Рішення № 78724235, 20.12.2018, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/913/18

Провадження № 2/553/752/2018

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.12.2018м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого – судді Новака Ю.Д.,

при секретарі - Каленіченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, треті особи: Управління Держгеокадастру в м. Полтаві Полтавської області, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, Третя ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 міської ради, треті особи: Управління Держгеокадастру в м.Полтаві Полтавської області, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, Третя ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування.

В судове засідання не з’явилася позивач, але надала до суду заяву про те, що позовні вимоги вона підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути у її відсутність та винести заочне рішення по справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради у судове засідання не з‘явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник третьої особи Управління Держгеокадастру в м.Полтаві Полтавської області в судове засідання не з’явився, попередньо надавши пояснення відповідно до яких при розгляді справи покладається на розсуд суду та просить розглянути справу без участі представника.

Представник третьої особи Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Полтавській області в судове засідання не з’явився, попередньо надавши пояснення відповідно до яких просить розглянути справу без участі представника.

Представник третьої особи Третьої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори в судове засідання не з’явився, попередньо не повідомивши суд про причини своєї неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

20.12.2018 року судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду даної цивільної справи.

Суд, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, проаналізувавши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 червня 2008 року померла бабуся позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть ОСОБА_4 1-КЕ №103230 видане 02.07.2008 року Центральним відділом реєстрації актів цивільного ОСОБА_2 міського управління юстиції). Відповідно до заповіту, посвідченого 7 грудня 2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реєстровий номер 2690), ОСОБА_1 є спадкоємицею земельної ділянки, призначеної для ведення садівництва, площею 524 кв.м., кадастровий номер 5310136700:06:007:0048, що розташована за адресою: місто Полтава, вулиця Лисенка, 12, с/т «Залізничник».

Відповідно до законодавства України, ОСОБА_1 звернулася із заявою про прийняття спадщини у встановлені законом терміни до третьої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори, де 23.12.2008 року була заведена спадкова справа № 467.

23 липня 2016 року позивач отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій від державного нотаріуса Третьої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_6, якою відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку №19, загальною площею 0,0524 га надану для ведення садівництва, кадастровий номер: 5310136700:06:007:0048, що знаходиться в м.Полтаві, с/т «Залізничник Полтави», адреса с/т: вул.Лисенка, 12, після померлої 28.06.2008 року ОСОБА_3.

З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №415440 від 10 лютого 2006 року вбачається, що земельна ділянка, кадастровий номер: 5310136700:06:007:0048, цільове призначення – для ведення садівництва, загальною площею 524 кв.м. належала померлій ОСОБА_3 на праві власності.

Частиною 1 статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в абзаці 3 пункту 23 вказаної постанови у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з роз'ясненнями Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року №7 про те, що відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до статті 125 ЗК право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації (ч.3 ст.116 ЗК). Визнається правильною практика судів, які задовольняють вимоги спадкоємців, що звернулися до суду з позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.

Відповідно до Законів України «Про державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно із статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради про визнання права власності в порядку спадкування підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 328, 346, 392, 1217, 1223, 1233, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 11, 12, 19, 81, 89, 280-289 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, треті особи: Управління Держгеокадастру в м.Полтаві Полтавської області, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, Третя ОСОБА_2 державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5310136700:06:007:0048, площею 524 кв.м., для ведення садівництва, що розташована в м.Полтава, вул.Лисенка, 12, с/т «Залізничник Полтави» в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_7