу за договором банківського вкладу встановлено наступні обставини: між Банком та позивачем не було укладено жодного договору банківського вкладу; квитанція № 9 від 23.12.2009 р. складена без дотримання вимог Інструкції про касові операції в банках України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. № 337. Таким чином, надана позивачем квитанція є неналежним первинним бухгалтерським документом та не може слугувати доказом внесення коштів позивачем. За таких обставин, грошові кошти не може бути витребувано у Банку, оскільки факт безпідставного набуття Банком цих коштів недоведений.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст.11 ЦК України).

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст. 1066 ЦК України).

Зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що 23 грудня 2009 р. в касу відділення № 14 АБ «Укргазбанк» вона внесла грошові кошти в сумі 53700 грн. з урахуванням укладення депозитного договору. Грошові кошти в сумі 53700 грн. були зараховані на рахунок НОМЕР_2 (дебет), що підтверджується квитанцією № 9 від 23 грудня 2009 р.

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України від 23 березня 2016 р., рішення апеляційного суду від 04 серпня 2015 р. було скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 19.07.2016 р., рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04 березня 2015 р., було скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про стягнення боргу за договором банківського вкладу, відшкодування моральної шкоди, - відмовлено.

Зазначеним рішенням Апеляційного суду Одеської області від 19.07.2016 р. встановлено наступні обставини: між ПАТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 не було укладено жодного договору банківського вкладу та квитанція № 9 від 23 грудня 2009 р. складена без дотримання вимог Інструкції про касові операції в банках України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. № 337, якою було врегульовано порядок оформлення касових документів на момент складення зазначеної заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, надана позивачем копія квитанції № 9 від 23 грудня 2009 р. є неналежним первинним бухгалтерським документом та не може слугувати доказом внесення коштів позивачем.

Як вбачається з листа від 17.11.2016 р. № 510/975/2016 щодо надання інформації про відкриття рахунків НОМЕР_2 (дебет) та НОМЕР_1, відомості про рух коштів на вказаних рахунках, відомості про відкриття рахунків, первинні документи з оформлення операцій по рахунках, Одеською обласною дирекцією АБ «Укргазбанк» було повідомлено ОСОБА_1, що у Банку не обліковується рахунок НОМЕР_1 ні у відкритих ні у закритих рахунках, у Банку взагалі відсутні відомості про відкриття такого рахунку.

Що стосується відомостей по рахунку НОМЕР_2 (дебет), то вказаний рахунок є не персоніфікованим, а призначений для приймання готівки в національній та іноземній валютах від будь-яких клієнтів через каси відділень банків. Інформація про прийняття від ОСОБА_1 готівкових коштів через рахунок НОМЕР_2 (дебет) для подальшого їх розміщення на рахунок НОМЕР_1 або будь-який інший рахунок відсутня.

При цьому, як вбачається з листа від 15.02.2018 р. № БТ-668, ПАТ АБ «Укргазбанк» було повідомлено ОСОБА_1, що Банк не має можливості надати їй інформацію по зарахуванню грошових коштів на рахунок, у зв'язку з відсутністю у банку оригіналу квитанції про внесення коштів на депозитний рахунок та інформації по укладеному з нею депозитному договору від 23.12.2009 р.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Так, згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Умовами виникнення зобов'язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичного змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є доведеність самого факту безпідставного набуття або збереження майна, а не тільки конкретна підстава, за якою це відбулося.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ст. 1213 ЦК України).

Згідно вимог ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд наголошує на тому, що позивач на свій розсуд обрав спосіб захисту порушеного права та розпорядився своїми правами щодо предмету спору, і суд, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеному ст. 13 ЦПК, розглядає дану справу лише в межах заявлених позивачем вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

За результатами судового розгляду, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, не доведено, що нею було внесено кошти до установи ПАТ АБ «Укргазбанк» в сумі 53700 грн., а надана позивачем копія квитанції не може бути належним доказом внесення до установи Банку коштів, оскільки квитанція № 9 від 23.12.2009 р. складена без дотримання вимог діючої на час виникнення спірних правовідносин Інструкції про касові операції в банках України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 р. № 337, якою було врегульовано порядок оформлення касових документів на момент складення зазначеної заяви (зокрема, з порушенням п. 1, п. 12 Глави 1 Розділу ІІІ, Додатку 6 та Додатку 14 зазначеної Інструкції).

Зазначена квитанція № 9 від 23.12.2009 р. містить неправильний код платника та неправильний код банку отримувача (МФО), оскільки код банку 328739 відсутній у Довіднику банківських установ України, які мають банківську ліцензію.

Крім того, відповідно до відзиву ПАТ АБ «Укргазбанк», рахунок № НОМЕР_1 ніколи не відкривався в АБ «УКРГАЗБАНК» на ім'я позивача, що свідчить про те, що кошти на підставі квитанції № 9 від 23 грудня 2009 р. до Банку не вносилися.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ПАТ АБ «Укргазбанк» безпідставно набутих грошових коштів є безпідставними та необґрунтованими.

Оскільки позивачем не доведено факт безпідставного набуття ПАТ АБ «Укргазбанк» грошових коштів, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона зобов'язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 1066, 1212, 1213 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-82, 89, 247, 258, 263, 264, 265, 273, 274, 279, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» про стягнення безпідставно набутих грошових коштів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І. Кушнір