Рішення № 78728080, 12.12.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7535/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Шиповича В.В.

секретаря судового засідання Євтушенко М.В.

розглянувши за правилами окремого провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересовані особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 державна нотаріальна контора, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.09.2018 року звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Свою заяву мотивує тим, що вона є спадкоємицею ОСОБА_6, яка померла 27.08.2015 року. Після її смерті державним нотаріусом ОСОБА_7 ОСОБА_5 нотаріальної контори ОСОБА_8, заведено спадкову справу №79/2016. До складу спадщини, яка відкрилася після смерті спадкодавця, входить 1/5 частини квартири по вул. С.Смірнова.1 кв.46 м. Черкаси та два земельні паї в с. Мліїв Городищенського району. При зверненні до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину у неї та у ОСОБА_2 виникли труднощі, оскільки спільні діти померлої та ОСОБА_2І зареєстровані у вказаній квартирі, але на момент смерті матері не проживали та не проживають до теперішнього часу, на спадщину не претендують, але заяву про відмову від прийняття спадщини в шестимісячний строк, передбачений ст. 1270 ЦК України до нотаріальної контори не подали, за видачею свідоцтва про право на спадщину не зверталися та звертатися не бажають. На день відкриття спадщини у квартирі фактично проживав ОСОБА_2 - чоловік померлої, та ОСОБА_9 - син померлої. Їй за рішенням Придніпровського районного суду від 27.04.2018р. по справі № 711/9613/17 надано додатковий строк на звернення в нотаріальну контору із заявок про прийняття спадщини та надано право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги. При цьому ОСОБА_2 у шестимісячний строк звернувся до ОСОБА_7 ОСОБА_5 нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а ОСОБА_9 у цей же строк звернувся із заявою про відмову від прийняття спадщини. Син померлої ОСОБА_3 на час відкриття спадщини перебував у м. Неаполь Республіка Італія, де в генеральному консульстві України віце-консулом ГКУ в ОСОБА_10 ОСОБА_11 була засвідчена його заява про відмову від прийняття спадщини після померлої матері. Однак, вказана заява подана ним після спливу строку зазначеного у ст.1240 ЦК України, тому нотаріусом не прийнята. Дочка померлої. ОСОБА_4, на час відкриття спадщини перебувала у ОСОБА_12, тому вчасно подати заяву про відмову від прийняття спадщини також не змогла. Хоча ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і зареєстровані разом з спадкодавцем на спадщину не претендують, за видачею свідоцтва про право на спадщину не зверталися та звертатися не бажають. Встановлення факту не проживання сина померлої ОСОБА_3 та дочки померлої ОСОБА_4 за адресою вул. ОСОБА_13 кв.46 в м. Черкаси необхідно заявнику для оформлення своїх спадкових прав. У зв’язку з вищевикладеним просила суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме просила факт не проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із спадкодавцем ОСОБА_6 на час відкриття спадщини 27.08.2015 року.

Ухвалою суду від 12.09.2018 року заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі.

В судове засідання представника заявника ОСОБА_1 – адвокат ОСОБА_14 подала заяву, в якій заяву ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі та просила задоволити. При цьому розгляд справи просила проводити без участі заявника та її представника.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі.

В судовому засіданні 22.11.2018 року заінтересована особа ОСОБА_2 підтримав заяву ОСОБА_1 та просив її задоволити, підтвердив обставини викладені в заяві та додатково пояснив, що померла 27.08.2015 року ОСОБА_6 це його дружина. Заявник та заінтересовані особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їх спільні діти. Після смерті матері ОСОБА_9 від прийняття спадщини відмовився. ОСОБА_3 ще в 2009 році виїхав до Італії на постійне проживання, а ОСОБА_4 на момент смерті матері постійно проживала у свого чоловіка ОСОБА_15 у с. Мліїв. А ні ОСОБА_3 , а ні ОСОБА_4 не претендують на спадщину після смерті матері.

Заінтересована особа ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву в якій зазначила, що вона є спадкоємцем ОСОБА_6, яка померла 27.08.2015 року. Після її смерті державним нотаріусом ОСОБА_7 ОСОБА_5 нотаріальної контори ОСОБА_8, заведено спадкову справу №79/2016. До складу спадщини, яка відкрилася після смерті спадкодавця, входить 1/5 частини квартири по вул. С.Смірнова.1 кв.46 м. Черкаси, та два земельні паї в с. Мліїв Городищенського району. Повідомила суд, що не проживала разом з матір’ю ОСОБА_6 на час відкриття спадщини. На той час проживала у будинку свого чоловіка у с. Мліїв Городищенського району Черкаської області. До нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не зверталась. Спору про право на спадщину після померлої матері між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_1 не існує. При цьому вказала, що їй відомо про існування судового провадження щодо встановлення факту не проживання її та її брата ОСОБА_3 з померлою ОСОБА_6 на час відкриття спадщини. Проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує, розгляд справи просила проводити без її участі у зв’язку з перебуванням за кордоном.

Заінтересована особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву в якій вказав, що він є спадкоємцем ОСОБА_6, яка померла 27.08.2015 року. Після її смерті державним нотаріусом ОСОБА_7 ОСОБА_5 нотаріальної контори ОСОБА_8, заведено спадкову справу №79/2016. До складу спадщини, яка відкрилася після смерті спадкодавця, входить 1/5 частини квартири по вул. С.Смірнова.1 кв.46 м. Черкаси, та два земельні паї в с. Мліїв Городищенського району. Повідомив суд, що не проживав разом з матір’ю ОСОБА_6 на час відкриття спадщини. До нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не звертався, навпаки в подальшому ним була написана заява про відмову від спадщини на користь його батька ОСОБА_2 Спору про право на спадщину після померлої матері між ним та ОСОБА_2, ОСОБА_1 не існує. При цьому зазначив, що йому відомо про існування судового провадження щодо встановлення факту не проживання його та його сестри ОСОБА_4 з матір’ю на час відкриття спадщини. Проти задоволення заяви ОСОБА_1 не заперечує, розгляд справи просив проводити без його участі у зв’язку з перебуванням за межами країни.

Справу розглянуто за відсутності представника заінтересованої особи - ОСОБА_7 ОСОБА_5 нотаріальної контори, який подав заяву про розгляд справи без його участі.

Станом на 12.12.2018 року заперечень щодо задоволення заяви ОСОБА_1 від заінтересованих осіб ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ОСОБА_5 нотаріальної контори до суду не надходило.

Суд оголосивши заяви учасників справи, дослідивши письмові докази, допитавши свідка встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

27.08.2015 року померла ОСОБА_6 про, що у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Городищенського районного управління юстиції у Черкаській області складено відповідний актовий запис № 218. Місце смерті – м. Городище Городищенський район Черкаської області (а.с. 5).

Згідно Довідки Департаменту організаційного забезпечення ОСОБА_5 міської ради від № 14907-01-10 від 15.09.2018 року (а.с. 7), - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 24.05.1995 року була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_4 та знята з реєстрації 16.10.2015 року. Станом на 27.08.2015 року за вищевказаною адресою були зареєстровані:?

1. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 з 24.05.1995 року по теперішній час;

2. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 24.05.1995 року по теперішній час;

3. ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_6 з 08.05.1998 року по теперішній час;

4. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 з 05.05.2009 року по теперішній час.

За повідомленням нотаріуса ОСОБА_7 ОСОБА_5 нотаріальної контори № 2168/01-16 від 20.09.2018 року (а.с. 19), - у ОСОБА_5 черкаську державну нотаріальну контору після смерті ОСОБА_6, померлої 27.08.2015року, звернулися:

1) чоловік померлої - ОСОБА_2 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_7), 20.02.2016 року із заявою про прийняття спадщини;

2) син померлої - ОСОБА_9 (зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_7), 20.02.2016 року із заявою про відмову від прийняття спадщини на користь чоловіка померлої - ОСОБА_2;

3) сестра померлої - ОСОБА_1 (зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_8), 11.05.2018 року із заявою про прийняття спадщини, на підставі Рішення Придніпровського суду м. Черкаси, 27.03.2018 року про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_6 не видавались.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №53378155 від 20.09.2018 року, - після смерті 27.08.2015 року ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_5 нотаріальною конторою заведено спадкову справу: номер у спадковому реєстрі 58607865, номер у нотаріуса 79/2016 (а.с. 20).

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №53378169 від 20.09.2018 року, - заповіт померлою 27.08.2015 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 не складався (а.с. 21).

22.02.2016 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 склав заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6, на користь батька - ОСОБА_2, яка була посвідчена віце-консулом Генерального консульства України в ОСОБА_10 ОСОБА_11 та зареєстрована в реєстрі за № 570/4/4-531 (а.с. 80).

Згідно Довідки Виконавчого комітету Мліївської сільської ради Городищенського району Черкаської області № 582 від 29.11.2018 року, - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 на час смерті своєї матері, ОСОБА_6, яка померла 27.08.2015 року проживала без реєстрації в селі Млієві Городищенського району Черкаської області по вул. Яхнів хутір (Жовтнева), 52а (а.с. 103).

Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що є сином померлої ОСОБА_6 та заінтересованої особи ОСОБА_2 та є братом заінтересованих осіб ОСОБА_4 та ОСОБА_3 На момент смерті матері брат ОСОБА_3 проживав в Італії, останній раз приїздив до України в 2009 році, навіть на поховання матері не зміг приїхати. ОСОБА_16 на момент смерті матері проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_15 в будинку його батьків, а згодом виїхала за кордон де перебуває і по теперішній час. Спору щодо спадщини немає.

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, - у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 Цивільного кодексу України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов’язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Акт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно ч. 2 ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Аналізуючи положення зазначених нормативних актів можна зробити висновок про те, що правовий зміст права користування жилим приміщенням та проживання в ньому не є тотожним змісту поняття реєстрації місця проживання особи, що, в свою чергу, вказує на те, що реєстрація місця проживання особи в певному місці не свідчить про те, що зазначена особа проживає саме за вказаною адресою.

Враховуючи наявні у справі докази суд вважає доведеним факт того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 постійно не проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 разом із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на момент смерті останньої 27.08.2015 року.

Оскільки в інший спосіб встановити зазначений факт неможливо, від його встановлення залежить виникнення у заявниці права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_17, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Задоволення заяви ОСОБА_1 має для неї юридичне значення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 89, 259, 264, 265, 268, 293, 294, 315- 319, 353 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) - задовольнити.

Встановити факт, що має юридичне значення, - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (АДРЕСА_2) постійно не проживали за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 разом із ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, на момент смерті останньої 27.08.2015 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкас. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_18