Рішення № 78726971, 14.12.2018, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/3618/18

Провадження № 2-а/643/196/18

14.12.2018 р. Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Харченко А. М.,

за участю секретаря - Горборукової М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м. Харкові, інспектора роти №5 батальйону Управління патрульної поліції в Харківській області, лейтенанта поліції ОСОБА_2, про скасування рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. В обґрунтування позову зазначив, що 10.03.2018 на вимогу інспектора поліції він надав всі документи, в тому числі і поліс (договір) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів («Зелена картка»). Не зважаючи на наявність вказаного документу, відповідач склав оскаржувану постанову на місці зупинки, що також, на думку позивача, суперечить вимогам діючого законодавства. Так, позивач стверджує, що постанова не відображає дійсних обставин справи, винесена з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки складалась інспектором без врахування пояснень та зауважень позивача, без врахування наявності у позивача страхового сертифікату «Зелена картка», тощо.

В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином та вчасно, причини неявки суду не повідомив, відзив на адміністративний позов від відповідачів у справі не надходив, в зв'язку із чим суд, відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог позивача з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.18 постановою серії БР №875792 ОСОБА_1 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та накладено штраф в розмірі 425 грн.

Згідно з постановою, 10.03.2018, ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Megan», д.н.з. RZ 1898T, на пр-ті Тракторобудівників, 105/5 в м. Харкові, став учасником ДТП, при цьому не мав при собі поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Разом із тим, в матеріалах справи наявна належним чином завірена копія та офіційний переклад Міжнародної карти автомобільного страхування, яка дійсна з 08.12.2017 до 07.12.2018, оформленої на ім'я позивача, в яку внесені відомості належного йому автомобіля.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови та встановлено судом, правопорушення, вчинення якого ставиться у вину позивача, було вчинено в м. Харкові по пр-ту Тракторобудівників, 105\5, там же і була розглянута справа про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Як визначено ст. 222 КУпАП, розгляд справ про правопорушення, передбачені, зокрема ст. ст. 124-1-126 цього кодексу, покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Таким чином, з урахуванням вище приведених норм права вбачається, що відповідач як працівник підрозділу Національної поліції, що забезпечує безпеку дорожнього руху уповноважений зупиняти транспортний засіб, складати протокол та виносити постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно з ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 280 цього Кодексу передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов’язаний з’ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Проте доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, оскаржувана постанова не містить. Під час розгляду справи судом також не надано належних доказів на користь правомірності оскаржуваної постанови.

Як зазначено вище, відповідач - Інспектор роти № 5 батальйону УПП у Харківській області лейтенант поліції ОСОБА_2 в судове засідання, як зазначено вище, не з’явився і правомірність прийнятого ним рішення стосовно накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 не довів.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до ст. 32 вказаного Закону поліцейський має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення.

Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).

Пунктом 2.1 ПДР встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, окрім іншого, поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Отже, з наведеного вбачається, що відповідач, як уповноважена особа підрозділу Національної поліції на яку покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, мав право вимагати у позивача пред'явлення полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки, як це зазначено в оскаржуваній постанові і не спростовано позивачем, останній був учасником дорожньо-транспортної пригоди.

Так, п. 21.2 ст. 21 вищезазначеного Закону встановлено, що контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється: відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

В той же час, судом береться до уваги твердження позивача про наявність у нього вказаного страхового полісу та надання його відповідачеві, який проігнорував наявність міжнародної карти автомобільного страхування у позивача. Доказів, які б спростовували твердження позивача щодо надання на вимогу працівника поліції страхового полісу, відповідачем на час розгляду справи судом не надано.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

В силу положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано суду доказів на підтвердження законності його дій під час притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.12 ст. 126 КУпАП - через відсутність у нього полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, що є підставою для скасування постанови БР № 875792 від 10.03.2018, закриття провадження у справі по адміністративне правопорушення та задоволенню позову ОСОБА_1

Згідно з ч.3 п.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, серії БР № 875792 від 10.03.2018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, у зв’язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст.ст.2, 19-20, 77, 90, 205, 241-243, 246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову серії БР №875792 від 10.03.2018 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором патрульної поліції УПП в Харківській області лейтенантом поліції ОСОБА_2, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн., - скасувати та закрити провадження у справі.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення до Харківського апеляційного адміністративного суду.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Московський районний суд м. Харкова.

Суддя Харченко А.М.