Ухвала суду № 78725905, 20.12.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/9453/18

н/п 2/640/2330/18

УХВАЛА

"20" грудня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Шаповал Є.Б.,

за участю представника Сахно Є.В.,

розглянувши у відкритому cудовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач в судовому засіданні просив винести окрему ухвалу, та вжити заходи процесуального впливу шляхом накладення штрафу на ОСОБА_4, ОСОБА_5, та ОСОБА_6 за систематичне та зухвале порушення чинного законодавства та порушення прав дитини.

Представник відповідача Сахно Є.В. в судовому засіданні зазначила, що всі докази з боку відповідача до суду було надано, а в задоволенні клопотань позивача про винесення окремої ухвали, та застосування заходів процесуального впливу відмовити.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась в установленому законом порядку.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Обов'язок учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами та не допускати зловживання ними передбачений й положеннями ст.44 ЦПК України.

Відповідно до принципу 2 Рекомендацій № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо принципів цивільного судочинства, спрямованих на вдосконалення функціонування правосуддя, ухвалених Комітетом Міністрів Ради Європи на 367 засіданні заступників міністрів 28 лютого 1984 року, коли в ході судового провадження сторона поводиться недобросовісно і явно зловживає процедурою з очевидною метою затягти провадження, суд має бути наділений повноваженнями або невідкладно винести рішення по суті справи, або застосувати санкції, такі як накладення штрафу, відшкодування завданих збитків або позбавлення права на процесуальну дію; в особливих випадках суд має бути у змозі стягнути судові витрати з адвоката. У ч. 4 ст. 10 ЦПК України і ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч. 4 ст.44 ЦПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

У відповідності до ст.143 ЦПК України, заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою

спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Згідно вимог ст. 144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Відповідно вимог ст. 148 ЦПК України у разі зловживання особою процесуальними правами суд постановляє ухвалу про стягнення з неї в дохід державного бюджету штрафу у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Аналізуючи вище викладене, суд вважає, що клопотання позивача про вжиття заходів процесуального впливу та щодо постановлення окремої ухвали, враховуючи приписи ст. ст. 12,13 ЦПК України, задоволенню не підлягає, оскільки ухвала суду від 12.11.2018 року була виконана відповідачем в строк, а саме 30.11.2018 року, витребувані документи були надані представником відповідача до канцелярії суду, про що свідчить штамп канцелярії, та передані судді наступного дня, а посилання позивача, що не своєчасно було подано до суду відзив у справі, то вказаним обставинам, повідомлених позивачем у вказаній заяві, судом буде надано свою оцінку при ухваленні судового рішення по справі, а тому підстав для застосування ст. 262 ЦПК України на разі у суду також не має, оскільки це є правом суду, а не його обов'язком.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 84, 144, 148 ЦПК України, суд -

постановив :

В задоволенні клопотання позивача щодо постановлення окремої ухвали суду та про вжиття заходів процесуального впливу - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ