Рішення № 78725352, 17.12.2018, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2734/18

17 грудня 2018 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя Левчук В.В.

секретар судового засідання Зберун К.Ф.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Костопільського районного суду Рівненської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №564/2734/18 за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до Комунального підприємства «Костопількомуненергія» (м. Костопіль Рівненської області, вул. Нова 1) про захист прав споживача

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Комунального підприємства «Костопількомуненергія» про захист прав споживача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що їй на опалювальний період 2017-2018 рр. була призначена субсидія для відшкодування витрат на житлово-комунальні послуги, в тому числі послуг з теплопостачання. Загальна фактична вартість послуг теплопостачання склала 8799,70 грн., азагальна сума субсидії, призначена на відшкодування їх вартості – 5800,12 грн. Зазначає, що уквітні 2018 року відповідач неправомірно провів розрахунок невикористаної нею суми субсидії за опалювальний період по її особовому рахунку, зменшивши призначену суму субсидії на 524,34 грн., хоча не мав би проводити такий розрахунок, оскільки різниця між сумою нарахованої субсидії та фактичною вартістю спожитих послуг за опалювальний період склала від’ємне значення. Вказує, що з метою відновлення свого порушеного права у позасудовому порядку тривалий час змушена звертатись до різних інстанцій, однак відповідач відмовляється повертати їй безпідставно списану суму субсидії, чим завдає останній моральної шкоди. З наведених підстав просить визнати протиправними дії відповідача по розрахунку суми невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за опалювальний період 2017-2018 рр. та зобов’язати відповідача повернути на її особовий рахунок № 1183 безпідставно списану субсидію в сумі 524,34 грн. і стягнути з останнього на її користь моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Відповідач заперечив проти позову з наведених у відзиві мотивів. Вважає свої дії законними і просить суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила позов задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали та просили суд відмовити у задоволенні позову з наведених у відзиві підстав.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, встановив наступне.

Відповідач – КП «Костопількомуненергія», являється надавачем послуги з централізованого опалення будинку № 3 у м. Костопіль Рівненської області, у якому проживає позивач у квартирі № 11 і яка є споживачем таких послуг, що не заперечується сторонами.

На опалювальний період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року управлінням праці та соціального захисту населення Костопільської РДА позивачу було призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема, на оплату послуг КП «Костопількомуненергія» з теплопостачання у наступних розмірах: об’єм – 0,88 Гкал., соціальна норма 1361,70 грн., обов’язковий платіж 322,30 грн.; на період з січня 2018 року по квітень 2018 року: об’єм – 0,88 Гкал., соціальна норма 1361,70 грн., обов’язковий платіж збільшено до 328,42 грн.; на квітень 2018 року: об’єм – 0,26 Гкал., соціальна норма зменшена до 408,51 грн., обов’язковий платіж зменшено до 211,48 грн.

Вказана обставина підтверджується повідомленнями про надання субсидії № 001880 від 24.10.2017 року, від 30.01.2018 року, від 13.03.2018 року та від 11.04.2018 року, виданими управлінням праці та соціального захисту населення Костопільської РДА.

За опалювальний період 2017-2018 рр. відповідачем нараховано за послуги з теплопостачання позивачу ОСОБА_1 (особовий рахунок 1183) наступні суми: за жовтень 2017 року – 459,08 грн, субсидія – 424,45 грн., до сплати – 34,63 грн.; за листопад 2017 року – 1322,06 грн, субсидія – 1039,40 грн., до сплати – 282,66 грн.; за грудень 2017 року – 1541,18 грн., субсидія – 1039,40 грн., до сплати – 501,78 грн.; за січень 2018 року – 1847,94 грн., субсидія – 1033,28 грн., до сплати – 814,66 грн.; за лютий 2018 року – 1705,53 грн., субсидія – 1033,28 грн., до сплати – 672,25 грн.; за березень 2018 року – 1776,21 грн., субсидія – 1033,28 грн., до сплати – 742,93 грн.; за квітень 2018 року – 147,70 грн., субсидія – -327,31 грн., до сплати – 475,01 грн.

Усі суми, визначені відповідачем до сплати в рахунках за теплову енергію позивач сплатила у повному розмірі на рахунки комунального підприємства, що не заперечується сторонами.

Загальна сума нарахованої позивачу субсидії за опалювальний період 2017-2018 рр. становить 5800,12 грн., фактичне споживання позивачем послуг теплопостачання за опалювальний період становить 8799,70 грн., всього сплачено позивачем за послуги теплопостачання за опалювальний період – 3523,92 грн.

Вказані обставини підтверджуються рахунками КП «Костопількомуненергія» за теплопостачання за вказані місяці з відмітками про їх оплату та квитанцією від 16.05.2018 року.

Судом також встановлено, що відповідач з 01.01.2018 року помісячно надавав реєстри обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг у фінансове управління Костопільської РДА, що підтверджується реєстрами обсягів спожитих енергоносіїв та наданих послуг за січень-травень 2018 року.

Станом на 01.05.2018 року, у зв’язку із виникненням переплат по особових рахунках споживачів, по закінченню опалювального сезону відповідачем по особовому рахунку ОСОБА_1 проведено розрахунок на повернення до бюджету невикористаних сум субсидій для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання) згідно пунктів 2 та 3 постанови Кабінету Міністрів України № 534 від 23.08.2016 року «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг», відповідно до якого останнім визначено суму невикористаної субсидії як різницю між фактичним споживанням теплової енергії позивачем в межах соціальної норми за опалювальний період та сумою обов’язкової плати і субсидією: 7375,64 грн. – (2099,86 грн.+5800,12 грн.) = 524,34 грн.

Не погодившись з таким розрахунком, ОСОБА_1 15.05.2018 звернулась до відповідача зі скаргою на його неправомірні дії та з проханням повернути безпідставно списану субсидію, яка залишена відповідачем без задоволення. Вказані обставини підтверджуються листом КП «Костопількомуненергія» від 22.05.2018 року № 02-15/647.

В подальшому позивач зверталась за відповідними роз’ясненнями з приводу проведеного відповідачем розрахунку до Головного управління держспоживслужби та Управління західного офісу держаудитслужби в Рівненській області, які надали відповіді щодо відсутності у відповідача підстав для проведення розрахунку на повернення до бюджету невикористаних сум субсидій по її особовому рахунку для відшкодування витрат на оплату послуг з централізованого опалення (теплопостачання), що підтверджується листами управлінь від 09.07.2018 року № 07-20/Ш-146, від 31.07.2018 року № 07-20/Ш-146 та від 07.09.2018 року № 13-17-04-11/3764.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово- комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», сума житлової субсидії, яка не використана домогосподарством внаслідок економії, зараховується управителем, об’єднанням, виконавцем комунальної послуги на наступні розрахункові періоди протягом сезону, в якому призначено житлову субсидію, як оплата таких послуг та/або витрат на управління багатоквартирним будинком.

Управитель, об’єднання, виконавець комунальної послуги зобов’язані щомісяця зазначати у платіжних документах одержувачів житлової субсидії суму переплати.

Після закінчення опалювального (неопалювального) сезону невикористана сума житлової субсидії повертається управителем, об’єднанням, виконавцем комунальних послуг до державного бюджету в повному обсязі на підставі акта розрахунку загального обсягу невикористаних сум житлової субсидії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Порядку розрахунку та повернення до бюджету невикористаних сум субсидії для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг, затвердженого Постановою Кабінетом Міністрів України від 23.08.2016 № 534 «Деякі питання надання субсидій для відшкодування витрат на оплату комунальних послуг», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунок невикористаної суми субсидії проводиться надавачем послуг, об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельним кооперативом у разі, коли на особовому рахунку одержувача субсидії станом на 1 травня та 1 жовтня обліковується переплата за послугу.

Відповідно до п. 4 вказаного Порядку в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунок невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за опалювальний сезон за особовим рахунком кожного одержувача субсидії визначається за такою формулою: Nт = Cт - Hт, де Nт - невикористана сума субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за опалювальний сезон, гривень; Cт - загальна сума нарахованої субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за опалювальний сезон, гривень; Hт - загальна фактична вартість послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за період отримання субсидії в опалювальний сезон, гривень.

Відповідно п. 7 вказаного Порядку в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, якщо після проведення розрахунку за формулами, зазначеними у пунктах 4 - 6 цього Порядку, невикористана сума субсидії має від’ємне значення, розрахунок за таким особовим рахунком невикористаної суми субсидії не проводиться.

Оскільки відповідно до рахунків за теплопостачання КП «Костопількомуненергія» за жовтень 2017 - квітень 2018 рр. сума нарахованої позивачу субсидії за опалювальний період 2017-2018 рр. становить 5800,12 грн., а фактичне споживання позивачем послуг теплопостачання за вказаний період становить 8799,70 грн., то сума невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за опалювальний сезон має від’ємне значення: 5800,12 грн. – 8799,70 грн. = - 2999,58 грн., а за таких умов суд дійшов висновку, що проведений відповідачем розрахунок невикористаної суми субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) за опалювальний сезон за особовим рахунком позивача ОСОБА_1 є необґрунтованим, а отже позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача по розрахунку суми невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) та зобов’язання відповідача повернути на особовий рахунок позивача безпідставно списану субсидію за опалювальний сезон 2017-2018 рр. у сумі 524,34 грн. підлягають до задоволення.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача та неможливістю тривалий час відновити своє порушене право у позасудовому порядку.

Вирішуючи питання про задоволення вказаної позовної вимоги суд враховує наступне.

Відповідно до вимог п.п. 9 ч. 2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п.п. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи що ОСОБА_1 тривалий період часу намагалась у позасудовому порядку відновити своє порушене право, остання зазнала певних незручностей через нерозв'язання спірної ситуації позасудовим способом, витрачанням свого особистого часу на звернення до суду, у зв'язку з неможливістю захистити порушене право споживача, що негативно позначилося на її психологічному та фізичному стані та призвело до моральних страждань.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 року по справі №490/8831/15-ц.

Враховуючи обставини справи, час, який позивач витратила на відновлення свого права, глибину душевних страждань, яких позивач зазнала у зв'язку з протиправними діями відповідача, ступінь вини відповідача, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, враховуються вимоги розумності і справедливості, суд дійшов висновку, що компенсація моральної шкоди в розмірі 1000 гривень є, на переконання суду, достатньою для відшкодування.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч.1, 5, 6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.6, ст. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» позивач звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи наведене, судовий збір підлягає стягненню в дохід держави з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 142, 176, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) до Комунального підприємства "Костопількомуненергія" (м.Костопіль Рівненської області, вул.Нова 1) про захист прав споживача – задоволити частково.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Костопількомуненергія» (м.Костопіль Рівненської області, вул. Нова 1, код ЄДРПОУ 30132672) по розрахунку суми невикористаної субсидії для відшкодування витрат на оплату послуги з централізованого опалення (теплопостачання) ОСОБА_1 (особовий рахунок № 1183, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1) в сумі 524,34 грн.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Костопількомуненергія» (м. Костопіль Рівненської області, вул. Нова 1, код ЄДРПОУ 30132672) повернути на особовий рахунок ОСОБА_1 № 1183 безпідставно списану субсидію за опалювальний сезон 2017-2018 рр. у сумі 524,34 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Костопількомуненергія» (м. Костопіль Рівненської області, вул. Нова 1, код ЄДРПОУ 30132672) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) 1000 /одну тисячу/ грн. моральної шкоди.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Костопількомуненергія» (м.Костопіль Рівненської області, вул. Нова 1, код ЄДРПОУ 30132672) в дохід держави 704,80 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду через Костопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 20.12.2018.

СуддяОСОБА_4