Вирок № 78728234, 20.12.2018, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/2328/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Чубая В.В.,

секретаря судового засідання – Кіян С.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження

№ 12016250280000257, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 травня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, який народився у смт. Чорнобай Черкаської області, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, одружений, працюючий оператором в ТОВ «Промтехресурс-центр», на утриманні має малолітню дитину, інвалідом будь-якої групи, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом та учасником бойових дій не являється, раніше несудимий

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, який народився у смт. Чорнобай Черкаської області, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, працюючого оператором в ТОВ «Промтехресурс-центр», на утриманні неповнолітніх дітей не має, інвалідом будь-якої групи, ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом та учасником бойових дій не являється, раніше не судимий

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора – Ковдій І.С.,

обвинувачених – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника обвинувачених – ОСОБА_3,

потерпілих – ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника потерпілих – ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

Суд визнає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 16 травня 2016 року близько 15:30 разом з обвинуваченим ОСОБА_2, перебуваючи біля домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Зарічна, 54, смт. Чорнобай, Черкаська область, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, на ґрунті тривалих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, а саме ОСОБА_4, умисно нанесли останньому численні удари кулаками рук та тупим твердим предметом (битою) в область голови, обличчя, верхніх та нижній кінцівок, грудної клітки.

Внаслідок даних протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді травми голови зі струсом головного мозку, садном, синцем обличчя, травми правої ступні з закритим переломом п’ятої плюсневої кістки, синцем правої ступні, синців правого стегна, обох гомілок та грудної клітки. Дані ушкодження відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 10 червня 2016 року № 05-8-01/224 відносяться: травма правої ступні з закритим переломом п’ятої плюсневої кістки, синцем правої ступні – до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості у зв’язку з тривалим розладом здоров’я; травма голови зі струсом головного мозку, садном, синцем обличчя – до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; синці правого стегна, обох гомілок та грудної клітки – до категорії легких тілесних ушкоджень.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Крім того, суд визнає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 16 травня 2016 року близько 15:30, перебуваючи біля домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Зарічна, 54,

смт. Чорнобай, Черкаська область, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, на ґрунті тривалих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, а саме ОСОБА_5, умисно схватив її за ліву руку двома руками та кинув на землю, після чого схватив її за праву руку та кинув останню ще раз на землю, внаслідок чого остання вдарилась об автомобіль, після чого, продовжуючи свої злочинні дії, штовхнув її лівою рукою у праве плече та здійснив повторний поштовх лівою рукою ОСОБА_5

Внаслідок даних протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у виді саден, синця лівого коліна, синців лівого плеча. Дані ушкодження відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 30 серпня 2016 року № 05-8-01/305 відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.

Суд також визнає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_2 16 травня 2016 року близько 15:30 разом з обвинуваченим ОСОБА_1, перебуваючи біля домоволодіння, розташованого за адресою: вул. Зарічна, 54, смт. Чорнобай, Черкаська область, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, на ґрунті тривалих неприязних відносин, маючи умисел, спрямований на протиправне заподіяння тілесних ушкоджень іншій людині, а саме ОСОБА_4, умисно нанесли останньому численні удари кулаками рук та тупим твердим предметом (битою) в область голови, обличчя, верхніх та нижній кінцівок, грудної клітки.

Внаслідок даних протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_2 потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у виді травми голови зі струсом головного мозку, садном, синцем обличчя, синців правого стегна, обох гомілок та грудної клітки. Дані ушкодження відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 10 червня 2016 року № 05-8-01/224 відносяться: травма голови зі струсом головного мозку, садном, синцем обличчя – до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; синці правого стегна, обох гомілок та грудної клітки – до категорії легких тілесних ушкоджень.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та показав, що того дня вони з батьком косили траву біля двору, його дружина вийшла погуляти з дитиною та просила піти з нею. Приблизно через п’ять хвилин в тому ж напрямку поїхав ОСОБА_4, який перегородив дорогу його дружині. За дружиною слідом пішла його матір. Початку конфлікту він не бачив, а підбіг вже тоді, коли почали бити його батька та отримав удар по кисті. Під час сутички він намагався вихопити биту але йому це не вдавалося. Щоб збити агресію він почав наносити удари, бив по стегнах та раптом відчув біль від нападу на нього ОСОБА_5, яку він відштовхнув два рази, оскільки остання постійно на нього нападала. Тоді він вихопив биту та наніс до чотирьох непрямих ударів. Потім він вкотре відштовхнув ОСОБА_5 Коли він повернувся до батька, той тримав матір і в цей час отримав удар по спині. Під час сутички ОСОБА_4 погрожував, що повбиває, вигукував образи, намагався вилізти із машини, щось шукав, наносив удари у відповідь. Свої дії оцінює як такі, що спрямовані на припинення конфлікту та на захист батька і матері. Внаслідок сутички в нього напухла кисть, мав синці і подряпини на шиї, а у батька була розірвана сорочка і розбиті окуляри.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 показав, що того дня між 15:00 і 16:00 вони з сином косили траву. В цей час з двору виїхав ОСОБА_4 і поїхав прямо. Незадовго до цього вони провели невістку прогулятися. ОСОБА_4 нагнав невістку, перегородив їй дорогу. Тоді він гукнув свою дружину, щоб вона пішла і подивилася, що відбувається. ОСОБА_4 помітив, що дружина біжить на поміч і поїхав. Коли побачив, що ОСОБА_4 під’їжджає, хотів підійти і поговорити, але той наніс йому два удари битою. Почалася сутичка, він вихопив биту, але в цей час син кинувся на допомогу, вхопив биту ззаду і він її випустив, внаслідок чого ОСОБА_4 вдарив сина битою по руці і тільки після цього син вирвав биту. ОСОБА_4 почав бити ногами у груди, порвав йому теніску, кричав, що повбиває і ще щось почав шукати. Тоді син його вдарив і в цей час з’явилася ОСОБА_5, а потім і його дружина ОСОБА_7, якій ОСОБА_4 наніс три удари. Він забрав дружину і отримав удар у спину, а потім по обличчю і йому стало зле. Він відійшов, але підбігла дружина і її довелося відтягувати. Жодного удару він ОСОБА_4 не наніс, непрямі удари наносив син щоб погасити агресію. ОСОБА_5 вхопила сина за шию, а тому він її відштовхнув. Звідки у ОСОБА_4 взявся перелом він не знає, той махав ногами і бив ними по биті. Внаслідок сутички в нього був струс мозку, мав місце біль у грудях, синці на обличчі, він проходив лікування у стаціонарі.

Захисник ОСОБА_3 звертав увагу суду на некоректне формулювання обвинувачення, оскільки його підзахисним ОСОБА_1 і ОСОБА_2 інкримінується нанесення майже однакових тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, однак не конкретизовано хто саме з них і які тілесні ушкодження спричинили останньому. За таких обставин вважав, що в діях обвинуваченого ОСОБА_2 відсутній склад інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки він ударів ОСОБА_4 не наносив, а тому просив його виправдати. Дії свого підзахисного ОСОБА_1 по відношенню до потерпілої ОСОБА_5 розцінював як необережні та вчинені у стані необхідної оборони, а тому в цій частині просив його виправдати за відсутності складу кримінального правопорушення. Стосовно спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4, що інкримінується обвинуваченому ОСОБА_1, то у разі, якщо суд дійде переконання у його винуватості, просив призначити покарання нижче нижньої межі санкції ч. 1 ст. 122 КК України і застосувати амністію відповідно до Закону України «Про амністію в 2016 році», як до особи, яка має малолітню дитину.

Прокурор Ковдій І.С. вважала вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України, доведеною та просила суд визнати його винним і призначити за ч. 1 ст. 122 КК України покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки, а за ч. 1 ст. 125 КК України – у виді виправних робіт на строк 1 рік; на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді виправних робіт на строк 2 роки. Вважала також доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та просила суд призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Представник потерпілих ОСОБА_6 стверджував про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях та просив суд призначити їм найсуворіші покарання, передбачені санкціями відповідних статей КК України.

Натомість встановлені судом обставини про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень ґрунтуються на досліджених у судових засіданнях доказах, зокрема:

-показах потерпілого ОСОБА_4, який показав, що того дня в нього на подвір’ї працювало три ремонтні бригади, а тому йому потрібно було поїхати до магазину за будматеріалами. Коли він повертався та під’їжджав задом до будинку, то почув удар по машині. Згодом ОСОБА_2 почав його душити за шию, а ОСОБА_1 почав наносити удари.

ОСОБА_2 приніс биту і сказав ОСОБА_8 щоб той взяв її у нього і бив. У дзеркало заднього огляду він бачив як били його дружину. Ноги він тримав на педалях, з машини не виходив, через деякий час перевів коробку передач у нейтральне положення. ОСОБА_2 та його дружина ОСОБА_7 нанесли вдвох 15-20 ударів. ОСОБА_1 наносив удари битою по ногах, голові, хотів відірвати руки від керма. Під час сутички він втрачав свідомість. При цьому дружину ОСОБА_1 він по дорозі не перестрівав та жодних тілесних ушкоджень нікому під час сутички не спричиняв. Під час бійки йому з шиї зірвали золотий ланцюжок, який забрав ОСОБА_2, сказавши, що на пам’ять;

-показах потерпілої ОСОБА_5, яка показала, що з родиною ОСОБА_2 вони конфліктують довго. Того дня вона збиралася на батьківські збори, а її чоловік ОСОБА_4 попросив її затриматися, бо йому треба було з’їздити в магазин, оскільки вони робили ремонт у будинку, ставили вікно. Він зателефонував їй і попросив винести гроші. Вона чула як ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обговорювали намір напасти на ОСОБА_4 Під час сутички її чоловік з машини не виходив. ОСОБА_1 вдарив її три рази, від чого вона двічі падала, а при другому падінні вдарилася об машину. Биту достав ОСОБА_2 з-під сорочки. Під час сутички вона бачила як ОСОБА_2 намагався витягти її чоловіка з машини, а ОСОБА_1 в цей час наносив удари;

-показах свідка ОСОБА_9, який показав, що того дня був у ОСОБА_4 допомагав йому на подвір’ї, коли забігла старша дочка ОСОБА_4 з криками, що її батька вбивають. Тоді він побачив бійку. ОСОБА_4 був у машині, а біля нього був ОСОБА_2, який наносив йому удари. Звідки з’явилася бита йому невідомо. Бачив ОСОБА_1 з битой у руках, який стояв обличчям до ОСОБА_5 та штовхнув її у груди, від чого вона впала на спину. Після цього ОСОБА_1 бив ОСОБА_4, а останній також відповідав ударами. Поки тривав конфлікт він викликав поліцію. ОСОБА_7 під час сутички він не пам’ятає. Коли бійка закінчилася вони повернулися на подвір’я, ОСОБА_4 кульгав, мав кров на обличчі;

-показах свідка ОСОБА_10, який показав, що того дня виконував на подвір’ї ОСОБА_4 будівельні роботи. ОСОБА_4 їздив в магазин. Під час конфлікту він вийшов з подвір’я та побачив сутичку біля машини. Від штовханини впала ОСОБА_5, яка до початку сутички була на подвір’ї. У кого була бита він не пам’ятає. ОСОБА_7 стояла біля свого двору. Коли бійка закінчилася, то ОСОБА_4 кульгав та мав подряпини на обличчі і кров. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 він не бачив;

-протоколі огляду предметів від 8 червня 2016 року, де зафіксовано огляд двох фотозображень із зображенням ОСОБА_4, на обличчі якого маються синці, зокрема навколо правого ока (т. 2, а.с. 40-42);

-протоколі огляду предметів від 8 червня 2016 року, де зафіксовано огляд двох фотозображень із зображенням руки ОСОБА_5, на якій мається синець, та двох зображень її коліна, на якому маються садна та синець (т. 2, а.с. 46-48);

-протоколі огляду предмету від 8 червня 2016 року, де зафіксовано огляд диску та перегляд наявних на ньому відеозаписів та фотозображень (т. 2, а.с. 44);

-висновку експерта від 10 червня 2016 року № 05-8-01/224, згідно з яким у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, садном, синцем обличчя; травма правої ступні з закритим переломом п’ятої плюсневої кістки, синцем правої ступні; синці правого стегна, обох гомілок, грудної клітки. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету чи предметів, не виключено в термін, вказаний в постанові, відносяться: травма правої ступні з закритим переломом п’ятої плюсневої кістки, синцем правої ступні – до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості у зв’язку з тривалим розладом здоров’я; травма голови зі струсом головного мозку, садном, синцем обличчя – до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; синці правого стегна, обох гомілок, грудної клітки – до категорії легких тілесних ушкоджень. Травма голови у ОСОБА_4 виникла від дії не менше ніж двох ударів по голові тупим твердим предметом. Конкретно встановити яким саме не представляється можливим, через відсутність об’єктивних судово-медичних даних. Беручи до уваги характер тілесних ушкоджень у ОСОБА_4 (травма правої ступні з закритим переломом п’ятої плюсневої кістки, синцем правої ступні, синці правого стегна та правої гомілки), не виключається ймовірність їх виникнення від нанесення ударів тупим предметом продовгуватої форми (ймовірно бити). Синці лівої гомілки, грудної клітки у ОСОБА_4 виникли від дії тупих предметів. Конкретно встановити від яких саме не представляється можливим через відсутність об’єктивних судово-медичних даних. Враховуючи наявність ушкоджень на голові, правій ступні, правому стегні, обох гомілках, грудній клітці ОСОБА_4, беручи до уваги відомі обставини справи, не виключається ймовірність їх виникнення за обставин, які зафіксовані на диску з камери відеоспостереження та у протоколі огляду диска (т. 2, а.с. 59-60);

-висновку експерта від 10 червня 2016 року № 05-8-01/223, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: садна, синець лівого коліна, синці лівого плеча. Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів не виключено в термін, вказаний в постанові, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи наявність ушкоджень на лівому коліні та лівому плечі у ОСОБА_5, беручи до уваги відомі обставини справи, не виключається ймовірність їх виникнення за обставин, які зафіксовані на диску з камери відеоспостереження та у протоколі огляду диска (т. 2, а.с. 63-64);

-протоколі проведення слідчого експерименту від 9 серпня 2016 року за участю потерпілого ОСОБА_4, під час якого останній у присутності понятих у бюро СМЕ у м. Золотоноша розказав і показав як ОСОБА_1 і ОСОБА_2 спричинили йому тілесні ушкодження, як ОСОБА_1 штовхав його дружину ОСОБА_5, а також як ОСОБА_2 підібрав його золотий ланцюжок (т. 2, а.с. 92-94);

-протоколі проведення слідчого експерименту від 9 серпня 2016 року за участю потерпілої ОСОБА_5, під час якого остання у присутності понятих у бюро СМЕ у м. Золотоноша розказала і показала як ОСОБА_1 і ОСОБА_2 наносили тілесні ушкодження її чоловікові ОСОБА_4, як ОСОБА_1 хапав її за руки та кидав на землю і об автомобіль, потім штовхнув і наніс їй один удар долонею лівої руки по обличчю, а також як ОСОБА_2 підібрав золотий ланцюжок її чоловіка ОСОБА_4 та поклав собі до кишені (т. 2, а.с. 95-97);

-додатковому висновку експерта від 10 серпня 2016 року № 05-8-01/268, згідно з яким у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, садном, синцем обличчя; травма правої ступні з закритим переломом п’ятої плюсневої кістки, синцем правої ступні; синці правого стегна, обох гомілок, грудної клітки. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету чи предметів, не виключено при обставинах, які зафіксовані під час проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_4: «ОСОБА_1В… рукою наносив удари в область голови, а саме кулаком. ОСОБА_2 також намагався випхнути його з автомобіля… став його бити битою в область голови… він ухилився ОСОБА_11 наносив йому удари в область грудної клітини, голови, ребер та рук. А ОСОБА_1 бив його битою по ногах, тулубу, голові… ОСОБА_2 бив його руками по тілу… Потім ОСОБА_2 став бити його битою в область тулуба, голови та ногах… ОСОБА_7І….» Не виключеною є можливість збереження здатності до самостійного руху ОСОБА_4 після отримання тілесного ушкодження: травми правої ступні з закритим переломом п’ятої плюсневої кістки (т. 2, а.с. 100);

-додатковому висновку експерта № 05-8-01/266 від 10 серпня 2016 року, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: садна, синець лівого коліна, синці лівого плеча. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмета чи предметів не виключено при обставинах, які зафіксовані при проведенні слідчого експерименту за її участю: «ОСОБА_1 схватив її за ліву руку двома руками і кинув її на землю… а вона встала і знову підбігла до ОСОБА_1, але він схватив її за праву руку та з усієї сили кинув її об автомобіль і вона вдарилася головою… але коли добігла до свого двору та повернулась назад, на що ОСОБА_1 відійшов з битою в руках від її чоловіка, штовхнув її в праве плече лівою рукою та погрожував фізичною розправою, потім наніс їй один удар лівою рукою – долонею в область голови… потім ОСОБА_1 вдарив знову її кулаком лівої руки в праве плече… ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_5 показала як саме ОСОБА_1 схватив її за ліву руку двома руками і вона впала. Далі показала як він схватив за праву руку і кинув її об автомобіль та вона вдарилася головою. Також показала як вдарив один раз долонею її в область голови» (т. 2, а.с. 103);

-висновку експерта від 30 серпня 2016 року № 05-8-01/305, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: садна, синець лівого коліна, синці лівого плеча. Дані ушкодження виникли від дії тупих предметів не виключено в термін, вказаний в постанові, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи наявність ушкоджень на лівому коліні та лівому плечі у ОСОБА_5, беручи до уваги відомі обставини справи, не виключається ймовірність їх виникнення за обставин, які зафіксовані на диску з камери відеоспостереження та у протоколі огляду диска. Вище вказані тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах, які зафіксовані при проведенні слідчого експерименту за її участю: «ОСОБА_1 схватив її за ліву руку двома руками і кинув її на землю… а вона встала і знову підбігла до ОСОБА_1, але він схватив її за праву руку та з усієї сили кинув її об автомобіль і вона вдарилася головою… але коли добігла до свого двору та повернулась назад, на що ОСОБА_1 відійшов з битою в руках від її чоловіка, штовхнув її в праве плече лівою рукою та погрожував фізичною розправою, потім наніс їй один удар лівою рукою – долонею в область голови… потім ОСОБА_1 вдарив знову її кулаком лівої руки в праве плече… ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_5 показала як саме ОСОБА_1 схватив її за ліву руку двома руками і вона впала. Далі показала як він схватив за праву руку і кинув її об автомобіль та вона вдарилася головою. Також показала як вдарив один раз долонею її в область голови» (т. 2, а.с. 135-136);

-акті судово-медичного дослідження (обстеження) від 24 травня 2016 року № 05-8-01/187, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження: садна, синець лівого коліна, синці лівого плеча. Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмета чи предметів, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т. 2, а.с. 25);

-акті судово-медичного дослідження (обстеження) від 25 травня 2016 року № 05-8-01/201, згідно з яким у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження: травма голови зі струсом головного мозку, садном, синцем обличчя; травма правої ступні з закритим переломом п’ятої плюсневої кістки, синцем правої ступні; синці правого стегна, обох гомілок, грудної клітки. Вказані ушкодження виникли від дії тупого предмету чи предметів, відносяться: травма правої ступні з закритим переломом п’ятої плюсневої кістки, синцем правої ступні – до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості у зв’язку з тривалим розладом здоров’я; травма голови зі струсом головного мозку, садном, синцем обличчя – до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров’я; синці правого стегна, обох гомілок, грудної клітки – до категорії легких тілесних ушкоджень (т. 2, а.с. 27-28).

Фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та формулювання обвинувачення, яке суд вважає доведеним, також підтверджується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з камери відеоспостереження, який містяться на компакт-диску DVD+R 16х. З вказаного відеозапису видно, що біля двору на вулиці стоять два чоловіки, один молодшого віку, схожий на ОСОБА_1, та другий чоловік старшого віку, схожий на ОСОБА_2 Потім схожий на ОСОБА_2 чоловік йде у двір, а схожий на ОСОБА_1 чоловік косить траву під двором та посеред дороги. Далі по дорозі їде червоний мікроавтобус, який починає здавати назад i в цей час схожий на ОСОБА_2 чоловік вибігає з двору, підбігає до мікроавтобуса та відчиняє водійські дверцята. До мікроавтобуса зі сторони камери йде схожа на ОСОБА_5 жінка. Схожий на ОСОБА_1 чоловік, який косив траву, також підбігає до водія і вони лізуть до нього, видно як вони махають руками. Схожа на ОСОБА_5 жінка підбігає до мікроавтобуса, а схожий на ОСОБА_1 чоловік, тримаючи биту в руках, схватив її за ліву руку двома руками та кинув на землю. Потім він разом зі схожим на ОСОБА_2 чоловіком продовжив махати руками та битою в бік людини, яка перебувала на водійському сидінні мікроавтобуса. Схожа на ОСОБА_5 жінка підвелася з землі i знову підбігла до схожого на ОСОБА_1 чоловіка, але він схватив її за праву руку та кинув об автомобіль. Далі схожий на ОСОБА_1 чоловік битою наносить удари в бік людини, яка перебуває за кермом мікроавтобуса. Схожа на ОСОБА_5 жінка піднялася та побігла у напрямку до камери, потім повернулася i схожий на ОСОБА_1 чоловік відійшов з битою в руках від водія мікроавтобуса, штовхнув її лівою рукою у праве плече, далі щось сказав, потім здійснив повторний поштовх лівою рукою схожої на ОСОБА_5 жінки та побіг знову до водія мікроавтобуса. В цей час схожий на ОСОБА_2 чоловік, перебуваючи біля водія, присів та щось підняв з землі. Після цього схожий на ОСОБА_2 чоловік наніс один удар битою з замахом в бік водія, а потім ще ткнув битою у бік водія. В цей час з’явилася жінка старшого віку, схожа на ОСОБА_7, і вона разом зі схожим на ОСОБА_2 чоловіком почали штовханину з водієм. В цей час схожий на ОСОБА_1 чоловік підходить до схожої на ОСОБА_5В жінки, штовхає її, а потім йде до пасажирських дверцят мікроавтобуса i намагається їх відчинити, але йому це не вдається і він повертається до водія. Потім перераховані особи припинили сутичку але продовжували розмовляти. Далі схожий на ОСОБА_4 чоловік вийшов з мікроавтобуса і пішов до свого двору.

Судом також оглянуто речовий доказ – дерев’яну биту, яка 20 жовтня 2016 року добровільно видана ОСОБА_1 та постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 20 жовтня 2016 року (т. 2, а.с. 229) визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

Наведені вище та безпосередньо досліджені судом у своїй сукупності докази щодо обставин вчинення обвинуваченими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інкримінованих їм кримінальних правопорушень, суд не піддає сумніву, оскільки вони не суперечать один одному, та є належними і допустимими.

Виходячи саме з досліджених доказів, суд частково не погодився з формулюванням обвинувачення, викладеним в обвинувальному акті. Зокрема, судом встановлено та підтверджено показами потерпілої ОСОБА_5 і свідка ОСОБА_7, що між їх родинами має місце тривалий конфлікт, а тому, на переконання суду, сутичка виникла на підставі тривалих неприязних відносин, а не раптово виниклих, як вказано в обвинувальному акті. Крім того, судом встановлено, що внаслідок дій обвинуваченого ОСОБА_1 потерпіла ОСОБА_5 не вдарялася головою об мікроавтобус та останній не наносив їй удар долонею в обличчя, а здійснив поштовх. Вказані висновки суду підтверджуються дослідженими відеозаписом, а також висновками експертиз, де не зафіксовано травм голови потерпілої ОСОБА_5

Встановлені судом обставини не спростовуються дослідженими за клопотанням сторони захисту у судовому засіданні письмовими докази, а саме:

-висновком експерта від 12 жовтня 2016 року № 05-8-01/364, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: забій м’яких тканин голови та грудної клітки, синці лівого надпліччя, лівого плеча. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету чи предметів не виключено в термін, вказаний в постанові, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень

(т. 2, а.с. 178);

-висновком експерта від 15 вересня 2016 року № 05-8-01/326, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження: синець лівої кисті, садна черевної стінки, грудної клітки. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету чи предметів не виключено в термін, вказаний в постанові, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т. 2, а.с. 184);

-додатковим висновком експерта від 13 жовтня 2016 року № 05-8-01/368, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено тілесні ушкодження: синець лівої кисті, садна черевної стінки, грудної клітки. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету чи предметів не виключено в термін, вказаний у постанові, відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи наявність тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_1 (на лівій кисті, черевній стінці), даних матеріалів кримінального провадження (протокол проведення слідчого експерименту за участю

ОСОБА_1В.), дані ушкодження могли виникнути в час та при обставинах, зафіксованих під час проведення слідчого експерименту за його участі: «… ОСОБА_4 наніс йому один удар по лівій кисті. Після цього ОСОБА_4 наніс йому 4-5 ударів ногами, а саме ступнями ніг, в область лівого плеча, грудної клітки, живота…» (т. 2, а.с. 209-210);

-додатковим висновком експерта від 13 жовтня 2016 року № 05-8-01/371, згідно з яким у ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження: забій м’яких тканин голови та грудної клітки, синці лівого надпліччя, лівого плеча. Дані ушкодження виникли від дії тупого предмету чи предметів не виключено в термін, вказаний в постанові, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Враховуючи дані судово-медичного обстеження ОСОБА_2, дані матеріалів кримінального провадження (протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_2В.), дані тілесні ушкодження могли виникнути при обставинах, на які вказував ОСОБА_2 при проведенні слідчого експерименту: "… ОСОБА_4С… тримаючи двома руками дерев’яну биту, наніс … нею один удар по голові зверху… при цьому він частково опинився верхньою частиною свого тулуба в салоні автомобіля, де ОСОБА_4, напівсидячи, наніс йому ще один удар битою по голові, тримаючи її обома руками… ОСОБА_4 схопив його лівою рукою за теніску спереду і в напівсидячому положенні, будучи повернутим до нього, наніс 2-3 удари ступнями обох ніг в область грудної клітки. При цьому ноги ОСОБА_4 в момент ударів повністю не випрямлялися, а були зігнутими в суглобах… наніс йому два удари ногою по обличчю в область носа та лоба… повернувшись …спиною до ОСОБА_4 … він відчув із сторони ОСОБА_4 один-два удари в область спини зверху…» (т. 2, а.с. 213-214);

-висновком експерта від 8 червня 2018 року № 02-01/664, наданого на підставі ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 грудня 2017 року за результатами повторної судово-медичної експертизи, згідно з яким у ОСОБА_2 мали місце ушкодження: травматичні набряки м’яких тканин тім’яної ділянки голови, спинки носа, грудної клітки, синці лівого надпліччя, лівого плеча. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в наданих на повторну судово-медичну експертизу медичних документах, тобто 16 травня 2016 року, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. У ОСОБА_2 має місце захворювання хрящових частин ребер: хондроперіхондрит, звапнення хрящових частин ребер, артрозні зміни груднини, однак загострення попередніх захворювань після заподіяння тілесного ушкодження не повинно враховуватися при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень. У ОСОБА_7 мали місце ушкодження: травматичний набряк та крововилив м’яких тканин грудної клітки по передній поверхні. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів (предмета), по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в наданих на повторну судово-медичну експертизу медичних документах, тобто 16 травня 2016 року, та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. У ОСОБА_7 має місце захворювання хрящових частин ребер: запнений хондроперіхондрит хрящових частин ребер (хвороба Ніцца) більше справа, однак загострення попередніх захворювань після заподіяння тілесного ушкодження не повинно враховуватися при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Крім того, винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не спростовується показами допитаних у судовому засіданні:

-свідка ОСОБА_7, яка є матір’ю обвинуваченого ОСОБА_1 і дружиною обвинуваченого ОСОБА_2, про те, що її родина має напружені стосунки з сім’єю ОСОБА_4 протягом останніх 10 років. Мають місце сварки, погрози, бійки. У себе на подвір’ї вона знаходила чорні вузлики з пшоном, перев’язані ножі. Того дня вони косили траву біля свого подвір’я, а невістка ОСОБА_1 виїхала з двору з дитиною на прогулянку. ОСОБА_4 поїхав за нею, а вона з чоловіком за цим спостерігали та бачили як останній перегородив їй дорогу та махав з кабіни білою палкою. Вони почали кричати йому «що він робить?». Після цього він поїхав. Із-за цього дитина почала плакати, а невістка дуже засмутилася. Коли вона повернулася до подвір’я, то всі були побиті. Їй ОСОБА_4 також наніс декілька ударів у груди, але її відтягнув чоловік. ОСОБА_4 наносив удари з автомобіля, бив руками, правою ногою у груди, чоловіка вдарив в спину. Кричав синові ОСОБА_1, що його посадить, але щоб він його бив, вона не бачила. Після конфлікту син ОСОБА_1 забрав биту, а чоловіка ОСОБА_2 поклали у лікарню;

-свідка ОСОБА_1, яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_1 та невісткою обвинуваченого ОСОБА_2, про те, що сім’я ОСОБА_4 їй постійно погрожувала, говорили, що вона нагуляла дитину. Того дня вона вирішила прогулятися, не дійшовши до дитячої площадки, почула автомобіль і до неї під’їхав ОСОБА_4, який почав її ображати, погрожувати, говорив, що вона тут гуляти не буде, достав биту. Коли останній побачив, що до них наближається ОСОБА_7, тоді поїхав. Очевидцем сутички вона не була. Внаслідок бійки ОСОБА_2 забрали у лікарню, а у ОСОБА_7 боліли груди і голова.

Покази вказаних свідків, як і покази обвинувачених, суд приймає до уваги, оскільки вони стосуються події кримінальних правопорушень, але оцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення від відповідальності.

Разом з тим позицію захисника ОСОБА_3 щодо невинуватості його підзахисних в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях суд сприймає як лінію захисту, яка не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду та не підтверджується дослідженими доказами. Зокрема, дії обвинуваченого ОСОБА_1 не можуть бути розцінені як необхідна оборона з огляду на їх активний та агресивний характер. Такі висновки суду цілком підтверджуються відеозаписом з камери відеоспостереження. Цим же відеозаписом спростовуються твердження сторони захисту про відсутність в діях обвинуваченого ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, оскільки на ньому чітко видно як він наносить удари битою.

Враховуючи наявність достатньої кількості допустимих та належних доказів, досліджених під час судового розгляду, що виключають будь-які сумніви та підтверджують вину обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, суд вважає, що в ході судового розгляду було повністю доведено їх вину в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, за вчинення яких останні підлягають покаранню.

Обставин, що пом’якшують чи обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, передбачених ст.ст. 66-67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відповідно до положень Загальної частини КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень, їх особи, які є раніше несудимими, одруженими, офіційно працевлаштованими, а також їх відношення до скоєного.

Таким чином, суд вважає, що необхідним і достатнім кримінальним покаранням для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України є покарання у виді виправних робіт на строк 1 (один) рік з відрахуванням із суми заробітку в доход держави у розмірі 10 (десяти) відсотків. При цьому суд не знаходить підстав для застосування ст. 69 КК України.

Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про застосування амністії в Україні», установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

Так, згідно з п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», який набрав чинності

7 вересня 2017 року, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили – які на день набрання чинності цим Законом не позбавлені батьківських прав та мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Захисником ОСОБА_3 під час судових дебатів заявлено клопотання про застосування амністії до обвинуваченого ОСОБА_1, оскільки останній має малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_6. Обвинувачений ОСОБА_1 будь-яких заперечень проти застосування до нього амністії не висловив.

Враховуючи, що обвинуваченим ОСОБА_1 до набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» вчинено злочин невеликої тяжкості, беручи до уваги наявність в нього малолітньої дитини та відсутність відомостей про позбавлення його батьківських прав стосовно неї, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування ч. 2 ст. 86 КК України та звільнення останнього від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обставини, передбачені ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які б виключали можливість застосування амністії до обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлені.

Необхідним і достатнім кримінальним покаранням для обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 125 КК України є покарання у виді штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень. При цьому в силу вимог ч. 5 ст. 74 КК України обвинувачений ОСОБА_1 підлягає звільненню від відбування покарання на підставі п. 1 ч. 1

ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності, оскільки з дня вчинення кримінального правопорушення минуло більше двох років.

Необхідним і достатнім кримінальним покаранням для обвинуваченого ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 125 КК України, на переконання суду, є покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.

Потерпілими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди у розмірі 50120,99 гривень, а саме витрат на ремонт мікроавтобуса у розмірі 2120,99 гривень, що підтверджуються копіями рахунку-фактури і заказ-наряду, та вартості втраченого золотого ланцюжка у розмірі 48000,00 гривень, який належав потерпілому ОСОБА_4, а також про стягнення моральної шкоди у розмірі 250000,00 гривень на користь ОСОБА_4 та у розмірі 34800,00 гривень на користь ОСОБА_5, що розраховані за допомогою «Методики встановлення заподіяння моральної шкоди та методу оцінки розміру компенсації спричинених страждань» (методика професора ОСОБА_12М.).

Крім того, потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_2 про стягнення майнової шкоди у розмірі 1343,26 гривень, тобто витрат на лікування, що підтверджуються копіями фіскальних чеків про придбання ліків, а також моральної шкоди у розмірі 34800,00 гривень, яка розрахована за допомогою «Методики встановлення заподіяння моральної шкоди та методу оцінки розміру компенсації спричинених страждань» (методика професора ОСОБА_12М.).

У судовому засіданні потерпілі та їх представник цивільні позови підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити. При цьому представник ОСОБА_6 вважав, що розмір майнової шкоди доведений належними і допустимими доказами, а розмір моральної шкоди вірно розрахований за методикою професора ОСОБА_12

Обвинувачені та їх захисник проти задоволення позовних вимог заперечили. При цьому захисник ОСОБА_3 вказував на відсутність їх належного обґрунтування та ненадання будь-яких доказів на підтвердження розміру майнової та моральної шкоди.

Прокурор зприводу вирішення заявлених потерпілими цивільних позовів покладалася на розсуд суду.

Розглянувши вказані цивільні позови, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Разом з тим суд не вправі вийти за межі обвинувального акту, де вказано, що майнова шкода відсутня. При цьому потерпілими на підтвердження розміру завданої майнової шкоди не надано суду належних і допустимих доказів. Так, додані до позову копії рахунку-фактури та наряд-заказу на відновлювальні ремонті роботи мікроавтобуса не свідчать про фактичне здійснення витрат. Позовні вимоги в частині стягнення вартості золотого ланцюжка також до задоволення не підлягають, оскільки обвинуваченим не інкримінується вчинення дій, наслідком яких є втрата золото ланцюжка.

Згідно з ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Разом з тим суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення витрат на придбання ліків у розмірі 1343,26 гривень. Зокрема, суду не надано доказів, що перелік придбаних ліків, який міститься в доданих до позовної заяви фіскальних чеках, дійсно призначався потерпілому ОСОБА_4 для лікування, тобто відсутні будь-які медичні документи.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 цієї статті Кодексу встановлено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру завданої моральної шкоди потерпілими використано «Методику встановлення заподіяння моральної шкоди та метод оцінки розміру компенсації спричинених страждань» (методика професора ОСОБА_12М.). Разом з тим 29 січня 2016 року рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України вказана методика виключена з Реєстру методик та внесена до Переліку рекомендованої науково-технічної та довідкової літератури, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України, а тому суд не погоджується з визначеним потерпілими розміром моральної шкоди.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини справи та майновий стан сторін, беручи до уваги вимоги розумності і справедливості, суд оцінює нанесену потерпілому ОСОБА_4 моральну шкоду,що полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, викликаних отриманими тілесними ушкодженнями, а також у тимчасовій втраті нормальних життєвих зв’язків внаслідок лікування, у розмірі 6000,00 гривень, що підлягає до стягнення з обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у рівних частинах, тобто по 3000,00 гривень з кожного. Моральну шкоду, нанесену потерпілій ОСОБА_5, яка полягає у фізичному болю та душевних стражданнях, викликаних отриманими тілесними ушкодженнями, суд оцінює у розмірі

2000,00 гривень, що підлягає до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 У задоволенні цивільних позовів в інших частинах слід відмовити.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

У кримінальному провадженні на підставі постанови про призначення експертизи від

8 червня 2016 року (т. 2, а.с. 52) проведено судову-товарознавчу експертизу вартістю

219,90 гривень (т. 2, а.с. 54), на вирішення якої поставлено питання: «Яка утилізаційна вартість 1 г золота 585 проби станом на 16 травня 2016 року?» Згідно з висновком експерта від 23 червня

2016 року № 4/992 утилізаційна вартість 1 г золота 585 проби станом на 16 травня 2016 року за цінами Національного банку України на лом золота становила 598,28 гривень (т. 2, а.с. 55-56).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Натомість суд не вбачає підстав для стягнення вказаних витрат на залучення експерта з обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2, оскільки результати проведеної експертизи не виплинули на хід досудового розслідування та судового розгляду і не мали жодного доказового значення у кримінальному провадженні, а тому мають бути віднесені на рахунок держави.

До обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_2 запобіжні заходи не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд –

з а с у д и в:

Визнати винуватим ОСОБА_1у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та призначити йому покарання у виді виправних робіт на строк 1 (один) рік з відрахуванням із суми заробітку в доход держави у розмірі 10 (десяти) відсотків.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за ч. 1

ст. 122 КК України на підставі ч. 2 ст. 86 КК України згідно з п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить

850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання за ч. 1

ст. 125 КК України на підставі ч. 5 ст. 74 КК України згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності.

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 копійок) гривень.

Цивільний позов ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення майнової і моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 3000,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 2000,00 гривень.

У задоволенні позову ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про стягнення майнової і моральної шкоди в іншій частині – відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення майнової і моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 3000,00 гривень.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення майнової і моральної шкоди в іншій частині – відмовити.

Речові докази, а саме:

-два фотознімки із зображенням тілесних ушкоджень ОСОБА_4, чотири фотознімки із зображенням тілесних ушкоджень ОСОБА_5, диск з відеозаписом із камери спостереження, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження, - залишити у матеріалах кримінального провадження;

-два заключення ультразвукової діагностики грудної клітки ОСОБА_2 і ОСОБА_7, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, – повернути власникам;

-дерев’яну биту, що знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів Чорнобаївського ВП Золотоніського ВП ГУНП в Черкаській області, – знищити.

Запобіжні заходи до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не застосовувати.

Витрати на залучення експерта у розмірі 219,90 (двісті дев'ятнадцять гривень 90 копійок) гривень віднести на рахунок держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення видати прокурору, потерпілим та їх представнику, обвинуваченим та їх захиснику.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя В.В. Чубай