Рішення № 78726557, 10.12.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/570/18 р.

2/622/474/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді Шабас О.С.,

за участю секретаря Бойко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, рнокпп НОМЕР_1) до Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області ( Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Центральна, 13) про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

31 травня 2018 року позивач звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просив визнати за ним право на земельну частку (пай) розміром 5,34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) згідно Сертифікату серії ХР № 0251682 від 19.09.2000 року в порядку спадкування після смерті матері - ОСОБА_2, померлої 27.10.2010 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що за життя його матері ОСОБА_2 належав, окрім іншого спадкового майна, і вказаний земельний пай. Останні роки життя ОСОБА_2, позивач проживав разом із нею, в зв’язку з поганим станом здоров’я матері, проте не будучи разом із нею зареєстрованим за однією адресою. Звернувшись до Золочівської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з мотивів відсутності доказів прийняття спадщини. В даний час позивач змушений звернутися до суду, оскільки його право не визнається і він не може розпорядитися своєю власністю.

У судове засідання позивач ОСОБА_1І, та його представник ОСОБА_3 не з'явилися, від останньої через канцелярію суду надійшла заява з проханням справу розглядати без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Представник відповідача - голова Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області ОСОБА_4 подав через канцелярію суду заяву, в якій при вирішенні справи покладається на розсуд суду, справу просить розглядати за його відсутності.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, окрім допиту свідка у судовому засіданні 10.12.2018 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15 січня 1991 року у родині ОСОБА_5 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_6, про що відділом РАГС Золочівського РВК Харківської області у книзі реєстрації актів про народження 13 лютого 1991 року вчинено актовий запис №24 та того ж дня видано відповідне свідоцтво серії V-ВЛ №281355.

22 серпня 2000 року рішенням Золочівської райдержадміністрації Харківської області №227 ОСОБА_2 виділено право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП “Ілліча” с. Рясне, Золочівського району Харківської області, розміром 5,34 в умовних кадастровий гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Дане право засвідчене сертифікатом серії ХР №0251682, від 19 вересня 2000 року, що зареєстрований у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) №441.

27 жовтня 2010 року у віці 56 років померла ОСОБА_2, про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Золочівського районного управління Харківської області у книзі реєстрації смертей 30 жовтня 2010 року зроблено відповідний актовий запис №211 та того ж дня видано відповідне свідоцтво серії 1-ВЛ №283343.

Після ОСОБА_2, померлої 27 жовтня 2010 року, спадкова справа не заводилася, згідно листа В.о. завідувача Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області від 06.11.2018 року №2360/01-16.

31 жовтня 2017 року постановою ОСОБА_7 як державного нотаріуса Дергачівської державної нотаріальної контори Харківської області, в порядку виконання обов’язків державного нотаріуса Золочівської державної нотаріальної контори Харківської області, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті його матері ОСОБА_2, з мотивів відсутності доказів прийняття спадщини.

На момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (гуртожиток). На момент її смерті, за цією ж адресою були зареєстровані інші сторонні їй особи, відповідно до довідки виконавчого комітету Золочівської селищної ради Харківської області від 11 квітня 2017 року №02-18/519. ОСОБА_1 з 15 листопада 2016 року має реєстрацію за адресою Харківська область, Золочівский район, смт Золочів, вул. Комарова, 4А, відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту позивача.

Довідкою Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області від 23 жовтня 2018 року №02-18/3310, депутата цієї ж ради від 22 жовтня 2018 року за підписом голови відповідної ради, засвідчено, що ОСОБА_1 тривалий час проживав із матір’ю ОСОБА_2, за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Маяковского, 33 (гуртожиток), вів з нею спільне господарство, здійснював догляд по день її смерті.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив суду, що він з малечку був знайомий із покійною ОСОБА_2, та її сином. Останній проживав разом із нею перед смертю матері, доглядаючи її.

При вирішення спору суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані положеннями Конституції України, ЦК України, Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

У ч.1 ст. 55 Конституції України зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статті 1217 ЦК України встановлюють, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно положень ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Статтею 1261 ЦК України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

На підставі частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статті 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.

У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи – це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання – житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

За змістом пунктів 3.21., 3.22 глави 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Згідно статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що законодавець не пов`язує місце відкриття спадщини з місцем реєстрації спадкодавця, а відповідно до статті 1221 ЦК України ототожнює його з останнім місцем проживання останнього, яке може знаходитися поза межами його реєстраційного обліку.

При цьому, відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця та навпаки, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини частини третьої статті 1268 ЦК України підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_2 набула право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП “Ілліча” с. Рясне, Золочівського району Харківської області, розміром 5,34 в умовних кадастровий гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Дане право засвідчене сертифікатом серії ХР №0251682, від 19 вересня 2000 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне їй майно, в тому числі спірний пай.

Позивач як єдиний спадкоємець за законом (першої черги), відповідно до положень ст.ст. 1217, 1221, 1223, 1261, 1268 ЦК України прийняв спадщину після смерті матері так як проживав разом із нею на момент смерті останньої за адресою: Харківська область, Золочівський район, смт Золочів, вул. Маяковского, 33.

За таких обставин, суд доходить висновку, що до позивача перейшло право на земельну частку (пай) розміром 5, 34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій на підставі Сертифікату серія ХР № 0251682 від 19 вересня 2000 року. Враховуючи викладене, суд, приймаючи до уваги визнання позову відповідачем, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вважає, що право позивача підлягає захисту, в обраний ним спосіб, а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню у повному обсязі.

Керуючись наведеними положеннями матеріального закону та ст., ст. 12,13,76,81,209,211,247,258,264,265,268,294, 315 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, (ІНФОРМАЦІЯ_1, рнокпп НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, право на земельну частку (пай) розміром 5, 34 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належала померлій на підставі Сертифікату серія ХР № 0251682 від 19 вересня 2000 року.

Рішення може бути оскаржено у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до вимогп.15 Перехідних положень ЦПК України ( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судовоїінформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, щодіяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Повний текст рішення виготовлено 20.12.2018 року.

Суддя О. С.Шабас