Ухвала суду № 78722894, 18.12.2018, Сватівський районний суд Луганської області

Справа № 426/7974/17

УХВАЛА

18 грудня 2018 року м. Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого – судді Бабічевої Л.П.

з участю: секретаря Діброви А.О.

сторін кримінального провадження:

прокурора Забара М.А.

захисника - адвоката ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Сватове в режимі відеконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч.2 ст. 307, ч. 1, 2 ст.309 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 1, 2 ст.309 КК України.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 01 листопада 2018 року обвинуваченому ОСОБА_2 було продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 30 грудня 2018 року включно.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор Забара М.А. заявив клопотання про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 на 60 днів, оскільки ризики, які існували на момент застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшились, перебуваючи на більш м’якому запобіжному заході обвинувачений може переховуватися від органів прокуратури та суду, незаконно впливати на свідків або скоїти інше кримінальне правопорушення.

Заслухавши думку захисника, який вважав клопотання прокурора необґрунтованим та просив змінити запобіжний захід обвинуваченому на цілодобовий домашній арешт, думку обвинуваченого ОСОБА_2,який підтримав думку захисника, суд вважає заявлене клопотання прокурора таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Обвинувачений ОСОБА_2 має не зняту та не погашену судимість, обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1, ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, вчинених в період іспитового строку. За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна.

Слід врахувати те, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Обвинувачений ОСОБА_2 постійного місця роботи не має, не одружений, тому не будучи пов’язаним трудовими та сімейними зобов’язаннями, не маючи міцних соціальних зв’язків, може вільно переміщатися по території України та виїжджати за кордон. Обвинувачений раніше був судимий за вчинення кримінального правопорушення, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість та не усвідомлення невідворотності покарання за вчинені кримінальні правопорушення, що дає підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення. Перебуваючи на свободі обвинувачений ОСОБА_2 може незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показань.

Вищевказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ст.177 КПК України.

Суд враховує, що дані обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 не припинили існувати; обставин, що свідчать про неможливість утримання його під вартою не встановлено.

Судовий розгляд справи не закінчений, не допитані всі свідки по справі, не досліджені письмові докази по справі.

З моменту постановлення ухвали Сватівським районним судом Луганської області від 01 листопада 2018 року про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по цей час не змінились будь-які обставини та не зменшились ризики того, що обвинувачений не буде переховуватись від суду, не вчинить інше кримінальне правопорушення, не буде впливати на свідків.

На даній стадії процесу відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу – тримання під вартою на більш м’який.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_2 покладених процесуальних обов’язків.

Враховуючи, що двохмісячний строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 30 грудня 2018 року, судовий розгляд справи не закінчений, не допитані всі свідки по справі і відсутні підстави для зміни на даній стадії процесу обвинуваченому запобіжного заходу на більш м’який, то суд з урахуванням вищевикладених обставин вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів, тобто по 15 лютого 2019 року включно.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк застосування запобіжного заходу обвинувачуваному за ч.2 ст. 307, ч.ч.1,2 ст.309 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, - у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 15 лютого 2019 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Л.П. Бабічева