Вирок № 78722439, 29.11.2018, Лисичанський міський суд Луганської області

415/8130/18

1-КП/415/917/18

ВИРОК

Іменем України

29.11.18 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12018130240001867 від 08 серпня 2018 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, студента ІНФОРМАЦІЯ_4, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Хмеленко Н.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

встановив:

07 серпня 2018 року, приблизно о 23 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи, в стані алкогольного сп’яніння, в районі перехрестя вулиць Першотравнева та Мельникова міста Лисичанська, і, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), умисно, завдавши потерпілому ОСОБА_2 – не менш 10 ударів руками в область грудної клітини та не менш 2 ударів ногами по голові, що є насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, відкрито викрав – мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy Ace S5830», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1175е від 28 вересня 2018 року, 350 гривень, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді – синця, гематоми правої виличної ділянки, правої вушної раковини, які, відповідно до висновку судово-медичної експертизи за №146 від 28 вересня 2018 року, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України, а саме, – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, а саме, відкритого викрадення майна потерпілого ОСОБА_2, зокрема, – мобільного телефону марки «Samsung», під час обопільної бійки в районі перехрестя вулиць Першотравнева та Мельникова міста Лисичанська, що потягла спричинення останньому тілесних ушкоджень, на початку серпня 2018 року, у нічний час, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Кількість та механізм завданих ударів, а саме, – руками та ногами по різним частинам тіла, а також, локалізація, в тому числі, і встановлені, в подальшому, у потерпілого ОСОБА_2 судово-медичною експертизою тілесні ушкодження – визнає, як утворені саме від його дій. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свою протиправну поведінку та мотивуючи вчинення злочину – перебуванням в стані алкогольного сп’яніння, завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода – відшкодована повністю: шляхом повернення викраденого.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.186 ч.2 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.70), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.68-69).

В якості обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, крім того, корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, крім того, – є пов’язаним зі спричиненням потерпілому тілесних ушкоджень, суд, з урахуванням обставини, що обтяжує покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.186 ч.2 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який – не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, продовжує навчання, здобуваючи професійно-технічну освіту, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, вперше притягається до кримінальної відповідальності, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі, враховуючи також, суму завданої протиправними діями майнової шкоди, повне відшкодування останньої, відсутність тяжких наслідків від скоєного та думку потерпілого ОСОБА_2 – у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді особистого зобов’язання, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання» від 05 жовтня 2018 року (а.с.99), у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 572 гривні (а.с.77), пов'язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1175е від 28 вересня 2018 року (а.с.74-76), з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 – не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy Ace S5830», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.63-64,65),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_2

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1, до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – у вигляді особистого зобов’язання.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

593 (п’ятсот дев’яносто три) гривні 22 копійки за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1175е від 28 вересня 2018 року.

Речовий доказ по справі:

мобільний телефон марки «Samsung», модель «Galaxy Ace S5830», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2,

– повернути потерпілому ОСОБА_2

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: