Рішення № 78729489, 06.12.2018, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3336/18

Справа №754/606/18

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2018 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Базік А.В.,Смолко А.В., Кузнецової К.П.

за участю позивача Мархаммад А.К.М.

за участю представника позивача ОСОБА_2

за участю представника третьої особи Костюк Ю.В.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Державного реєстратора Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 звернувся до суд з позовом про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 23.02.2018 року відкрито провадження по справі.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 грудня 2017 року отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дізнався про те, що власником його квартири № 51, яка знаходиться в місті Києві по вулиці Закревського, 31 являється Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», право власності за яким зареєстровано 06.11.2017 державним реєстратором Філії КП Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Коровайко Оксаною Сергіївною на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38014910 від 08.11.2017. Підставами виникнення права власності вказано звіт про незалежну оцінку вартості квартири, серія та номер ВА 170831-011, виданий 01.09.2017 року, видавник ТОВ «Бізнес Ассіст»; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер: 1400036861357, видавник: Укрпошта; повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки, серія та номер: 140390, виданий 12.06.2017, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк»; довідка про розрахунок заборгованості, серія та номер: б/н, видавник: ПАТ «Укрсоцбанк»; договір кредиту, серія на номер: 40.29-48-557, виданий 06.11.2007, видавник: сторони, іпотечний договір, серія та номер: 013/641-1, виданий 06.11.2007 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С.

Позивач вважає рішення державного реєстратора Філії КП Мирнопільської сьліської ради «Результат» у м. Києві Коровайко Оксани Сергіївни протиправним та просить суд скасувати рішення.

Позивач та його представник - ОСОБА_2 в судових засіданнях підтримали позовні вимоги, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві. 06.12.2018 року від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника. Також надійшли письмові судові дибати, з яких убачається, що сторона позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач Державний реєстратор Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві КоровайкоОксана Сергіївнав судове засідання не з'явилася, хоча відповідно до ст. 128 ЦПК України повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи, однак судові повістки від відповідача повернулися до суду з відміткою - «за закінченням терміну зберігання» або з повідомленням про втучення через уповноваженного Морчук.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано відзиву на позовну заяву.

Представник третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк» - Костюк Ю.В. 06.12.2018 в судове засідання не зявилась, але в попередніх судових засіданнях заперечувала проти позовних вимог, надала суду відзив відповідно до якого зазначила, що 06.11.2017 між позивачем ОСОБА_4 та АКБ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір №40.29-48/557. Кредитний договір №40.29-48/557 від 06.11.2017року був укладений шляхом пропозиції однієї сторони ОСОБА_4 - укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною - АКБ «Укрсоцбанк». Так, положення ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачають право сторін іпотечного договору вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання може здійснюватись згідно застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі. Укладеним сторонами іпотечним договором передбачено положення, де сторони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань. У зв'язку з викладеним вище, вважає правомірним рішення державного реєстратора Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни.

Суд вважає за необхідне розглянути справу без учасників справи, враховуючи, що в матеріалах срави достатньо даних про права та взаємовідносини сторін і виходячи з вимог ст.128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши пояснення учасників справи, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази для ухвалення обґрунтованого рішення, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

06.07.2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_4 придбав квартиру № 57, яка знаходиться за адресою місто Києва, вулиця Закревського, 31.

06.11.2017 року між позивачем ОСОБА_4 та АКБ «Укрсоцбанк» був укладений кредитний договір №40.29-48/557.

Відповідно до пункту 1.1 кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 127 500 (сто двадцять сім тисяч п»ятсот) доларів США 00 центів, зі сплатою 1,25( дванадцять цілих двадцять п'ять сотих) роцентів річних та наступним порядком погашення суми основної заборгованості до 10 числа кожного місяця згідно графіка, який вказаний в пп. 1.1.1 п.1.1. Договору.

Відповідно до пункту 1.1.2 з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 05 листопада 2032 року.

Відповідно до пункту 1.3 та 1.3.1 в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги кредитор укладає іпотечний договір.

06.11.2017 року між позивачем ОСОБА_4 та АКБ «Укрсоцбанк» був укладений іпотечний договір № 013/641-І, засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.С.

Відповідно до пункту 1.1. договору іпотекодавець передає в іпотеку іпотекоднржателю у якості забезпечення виконання всіх своїх зобов'язань за договором кредиту № 40.29-48/557 від 06.11.2007 року нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру № 57, загальною площею 68,40 квадратних метрів, жилою площею 41,40 квадратних метри, яка розташована в будинку № 31 по вулиці Закревського Миколи в місті Києві.

Відповідно до пунктом 4.5 іпотечного договору обумовлені способи звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема пунктом 4.5.3 визначено «шляхом передачі Іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (ч.1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку»).

Процедура, передбачена законом для переоформлення права власності на предмет іпотеки з іпотекодавця на іпотекодержателя на підставі іпотечного застереження наступна. Встановлюється факт невиконання іпотечного та кредитного договорів. Іпотекодавець в порядку, передбаченому ст. 35 ЗУ "Про іпотеку" повинен направити іпотекодавцю вимогу про усунення порушень вимог договору іпотеки, кредитного договору і вичекати 30 днів. Якщо не відновились виконання договірних зобов'язань, у іпотекодержателя виникає право оформити право власності на предмет іпотеки на себе, або відчужити предмет іпотеки від свого імені третій особі. Це право передбачене ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

04.12.2017 Державним реєстратором Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксаною Сергіївною на підставі договору іпотеки № 013/641-І від 06.11.2017 зареєструвала право власності на квартиру, що належала позивачу, за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.12.2017, індексний номер витягу 106155095.

Правовідносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004року.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна передбачена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 №868.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових в нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визначення підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягають 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право корис: (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власної речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстраці виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майї обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно п. 15 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Поставною Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. за №868, під час розгляду заяви і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

-обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

-повноважень заявника;

-відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

-наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

-наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до підпунктів 1,2 пункту 61 Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотеко держателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпогекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі.

Згідно із п.1 ч.1 ст.27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Державна реєстрація права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, проводиться на підставі відповідного договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації та документів, визначених в пп.1, 2 п.61 Порядку.

Відповідно до пункту 4.5.3. іпотечного договору № 013/641-1 від 06.11.2007, укладеного між позивачем та АКБ "Укрсоцбанк" передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Як зазначено представниками позивача і іншого судом не встановлено, що ніхто не приходив оцінювати квартиру та ніхто не повідомляв позивача про те, що банк має намір провести перереєстрацію права власності на предмет іпотеки.

Також судом було установлено, про те, що жодної оцінки суб'єктом оціночної діяльності предмета іпотеки не проводилося та ніякого договору про задоволення вимоги іпотекодержателя між ОСОБА_4 та ПАТ «Укрсоцбанк» не укладався, матеріали справи таких доказів не містять.

Документами які слід подавати відповідно до пункт 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень можуть бути: повідомлення про вручення цінного листа із вимогою та правильно зазначеною адресою іпотекодавця та фіскальний чек про оплату поштових послуг за направлення цього повідомлення. Такі документи у матеріалах спраи відсутні. ПАТ «Укрсоцбанк» не довів у суді направлення іпотекодавцю вимоги про усунення порушень. Таким чином, рішення державного реєстратора з приводу перереєстрації права власності на квартиру протиправне та підлягає скасуванню.

Неоднаразові вимоги суду надати належним чином завірену копію реєстраційної справи щодо реєстрації права власності за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна: 1401831780000, номер запису про право власності 23253957 щодо квартири АДРЕСА_1 відповідачем проігноровано у зв'язку з чим відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Положення статті 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Однак, жодних доказів про згоду позивача ОСОБА_4 на незаконне відчуження спірної квартири матеріали справи не містять.

Сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння.

Частиною першою статті 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що однією з підстав припинення іпотеки є припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, а згідно з частиною першою статті 33 цього Закону підставою звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання.

Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (стаття 36 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до частин другої, третьої статті 37 Закону України «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до правової позиції, викладеної у висновку Великої Палати Верхового Суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 127/8068/16-ц (провадження № 61-5164св18), сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння. Частиною першою статті 17 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що однією з підстав припинення іпотеки є припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору, а згідно з частиною першою статті 33 цього Закону підставою звернення стягнення на предмет іпотеки є невиконання або неналежне виконання боржником основного зобов'язання. Одним із способів звернення стягнення на предмет іпотеки є передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки (стаття 36 Закону України «Про іпотеку»). Відповідно до частин другої, третьої статті 37 Закону України «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Аналіз наведених положень статей 17, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» дає підстави зробити висновок про те, що згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, а саме: чинності іпотеки, невиконання або неналежного виконання основного зобов'язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно. За таких обставин вказана згода не може вважатися волевиявленням власника на вибуття майна з його володіння в розумінні статті 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

За приписами статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на наведене суд знаходить доведеним факт порушення належного позивача права власності на спірну квартиру та вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про застосування таких способів захисту порушеного права як скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 38014910 від 08.11.2017, на підставі якого за Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Відповідно до статті 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено повністю, судовий збір в розмірі 2114,40грн покладається на відповідача.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про іпотеку», ст. 204 ЦК України, статтями 7, 10, 76-81, 141, 244-245, 247, 259, 263-265, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_4 до Державного реєстратора Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору:Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії державного реєстратора Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни при прийнятті рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно індексний номер 38014910 від 08.11.2017 року та внесенню запису за даним рішенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 38014910 від 08.11.2017 року прийняте державним реєстратором Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксаною Сергіївною.

Скасувати державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а саме реєстрацію права власності ПАТ «Укрсоцбанк» на квартиру № 57, що складається з трьох жилих кімнат площею 41,4 кв.м., загальною площею 68,4 кв.м., що знаходиться за адресою місто Київ, вулиця Миколи Закревського, будинок 31, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1401831780000, номер запису про право власності 23253957.

Стягнути з державного реєстратора Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 2114,40грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1;

Відповідач: Державний реєстратор Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у місті Києві Коровайко Оксани Сергіївни, місце знаходження: м. Київ, вул. Новомостицька, 25

Третя особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», місце знаходження: м. Київ, вул.Ковпака, 29, ЄДРПОУ 09322018.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2018 року

Суддя В.В. Бабко