Ухвала суду № 78728248, 07.12.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/619/18 Справа № 711/9849/18 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

підозрюваного ОСОБА_8,

власника майна ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 року про арешт майна в рамках кримінального провадження №12018250000000067 від 26.03.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України,

в с т а н о в и л а :

15.11.2018 року в період часу з 15 год. 05 хв. до 16 год. 23 хв. на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси проведено обшук гаражного приміщення № 316 в гаражному кооперативі «Сирена» за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. Сельце, яким постійно користується ОСОБА_8,. 21.04.1989р.н., в ході якого було виявлено та вилучено поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, поліетиленовий пакет з кристалічною речовиною білого кольору, двоє електронних вагів з нашаруваннями порошкоподібної речовини білого кольору, керамічну плитку з нашаруваннями порошкоподібної речовини білого кольору, полімерну картку з нашаруваннями порошкоподібної речовини білого кольору, порожні прозорі поліетиленові пакети, тканину синього кольору з нашаруваннями порошкоподібної речовини білого кольору та полімерну пляшку об'ємом 0,5 л. з прозорою рідиною, які останній зберігав з метою подальшого незаконного збуту.

15.11.2018 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

16.11.2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Слідчий ВРЗЗКССУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, управління нагляду у кримінальному провадження прокуратури Черкаської області ОСОБА_6, внесеним в кримінальному провадженні №12018250000000067 від 26.03.2018року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.311 КК України про накладення арешту на майно.

В обґрунтування клопотання вказує, що СУГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018250000000067 від 26.03.2018року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 року

клопотання слідчого задоволено, накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_9, 23.09.1971р.н., заборонивши останній розпоряджатися та/або користуватись вказаним автомобілем.

Не погоджуючись з ухвалою Придніпровського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2018 року, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю оскаржувану ухвалу та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого ьта зобов’язати орган досудового розслідування негайно повернути автомобіль законному власнику, посилаючи на невідповідність висновків суду 1 інстанції, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотному порушенні вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що органом досудового розслідування незаконно був вилучений 15.11.2018 року після проведення в ньому обшуку на підставі ухвали слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси, при цьому речей, які б мали відношення до інкримінованих кримінальних правопорушень, під час обшуку у автомобілі, не виявлено та не вилучено. Вилучені в ході обшуку автомобіля речі іншою ухвалою повернуті ОСОБА_8 так як не мають відношення до даного провадження і не являються речовими доказами у справі. Знаряддям вчинення кримінального правопорушення в даному випадку автомобіль не може бути ніяк, так як доказів про використання його для перевезення заборонених у обігу речовин чи препаратів не має, ніяких слідів на собі він не зберіг, а тому не може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального правопорушення, об’єктом кримінально протиправних дій він теж не може бути. А тому, законних підстав для його вилучення немає, вказаний автомобіль не може бути визнаний речовим доказом в контексті вимог ст. 98 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи адвоката ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 в підтримку внесеної апеляційної скарги, доводи прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляційних вимог адвоката, перевіривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України засобом забезпечення кримінального провадження є арешт майна, який полягає у тимчасовому позбавленні за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та /або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

В ч. 2 п.1 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст. 170 КПК України , 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч.2 ст. 170 КПК України, 3-1) можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст. 170 КПК України), 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст. 170 КПК України, 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що з метою забезпечення збереження речового доказу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.11.2018 р. задоволено клопотання слідчого, накладено арешт на автомобіль НОМЕР_1, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_9, 23.09.1971р.н., заборонивши останній розпоряджатися та/або користуватись вказаним автомобілем.

Постановою слідчого від 16.11.2018 року автомобіль НОМЕР_2, який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_9, 23.09.1971р.н., в даному кримінальному провадженні визнано речовим доказом та відповідає критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, відповідно до вимог ст. ст. 131-132, 170,174 КПК України задовольнив клопотання слідчого на наклав арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, тому вимоги апелянта є безпідставними.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.

Посилання захисника на те, що знаряддям вчинення кримінального правопорушення в даному випадку автомобіль не може бути ніяк, так як доказів про використання його для перевезення заборонених у обігу речовин чи препаратів не має, ніяких слідів на собі він не зберіг, а тому не може бути використаний як доказ факту чи обставин, є помилковим. Оскільки, відповідно до постанови слідчого від 16.11.2018 року автомобіль НОМЕР_1 визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні 12018250000000067 від 26.03.2018 року та відповідають критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 року про арешт майна, прийнята з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, є законною та обґрунтованою, і підстави для її скасування, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст. ст. 170, 173, 309, 404, 405, п. 1 ч. 3 ст. 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 листопада 2018 року, якою накладено арешт на автомобіль, що належить ОСОБА_9, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7, - без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :