Рішення № 78725060, 20.12.2018, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №560/1499/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2018 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого - судді Отупор К.М.,

за участю секретаря судового засідання Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Дубровицького району Рівненської області про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 сільської ради Дубровицького району Рівненської області та просить визнати за ним право власності на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Осова по вул. Незалежності, 29, Дубровицького району Рівненської області, згідно Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок станом на 01 грудня 2017 року, як за спадкоємцем за заповітом після смерті його батька ОСОБА_3, який помер 08 травня 2008 року.

Свої вимоги мотивує тим, що після смерті його батька ОСОБА_4 залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Осова по вул. Незалежності, 29, Дубровицького району Рівненської області. Він є спадкоємцем по заповіту. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину він не зміг, так як відсутні правовстановлюючі документи, які підтверджують належність будинку померлому.

Позивач в судововому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі представника відповідача, позов визнає.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до переконання, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Згідно довідки №222/01-09 від 03 квітня 2018 року, виданої приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу ОСОБА_5 вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадкова справа не заведена та свідоцтво про право на спадщину не видавалось у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів (а.с.5).

Як вбачається із свідоцтва про смерть серії І-ГЮ №056581 (а.с.10) ОСОБА_4 помер 08 травня 2008 року, про що зроблено відповідний актовий запис за №03.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді майна та майнових прав, до складу якої у відповідності до статті 1218 Цивільного кодексу України входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились у зв'язку з його смертю.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_4 фактично належав житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Осова по вул. Незалежності, 29, Дубровицького району Рівненської області, що підтверджується випискою з гопосподарської книги, виданою ОСОБА_2 сільською радою Дубровицького району Рівненської області №1023 від 20 грудня 2017 року (а.с.11).

Згідно пункту 1.1 Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах від 11 травня 2005 року за №487\10767, здебільшого голова домогосподарства є власником житлового будинку і\або земельної ділянки.

Однак, процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.

Постановою Кабінету Міністрів від 05 серпня 1992 року №449 встановлено, що порядок прийняття в експлуатацію об'єктів недержавного замовлення визначається Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Держбудом.

Тобто, до 05 серпня 1992 року не передбачалася процедура введення приватних будинків в експлуатацію з метою подальшого оформлення права власності.

У відповідності до частини 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що спірний житловий будинок збудований в 1956 році, і цивільне законодавство, що діяло в той час, не передбачало обов'язкової реєстрації речових прав на житловий будинок. У зв'язку з викладеним, ОСОБА_4 набув право власності на житловий будинок №29 по вул. Незалежності в с. Осова, хоча і не здійснив його державної реєстрації.

В даний час реєстрація права власності на житловий будинок за ОСОБА_4 є неможливою, оскільки його цивільна правоздатність та право власності на майно припинились з часу смерті особи, як це передбачено статтями 25, 346 Цивільного кодексу України.

Як вбачається із заповіту, посвідченого 23 лютого 2007 року (а.с.3) ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що він за законом матиме право і що буде належати йому на момент смерті, заповів ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою.

За таких підстав, суд переконується в тому, що ОСОБА_1 згідно норм спадкового права, став власником спадкового майна померлого і набув право власності на нього.

Керуючись статтями 328, 392, 1216, 1218, 1235, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, статтями 12, 81, 141, 200, 247, 264, 265, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на одноповерховий житловий будинок з надвірними господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с. Осова по вул. Незалежності, 29, Дубровицького району Рівненської області, згідно Технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок станом на 01 грудня 2017 року, як за спадкоємцем за заповітом після смерті його батька ОСОБА_3, який помер 08 травня 2008 року.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_6