Постанова № 78723073, 29.11.2018, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/14582/18

Провадження №3/428/2382/2018

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2018 року м. Сєвєродонецьк

Суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Бойко Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, не працюючого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2018 року о 15 годині 28 хвилин в м. Сєвєродонецьк на вул. Лисичанська, біля будинку № 5-б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ-24, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп"яніння. Огляд на стан сп"яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі Комунальному закладі Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня.

В судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, про день, час та розгляд адміністративної справи був повідомлений належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 не надходило.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «ОСОБА_2 проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, з моменту складання протоколу (19.11.2018 року, 29.11.2018 року) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з’явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.

Ураховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов’язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Так, суд зобов’язаний виконувати завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення, передбачені ст.1 КУпАП, у якої зазначено, що завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Рішення Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 14 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Відповідно до п. 1 ст. 6 ОСОБА_3 про захист прав і основних свобод людини 1950 року (ОСОБА_3) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Так, порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 173392 від 04.11.2018 року, о 15 годині 28 хвилин в м. Сєвєродонецьк на вул. Лисичанська, біля будинку № 5-б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ГАЗ-24, державний номерний знак в стані алкогольного сп"яніння. Огляд на стан сп"яніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі Комунальному закладі Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 2-б лікарем ОСОБА_4, висновок № 997/9178.

В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 заперечень з приводу огляду саме в медичному закладі, а не на місці зупинки його транспортного засобу, не надавав. З чого слідує, що огляд водія ОСОБА_1 в медичному закладі проведено за його згоди, що підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських.

Як вбачається з висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху № 997/9178, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 було проведено 04.11.2018 року о 16 годині 15 хвилин лікарем ОСОБА_4 В акті висновок за результатами огляду: алкогольне сп'яніння.

Таким чином, огляд на стан сп'яніння водія ОСОБА_1 проведено відповідно до вимог ст 266 КУпАП та Інструкції, про що складено необхідні медичні документи.

Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 року №100, що був досліджений у судовому засіданні, який містить фіксацію обставин зупинення 04.11.2018 року працівниками поліції транспортного засобу ГАЗ-24, під керуванням водія ОСОБА_1 та складення щодо нього протоколу про адміністративні правопорушення. Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, на пропозицію працівника поліції пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці ОСОБА_1 спочатку погодився, та його огляд було проведено з використанням технічних засобів, за допомогою «Drager Alcotest 6810». Результати огляду на стан сп'яніння: проба позитивна – 3.20‰. З результатами відповідного огляду ОСОБА_1 не погодився, у зв"язку з чим працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп"яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі - Комунальному закладі Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня. На що останній погодився, куди він і був доставлений працівниками патрульної поліції.

Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п. 2.9 «а» ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіркою матеріалів провадження порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не встановлено, оскільки інспектором було виконано вимоги ст. 266 КУпАП та запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків , а оскільки останній не визнав результати «Drager Alcotest 6810», який зафіксував позитивну пробу на стан сп"яніння – 3.20‰, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння у найближчому закладі охорони здоров’я, якому надано право на проведення такого огляду, що відповідає вимогам п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, на що ОСОБА_1 погодився та пройшов відповідний медичний огляд, яким було встановлено перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження у суді та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 173392 від 04.11.2018 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу № 997/9178 від 04.11.2018 р.; актом огляду на стан алкогольного сп"яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом поліцейського взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Луганській області Департаменту патрульної служби ОСОБА_5 від 04.11.2018 р. щодо обставин правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від надання будь-яких пояснень та підписів.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по даним Інформаційного порталу Національної поліції, має посвідчення водія ВХР № 342993 кат. "В1, В", до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом календарного року на притягувався.

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно.

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, інвалідом не являється.

Обставин, що згідно ст.ст. 34-35 КУпАП, пом’якшують та обтяжують відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд не вбачає.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1, характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 1, 7, 8, 9, 23, 26, 33-35, 130, 268, 278, 280-287, 307, 308 КУпАП та ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. (отримувач коштів: ГУК у Луг.обл./Луганська, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37991110, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31116149012001, код класифікації доходів бюджету: 21081300), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 40 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106 (судовий збір)

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Суддя Н. В. Бойко