Ухвала суду № 78725865, 20.12.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/4022/15-ц

провадження №2/619/23/18

Ухвала

20 грудня 2018 року

м.Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Нечипоренко І.М.,

ім’я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1,

відповідач: ОСОБА_2,

відповідач: ОСОБА_3,

треті особи: відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно

Дергачівського районного управління юстиції Харківської області; виконавчий комітет Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

Питання, що вирішується ухвалою.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить встановити факт спільного проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 01.03.1990 по 04.10.2013 та визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку.

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 неукладеним та анулювати актовий запис про укладення шлюбу № 32 від 05.10.2013 року, здійснений виконавчим комітетом Козачолопанської селищної ради Дергачівського району Харківської області.

У судовому засіданні позивачем та її представником – адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання, яке підтримано представником третьої особи про відвід судді Нечипоренко І.М. на тій підставі, що головуючий по справі є неупередженим, оскільки спочатку судового розгляду прийняла позицію ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та задовольняла будь-які їх клопотання, а клопотання позивача ОСОБА_1 не задовольняла з надуманих причин. При цьому, представник позивача остаточно впевнився в такій позиції головуючого сьогодні, під час судового засідання та додатково зазначив, що головуючий порушив права позивача відмовивши у призначенні комісійної повторної почеркознавчої експертизи, не прийнявши докази для проведення такої експертизи, не допитавши усіх свідків по справі. Йому не зрозуміло, чому третя особа Козачолопанська селищна рада має статус третьої особи, а не відповідача.

Представники відповідачів за первісним позовом заперечували проти клопотання, вважаючи його безпідставним та необґрунтованим.

Вислухавши клопотання та думку присутніх осіб, суд дійшов наступного висновку.

Статтями 36, 37 ЦПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді.

Згідно п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об’єктивності судді.

Як передбачено ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Обставини, які зазначені у заяві про відвід є необґрунтованими. Заява не містить вмотивованих обставин, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

Зі змісту заяви про відвід вбачається, що сумніви у об’єктивності і неупередженості у заявника виникли саме у зв’язку із розглядом та прийнятими процесуальними рішеннями головуючим, з яким сторона позивача не згодна.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З урахуванням вимог ч.4 ст.36 ЦПК України, посилання не незгоду з процесуальним рішенням є безпідставним.

Таким чином, враховуючи, що відвід заявлено під час розгляду справи по суті на стадії закінчення з’ясування обставин справи та перевірки їх доказами та ОСОБА_1 не зазначено виняткових випадків, при яких про підставу відводу заявнику не могло бути відомо у строки, зазначені в ч.3 ст.39 ЦПК України та нею не зазначені обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді, заявлений відвод є необґрунтованим.

Згідно ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід.

Враховуючи, що зупинення провадження у справі є правом, а не обов’язком суду, судом не вбачається підстав для зупинення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.36, 39, 40, 258-261, 351-354, суд –

постановив:

Визнати необґрунтованими доводи позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Нечипоренко І.М.

Вирішення питання про відвід судді Нечипоренко І.М. та розгляд заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді передати іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. М. Нечипоренко