Вирок № 78725534, 19.12.2018, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 625/509/18

Провадження № 1-кп/615/173/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання - Антоненко М.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, що офіційно не працює, не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

за участю прокурорів - Турбара А.В., Пелешенко А.С.,

захисника - ОСОБА_2,

потерпілого - ОСОБА_3,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

в с т а н о в и в:

06.03.2018 року близько 18:00 год. ОСОБА_1, маючи прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прибув до дачного домоволодіння, що знаходиться за адресою: вул. Набережна, буд. №1, с. Вдовичено Коломацького району Харківської області та належить ОСОБА_3, де користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом зламу навісного замка вхідної двері будинку, проник в його середину, звідки здійснив крадіжку листової вощини, загальною вагою 4,370 кг, вартість якої згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2145 від 18.05.2018 року становить 795 грн.

Продовжуючи злочинні дії, охоплені єдиним умислом направленим на заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 шляхом зламу внутрішнього замка вхідної двері до господарського приміщення проник до його середини, звідки здійснив крадіжку велосипеда «АИСТ», складного, вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2145 від 18.05.2018 року становить 770 грн. та велосипеда марки «Україна», вартість якого експертом не визначена, вартість колеса від зазначеного велосипеду згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №2145 від 18.05.2018 року становить 78 грн., а також електродвигуна із заточувальним пристроєм, потужністю 25 Вт, вартість якого експертами не визначена.

Після вчинення злочину ОСОБА_1 розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_3 матеріальних збитків на загальну суму 1643 грн.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав повністю, щиро розкаявся.

Пояснив, що на момент вчинення злочину знаходився в скрутному матеріальному становищі, постійної роботи не мав, коштів на харчування не було, тому зважився на крадіжку. Неодноразово був у гостях у родичів в селі, яке розташоване поруч із с. Вдовичено. Ще влітку проходив повз подвір’я потерпілого, яке чомусь сподобалось. Не знав, чи живе хто, але на подвір’ї стояли вулики, що свідчило про те, що господар є пасічником. Зірвавши залізякою замок на дверях, зайшов у хату, де побачив вощину, а під столом електродвигун, які вкинув у мішок. Вийшовши з хати, знову зірвавши замок, зайшов до сараю, де побачив 2 велосипеди, які мав намір продати. Спочатку забрав один велосипед, який привів до родичів, а потім інший. На запитання звідки велосипеди, нічого не сказав. На другий день пішов продавати велосипеди, але один забрала поліція, а інший – відразу ж розібрав, щоб здати на металолом. Вощину віддав брату, а електродвигун хотів розібрати, але передумав. Викрадені речі продав сусіду, за що виручив приблизно 3000 грн. Вказав, що усвідомив протиправність свого вчинку, зобов’язався більше не вчиняти ніяких правопорушень.

Потерпілий вказав, що із далеку бачив обвинуваченого, так як за адресою: вул. Набережна, буд. №1, с. Вдовичено Коломацького району Харківської області знаходиться його дача, де проживає лише влітку, займається пасікою. Фактично поруч ніхто не живе, але через річку за 200 м вверх розташоване приміщення суду. Підтвердив викладені обставини обвинувачення. Зазначив, що викрадені речі знаходяться у відділенні поліції, які просив повернути. Звернув увагу, що обвинувачений вибачився, тому простив його, претензій матеріального характеру не має. Враховуючи, що ОСОБА_1 перший раз вчинив злочин, вважає, що достатнім для його виправлення буде мінімальне покарання.

Враховуючи, що показання обвинуваченого послідовні, об’єктивні, що він визнав свою вину та щиро розкаявся, правильно розуміючи зміст та значення цих обставин, відмовився від дослідження доказів добровільно, проти чого інші учасники судового провадження не заперечували, дослідження в судовому засіданні інших доказів у кримінальному провадженні на підставі ч.3 ст.349 КПК України визнано недоцільним.

За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 своїми умисними діями скоїв злочин, передбачений ч.3 ст.185 КК України, - крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло та інше приміщення.

При призначенні виду та міри покарання, суд, виходячи з вимог ст.65 КК України, з метою виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових правопорушень враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.12 КК України вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Досліджені судом дані про особу обвинуваченого свідчать про те, що він зареєстрований в будинку батьків за адресою: вул. Зелена, 38, в с. Кочубеївка Чутівського району Полтавської області. На даний час проживає з бабусею ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, за адресою: вул. Партизанська, 4, с. Кочубеївка Чутівського району Полтавської області, яка фактично знаходиться на його утриманні. Працює без укладання трудового договору різноробочим у місцевого підприємця. Коштів на прожиття вистачає.

Згідно довідки-характеристики Черняківської сільської ради Чутівського району Полтавської області ОСОБА_1 проживає в житловому будинку разом з бабусею, яка є особою похилого віку, за якою доглядає, допомагає по господарству. Характеризується лише з позитивної сторони, спокійний ввічливий. Компрометуючих матеріалів не має.

Відповідно до довідки № 182 від 15.05.2018 року ОСОБА_1 на обліку у Чутівській районній філії Полтавського обласного центру зайнятості не перебуває.

З інформації Чутівського районного військового комісаріату № 2440 від 07.09.2018 року слідує, що ОСОБА_1 рішенням Чутівської районної призовної комісії був визнаний непридатним за станом здоров'я згідно наказу МОУ № 402 від 2008 року та переданий на облік військовозобов’язаних згідно п.1 ч.1 ст.18 та п.п.2-7 ч.1 ст.37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», але згідно Наказу МОУ №342 від 2006 року був знятий з військового обліку військовозобов’язаних.

Із довідки ДОЗ «Чутівська центральна районна лікарня» № 655 від 15.05.2018 року слідує, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-психіатра перебуває з діагнозом: легка розумова відсталість. На обліку у лікаря-нарколога не перебуває.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 691 від 17.09.2018 року ОСОБА_1 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі легкої розумової відсталості. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.

У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_1 перебував в стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_1 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Згідно висновку органу пробації, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, що спричинена матеріальна шкода відшкодована, вчинений корисливий злочин не поєднаний з насильством, можна прийти до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе при застосуванні до нього покарання не пов'язаного з обмеженням чи позбавленням волі та не становить високої небезпеки для суспільства.

На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень.

В якості обставин, які пом’якшують покарання, у відповідності до положень ст.66 КК України суд враховує щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, наявність у обвинуваченого хронічного психічного захворювання.

Обставин, які обтяжують покарання, передбачених ст.67 КК України, судом не виявлено.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.3 ст.185 КК України.

Враховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, наведені дані про особу ОСОБА_1, обставини, що пом’якшують йому покарання, прохання потерпілого про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства із застосуванням положень ст.75 КК України, поклавши на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України, ч.9 якої передбачає повернення майна, що було предметом злочину, власнику (законному володільцю).

Обов’язок по відшкодуванню понесених судових витрат за проведення судово-товарознавчої експертизи № 2145 від 18.05.2018 року в сумі 1001 грн., виходячи з положень ст.124 КПК України, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ході досудового розслідування не застосовувався. Враховуючи встановлені обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого і його процесуальну поведінку під час розгляду судового провадження, суд не вбачає підстав для застосування відносно нього будь-якого запобіжного заходу через відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 373-374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України від відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_1 звільнити з випробуванням строком на 1 рік.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Речові докази: велосипед «АИСТ», листова вощина - основа бджолиних стільників, електродвигун із заточувальним пристроєм, колесо від велосипеду «Україна», що передатні на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів Коломацького ВП Валківського ВП ГУНП в Харківській області – повернути потерпілому ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1001 грн. на рахунок Державного бюджету України (р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДСК України в Комінтернівському районі м. Харкова).

Вирок суду не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КК України.

В іншій частині вирок суду може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя А.П. Токмакова