Рішення № 78722480, 30.11.2018, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 419/2700/18

Провадження № 2/419/580/2018

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді – Іванової О. М.,

при секретарі – Шапка О. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, третя особа – КП «Жилбудсервіс», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Новоайдарського районного суду Луганської області з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, третя особа – КП «Жилбудсервіс».

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона проживає у квартирі, що розташована за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, м. Щастя, кв. ЕнєргєтіковАДРЕСА_1. Вказана квартира перебуває у державній формі власності та знаходиться на балансі Комунального підприємства «Жилбудсервіс». Зазначена квартира була видана для користування ОСОБА_3 та членам її родини. ОСОБА_3 померла у 2001 році, при цьому члени родини наймача продовжили проживати за вказаною адресою. На даний час в квартирі за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, м. Щастя, кв. ЕнєргєтіковАДРЕСА_1, зареєстровані члени сім’ї наймача: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, при цьому ОСОБА_2 з 2014 року фактично за вказаною адресою не проживає, не здійснює оплату комунальних послуг та не приймає участі в утриманні житла.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Позивач – ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, проти вирішення справи при заочному розгляді не заперечувала (а.с.23).

Відповідач – ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце судового засідання шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному сайті Новоайдарського районого суду Луганської області офіційного веб-порталу Судової влади України (https://na.lg.court.gov.ua/sud1218/inshe/adv/600738/; а.с.19-20), заяви про розгляд справи за його відсутності не надав.

Представник третьої особи КП «Жилбудсервіс» - ОСОБА_5, яка діє від імені КП «Жилбудсервіс» на підставі довіреності (а.с.22), в судове засідання не з’явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала (а.с.21).

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі за наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає у квартирі, що розташована за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, м. Щастя, кв. ЕнєргєтіковАДРЕСА_1, що підтверджується відміткою про реєстрацію місця проживання в копії паспорта позивача (а.с.4 - зворотна сторона). Вказана квартира перебуває у державній формі власності та знаходиться на балансі Комунального підприємства «Жилбудсервіс». Зазначена квартира була видана для користування ОСОБА_3 та членам її родини. ОСОБА_3 померла у 2001 році, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЕД №298918 (а.с.13), при цьому члени родини наймача продовжили проживати за вказаною адресою. На даний час в квартирі за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, м. Щастя, кв. ЕнєргєтіковАДРЕСА_1, зареєстровані члени сім’ї наймача: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується довідкою про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №3010 від 25.09.2018 року (а.с.8).

З актів про непроживання від 18.09.2018 року, від 18.09.2017 року, 18.09.2016 року та від 18.09.2015 року (а.с.9-12), складених комендантом ОСОБА_6 зі слів сусідів - свідків, та затверджених зам. директора КП «Жилбудсервіс» ОСОБА_7, вбачається, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований за адресою: м. Щастя, кв. ЕнєргєтіковАДРЕСА_1, однак з 20.05.2014 року не мешкає за місцем своєї реєстрації, його особисті речі у квартирі відсутні, що підтверджують сусіди – свідки.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого житла. Втручання у це право здійснюється виключно з підстав, передбачених п. 2 ст. 8 Конвенції.

Зазначене покладає на Україну в особі її державних органів зобов'язання «вживати розумних і адекватних заходів для захисту прав» (рішення ЄСПЛ у справі «Пауел і Райнер проти Сполученого Королівства» від 21.02.1990 р.). Такий захист поширюється як на власника квартири (рішення ЄСПЛ у справі «Джілоу проти Сполученого Королівства» від 24.11.1986 р.), так і наймача (рішення ЄСПЛ у справі «Ларкос проти Кіпру» від 18.02.1999 р.).

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 815 ЦК України наймач зобов'язаний використовувати житло лише для проживання у ньому, забезпечувати збереження житла та підтримувати його в належному стані.

Згідно з ч. 1 ст. 816 ЦК України особи, які проживатимуть разом із наймачем набувають рівних з наймачем прав та обов'язків щодо користування житлом.

Відповідно до ч. 4 ст. 815 ЦК України порядок користування житлом наймачем та особами, які постійно проживають разом з ним, визначається за домовленістю між ними, а у разі спору - встановлюється за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом достовірно встановлено, що відповідач не користується житлом за місцем реєстрації з 2014 року без поважних причин, що дає суду законні підстави для задоволення позову та визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Висновки суду підтверджуються письмовими доказами, дослідженими у судовому засіданні.

На підставі ст. ст. 15 ЦК України, ст. ст. 71, 72 ЖК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, третя особа – КП «Жилбудсервіс» – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, таким, що втратив право на користування житловим приміщенням – квартирою, що розташована за адресою: Луганська область, Новоайдарський район, м. Щастя, кв. ЕнєргєтіковАДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий суддя О. М. Іванова