Рішення № 78724988, 11.12.2018, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.12.2018 Справа № 554/4453/18

Провадження №2/554/2273/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі суду :

судді Блажко І.О.

при секретарі Кучеренко В.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа приватне акціонерне товариство«Українська транспортна страхова компанія» про стягнення збитків, відшкодування шкоди та франшизи , -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та франшизи. В якій прохав: прийняти позовну заяву до розгляду та задовольнити її; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 27 779 грн. 23 коп. завданих збитків, 500 грн. компенсації франшизи та 20 000 грн. моральної шкоди, 704 грн. 80 коп. судових витрат. В обґрунтування позову зазначив, що 23.01.2017 близько 21 год. 10 хв. в м: Полтава, по вул. Європейській відбулася ДТП. Автомобіль Renault Magane д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням громадянина ОСОБА_3, при виконання маневру обгону здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, НОМЕР_3 зазнав технічних пошкоджень. Постановою Октябрського районного суду м. Полтави 27.03.2017 у справі №554/627/17 встановлено, що ОСОБА_3 порушив п.п.14.6 ПДР України та визнаного його винним у вчинені адміністративного правопорушення, що спричинило ДТП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» відповідно до полісу № АЕ/6647087. Після звернення до СК з заявою про страхове відшкодування, останньою ОСОБА_1 було сплачено всього 15051,11 грн. Не погоджуючись із сумою страхового відшкодування ОСОБА_1 замовив експертне автотоварознавче дослідження. Згідно висновку № 14-08 експертного автотоварознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту на дату дослідження складає 42830,34 грн. Після проведення експертного авто товарознавчого дослідження, ОСОБА_1 повторно звернувся до СК з вимогою доплатити мені різницю між страховою виплатою, яка була здійсненна та сумою коштів, які я мушу витратити на відновлення мого автомобіля. Проте СК на звернення ОСОБА_1 надала письмову відповідь, якою відмовилась від виплати та порекомендувала стягнути шкоду з відповідача. 29.01.20І8 ОСОБА_1 було направлено відповідачу вимогу про сплату франшизи та відшкодування шкоди, з вимогою платити мені різницю між сплаченою страховою компанією ПрАТ «УТСК» сумою та сумою для повного відшкодування завданих йому збитків, у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги. Проте, вимога ОСОБА_1 залишилася без відповіді з боку відповідача. Добровільно відповідач шкоду не відшкодовує, суму франшизи не компенсує, через що звертається до суду з позовом.

12 червня 2018 року ухвалою судді відкрито провадження у справі (а.с.29-30).

11 липня 2018 року ухвалою суду витребувано документи (а.с.76-77).

12 вересня 2018 року ухвалою суду викликано в судове засідання експерта (а.с.136-137).

11 жовтня 2018 року ухвалою суду призначено автотоварознавчу експертизу. Провадження по справі зупинено (а.с. 152-153).

20 листопада 2018 року ухвалою суду поновлено провадження у справі. (а.с. 179)

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та представник позивача за ордером ОСОБА_2 позов підтримали повністю.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача за ордером ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнали частково та послалися на пояснення викладені у відзиві. Пояснили, що року о 21.10 годин у м. Полтаві на перехресті вул.

Європейської та Соборності відбулася ДТП за

участю автомобіля НОМЕР_4, під керуванням громадянина ОСОБА_3, при виконання маневру обгону здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 Автомобіль ОСОБА_3 зазнав незначних ушкоджень. Авто позивача отримало також незначні

ушкодження, було здерто лако-фарбове покриття на передньому лівому крилі

та передній частині лівих дверей з незначним вгинанням металу. ОСОБА_3 при першому візуальному огляді побачив на його авто сліди старих ушкоджень

на середині та задньому крилі і ОСОБА_1 не заперечував, що їх

наявність не має відношення до цього зіткнення. Позивач ніяких тілесних ушкоджень не отримав, ніякого морального стресу та нервового напруження не було так як його автомобіль був застрахований і вони домовились з позивачем, що він отримає страхове відшкодування на ремонт. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» відповідно до полісу №АЕ/6647087 і він дотримався процедури повідомлення страхової компанії. ОСОБА_3 викликав патрульну поліцію та визнав свою вину під час складання протоколу та в суді. Щодо компенсації франшизи, то ОСОБА_3 готовий виплатити її добровільно в будь який момент і зробив би це давно не першу вимогу позивача. Інші позовні вимоги вважає безпідставними. Відповідно листа ПрАТ “Українська транспортна страхова компанія” №1379-у від 05.12.2018, експертом оцінювачем страхової компанії 25.01.2017 було проведено огляд автомобіля НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_1 та складено акти огляду, якими зафіксовано інші пошкодження не повязані з ДТП, а саме сліди відновлювального ремонту боковини, двері передні ліві мають корозійні порушення у нижній частині тощо. Згода з пошкодженнями автомобіля засвідчена особистим підписом позивача і ніяких зауважень до проведеного огляду та зафіксованих пошкоджень не було у звязку з чим у СК були відсутні підстави для погодження висновку експертного автотоварознавчого дослідження №14-08 від 08.08.2017 виготовленого експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5 Вважає, що даний висновок визначає вартість відновлювального ремонту автомобіля із урахуванням усіх наявних на момент огляду пошкоджень, у тому числі й тих, що не мають відношення до ДТП від 23.01.2017 і не повинен відшкодовувати він. Висновок експерта вважає необ’єктивним, так як він був виготовленим більше ніж через пів року після пригоди після візуального огляду, замовлявся позивачем самостійно не під час судового розгляд. Крім того, експерт не попереджався про кримінальну відповідальність і саме головне експерт не мав в своєму розпорядженні акти огляду та фото отриманих ушкодження на час пригоди. Щодо моральної шкоди вважає, що її не завдано взагалі. Позивачем не надано доказів на її підтвердження. Позивач ніяких тілесних ушкоджень не отримав, ніякого морального стресу та нервового напруження під час пригоди. При таких незначних ушкодженнях автомобіль був на ходу, міг їздити та перевозити пасажирів, а за виплачене відшкодування позивач міг його відремонтувати. (а.с.39-41)

Третя особа ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в судове засідання свого представника не направили та надали 10.07.2018 пояснення. В яких зазначили, що 23.01.2017 сталася ДТП за участю автомобіля РЕНО, д.р.н ВІ0332ВК та автомобіля Хюндай, д.р.н.ВІ8119ВХ. Цивільно-правову відповідальність водія автомобіля РЕНО, д.р.н ВІ0332ВК, було застраховано в ПрАТ «УТСК» за полісом АЕ/6647087. 25.01.2017 ОСОБА_1 повідомив ПрАТ «УТСК» про настання ДТП, в результаті, якої було завдано шкоди його автомобілю Хюндай, д.р.н.ВІ8119ВХ. Пунктом 22.1 ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яким регламентуються відносини між сторонами, встановлено, що при настанні страхового випадку, страховик відповідно до страхових сум відшкодовує, у встановленому цим Законом порядку, оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди хиттю, здоров'ю, майну третьої особи. Статтею 34 Закону передбачено право потерпілого самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди, у випадку якщо страховик не направив свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків, протягом 10 робочих днів з дня отримаяння повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. І лише в такому випадку, страховик повинен відшкодовувати витрати на проведення експертизи. Однак, огляд транспортного засобу Хюндай, д.р.н.ВІ8119ВХ, було проведено експертом-оцінювачем, направленим ПрАТ «УТСК», у відповідності до вимог ст.34 Закону, про що складено акт огляду від 25 січня 2017 року. Вказаним актом зафіксовано інші пошкодження, не пов’язані з ДТП від 23.01.2017, а саме: сліди відновлювального ремонту боковини, двері -передні ліві мають корозійні пошкодження у нижній частині, боковина з/л - корозійні пошкодження у нижній частині тощо. Згода з інформацією, зафіксованою у акті огляду від 25.01.2017, засвідчена особистим підписом позивача. Будь-яких письмових зауважень до проведеного огляду та зафіксованих пошкоджень, ним не надавалося, у зв’язку з чим, ПрАТ «УТСК» не має підстав для погодження іншого експертного висновку. Висновок №14-08 експертного автотоварознавчого дослідження від 08.08.2017, наданий позивачем, визначає вартість відновлювального ремонту автомобіля із врахуванням усіх наявних на час огляду пошкоджень 08.08.2017, в тому числі й тих, що не мають відношення до ДТП від 23.01.2017 і які не відшкодовуються страховою компанією. До того ж, згідно п. 12.1 ЗУ ОСЦПВ: страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Документів на підтвердження виконання відновлювального ремонту автомобіля «Хюндай», д.р.н. ВІ8119ВХ на СТО (акту виконаних робіт, чеків просплату,квитанцій), позивач не надавав, а виплата страхового відшкодування здійснювалася на особистий рахунок ОСОБА_1 Виходячи з вимог Закону, сума страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу Хюндай, д.р.н. ВІ8119ВХ, розрахована на підставі звіту №17830-51310, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,70), за вирахуванням ПДВ та суми франшизи 500 грн. - згідно умов полісу №АЕ/6647087), становить 15 051,11 грн. ПрАТ «УТСК» було проведено страхову виплату на користь позивача в повному обсязі, у розмірі 15051,11 грн. Разом з тим, понесення фактичних витрат в заявленому розмірі по виконанню відновлювальних робіт автомобіля Хюндай, д.р.н. ВІ8119ВХ в умовах СТО позивачем не підтверджено жодними доказами. (а.с.49-50).

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 23.01.2017 ОСОБА_3 близько 21 години 10 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_4 рухався в м. Полтава по вулиці Європейська в напрямку вул. Соборності при виконанні маневру обгону на перехресті вулиця Європейська та Соборності не впевнився в безпеці маневру та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, водій ОСОБА_1, який рухався в попутному напрямку та повертав ліворуч на вул. Соборності, чим порушив п.п.14,6 ПДР України. (а.с.25)

27 березня 2017 року постановою Октябрського райсуду м. Полтави №554/627/17 визнано ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 ОСОБА_4. Піддано ОСОБА_3 адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в сумі 340 грн. (а.с.25)

Таким чином, вина ОСОБА_3 підтверджується постановою по справі про адміністративне правопорушення Октябрського райсуду м. Полтави у справі №554/627/17.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХО №103966 автомобіль НОМЕР_5 на праві власності належить ОСОБА_1 (а.с.10- 11)

Автомобіль марки Renault Magane д.н.з. НОМЕР_1 на момент ДТП був застрахований в ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/6647087.

25 січня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» із заявою про виплату матеріального збитку.

СК сума страхового відшкодування за пошкодження транспортного засобу Хюндай, д.р.н. ВІ8119ВХ, розрахована на підставі звіту №17830-51310, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу (0,70), за вирахуванням ПДВ та суми франшизи 500 грн. - згідно умов полісу №АЕ/6647087), становить 15 051,11 грн.

ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на підставіполісу №АЕ/6647087 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в зв’язку з настанням страхового випадку власнику пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування в сумі 15 051 грн. 11 коп., що підтверджується платіжними дорученнями : №2250 від 16.05.2017; №1458 від 17.05.2017; №1489 від 18.05.2017; №2300 від 19.05.2017; №1522 від 22.05.2017; №13631 від 06.12.2017; №4114 року від 07 грудня 2017 року. (а.с.112-118).

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.37.1 ст.37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст.35 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» документів або в строки та обсягах, визначених рішенням суду.

Відповідно до п.32.7 ст.32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов»язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу.

Таким чином, в зв»язку з настанням події, передбаченої ст.41 п.1 У «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» здійснило виплати відшкодування ОСОБА_1 в розмірі 15 051 грн. 11 коп. без врахування франшизи.

Огляд транспортного засобу Хюндай, д.р.н. ВІ8119ВХ, було проведено експертом-оцінювачем, направленим ПрАТ «УТСК», у відповідності до вимог ст.34 Закону, про що складено акт огляду від 25.01.2017. Вказаним актом зафіксовано інші пошкодження, не пов’язані з ДТП від 23.01.2017, а саме: сліди відновлювального ремонту боковини, двері -передні ліві мають корозійні пошкодження у нижній частині, боковина з/л - корозійні пошкодження у нижній частині тощо. Згода з інформацією, зафіксованою у акті огляду від 25.01.2017, засвідчена особистим підписом позивача. Будь-яких письмових зауважень до проведеного огляду та зафіксованих пошкоджень, ним не надавалося, у зв’язку з чим, ПрАТ «УТСК» не має підстав для погодження іншого експертного висновку.

Відповідно до висновку №14-08 експертного автотоварознавчого дослідження виготовленого судовим експертом ОСОБА_5 08.08.2017 вартість відновлювального ремонту КТЗ Нуnday Tiburon д.н.з. НОМЕР_6 на дату дослідження складає 98821,57 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу КТЗ Нуnday Tiburon д.н.з. НОМЕР_6 складає 42830,34 грн. Величина втрати товарної вартості КТЗ Нуnday Tiburon д.н.з. НОМЕР_6 складає 0,00 грн. Вартість матеріальних збитків, завданих власнику КТЗ Нуnday Tiburon д.н.з. НОМЕР_6 складає 42830,34 грн. (а.с.12-21).

Відповідно до висновку експерта №02118 судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі №554/4453/18 складеного судовим експертом ОСОБА_6 10.11.2018 вартість відновлювального ремонту автомобіля НОМЕР_2 пошкодженого внаслідок ДТП 23.01.2017 на час пошкодження становить 42033 грн. 44 коп. Вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_2 внаслідок ДТП 23.01.2017 на час пошкодження складає 21206 грн. 33 коп. (а.с.157-177).

З точки зору оцінки завданого збитку, будь-яка експертна оцінка є суб’єктивною думкою конкретного експерта, й, відповідно не є абсолютною константою реальної вартості відновлювального ремонту транспортного засобу

Висновок №14-08 експертного автотоварознавчого дослідження виготовленого судовим експертом ОСОБА_5 08.08.2017 суд оцінює критично оскільки висновок складений за відсутності ОСОБА_3, визначає вартість відновлювального ремонту автомобіля із врахуванням усіх наявних на час огляду пошкоджень 08.08.2017, в тому числі й тих, що не мають відношення до ДТП від 23 січня 2017 року.

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля (аналогічна правова позиція наведена в листі Верховного Суду України від 19.07.2011 "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування").

Відповідно ст.1192 ЦК України, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. При цьому, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, згідно висновку експерта №02118 судової автотоварознавчої експертизи у цивільній справі №554/4453/18 складеного судовим експертом ОСОБА_6 10.11.2018 матеріальний збиток завданий власнику автомобіля НОМЕР_2 внаслідок ДТП 23.01.2017 на час пошкодження складає 21206 грн. 33 коп.

Таким чином, загальна сума матеріальних збитків, що не відшкодовані, складає (21206 грн. 33 коп. (матеріальний збиток) -15051,11 (страхове відшкодування) - 500,00 (франшиза)) 5 655,22 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187, п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Шкода завдана одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Згідно ч.1 ст. 22, ч.1 ст.1166 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник – особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки – особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Разом із тим правила регулювання деліктних зобов’язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, – якщо законом передбачено такий обов’язок.

Так, відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов’язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров’я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов’язкове страхування). До відносин, що випливають із обов’язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов’язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним ЗУ від 01.07.2004 за № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Метою здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності ЗУ від 01.07.2004 за № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5).

Згідно зі статтею 6 ЗУ від 01.07.2004 за № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю та/або майну потерпілого.

За змістом ЗУ від 01.07.2004 за № 1961-IV «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Як передбачено статтею 1194 ЦК України, в разі, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування шкоди, завданої особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, ця особа зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З огляду на вищенаведене, сторонами договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов’язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника – в договірному зобов’язанні ним є страховик.

Разом із тим, зазначені зобов’язання не виключають одне одного. Деліктне зобов’язання – первісне, основне зобов’язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування – виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його, третьої особи, користь страховик зобов’язаний виконати обов’язок зі здійснення страхового відшкодування.

З огляду на вищенаведене, право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов’язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов’язанні.

Таким чином ОСОБА_1 як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов’язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Одержання потерпілим страхового відшкодування за договором не обов’язково припиняє деліктне зобов’язання, оскільки страхового відшкодування може бути недостатньо для повного покриття шкоди, й особа, яка завдала шкоди, залишається зобов’язаною.

Тож ОСОБА_1 має право на отримання відшкодування від особи, що заподіяла таку шкоду, і отримавши частину відшкодування від страховика на підставі договору страхування між заподіювачем шкоди і страховиком, має право вимагати від заподіювача шкоди, тобто від відповідача, відшкодування йому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином, відповідач ОСОБА_3, повинен відшкодувати ОСОБА_1 завдані збитки в розмірі 5655 грн. 22 коп. та 500 грн. – франшизи.

При цьому, понесення фактичних витрат в заявленому розмірі по виконанню відновлювальних робіт автомобіля Хюндай, д.р.н. ВІ8119ВХ в умовах СТО позивачем не підтверджено жодними доказами (акту виконаних робіт, чеків просплату, квитанцій).

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає : 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»зку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у принижені честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до п.22.3 ст.22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену п.п.3, 4 ч.2 ст.23 ЦК України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п.5 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” крім інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки позивач не довів факту того, що діями відповідача ОСОБА_3 йому завдана моральна шкода.

Судові витрати по справі сплачені позивачем складають : судовий збір - 704 грн. 80 копійок (а.с.1,2).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Також стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 153 грн. 36 коп. сплачені позивачем при подачі позову.

Керуючись ст.ст.12, 81, 130, 131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія» про стягнення збитків, відшкодування шкоди та франшизи - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдані збитки у розмірі 5 655 (п»ять тисяч шістсот п»ятдесят п»ять) грн. 22 (двадцять дві) коп., франшизу – 500 грн., судовий збір – 153 (сто п»ятдесят три) грн. 36 (тридцять шість) грн., всього 6 308 (шість тисяч триста вісім) грн. 58 (п»ятдесят вісім) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп. на користь держави.

В іншій частині позову – відмовити.

Позивач – громадянин України, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований – АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7.

Відповідач - громадянин України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований – АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_8.

Третя особа - приватне акціонерне товариство «Українська транспортна страхова компанія», місцезнаходження – 01033, м.Київ, вул.Сакаганського, будинок 77, код ЄДРПОУ 22945712.

Складання поновного тексту відкладено на 10 (десять) днів 20 грудня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, визначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікацйної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Суддя І.О.Блажко