Рішення № 78721871, 10.12.2018, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/391/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2018 року смт.Новгородка

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

за участю секретаря Шупрудько К.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє позовних вимог: Новгородківська районна державна адміністрація про визнання частково недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ №598610 виданого Новгородківською РДА 25.05.2010р. і визнання права власності на 1/2 земельної ділянки, обов'язкову частку у спадщині,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом та просить суд: 1) визнати частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий відповідачу серія ЯИ№598610 Новгородківською районною державною адміністрацією 25 травня 2010 р. за №011037500019, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, в зв’язку з порушенням права на обов’язкову частку у спадщині малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; 2) визнати право власності на обов’язкову частку у спадщині-земельну ділянку площею 6,30 га, ? частку, згідно державного акту серія ЯИ№598610 виданого Новгородківською районною державною адміністрацією 25 травня 2010 р. за №011037500019, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, яка знаходиться на території Новоандріївської сільської ради на малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Із змісту позовної заяви слідує, що позивач та ОСОБА_4 проживали у цивільному шлюбі з 2004р. 14.09.2005р. народився їхній син ОСОБА_2. 18.11.2007р. помер ОСОБА_4 і після його смерті залишилась спадщина – земельна ділянка, площею 6,30 га, яка розташована на території Новоандріївської сільської ради. 05.06.2018р. позивач звернулася до Новгородківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва на обов’язкову частку в спадщині на малолітнього ОСОБА_2. У видачі даного свідоцтва позивачу нотаріусом відмовлено з посиланням на рішення Новгородківського районного суду від 11.02.2009р. Необхідність визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ№598610 полягає в тому, що внаслідок його видачі порушено права малолітнього ОСОБА_2.

В судовому засіданні позивач та її представник позов підтримали, наполягали на його задоволенні, останній суду надав пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві (а.с.1-3).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, заперечувала щодо його задоволення. Суду надала пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позов (а.с.43-46), просила суд застосувати строк позовної давності.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, суду надав письмові пояснення відносно позову (а.с.28-29).

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, з’ясував наступне.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

28.05.2002р. на підставі розпорядження Новгородківської районної державної адміністрації від 07.05.2002р. ОСОБА_4 видано державний акт І-КР №026872 на право приватної власності на землю, площею 6,30 га, що розташована на території Новоандріївської сільської ради (а.с.12).

14.09.2005р. народився ОСОБА_2, батько ОСОБА_4, мати ОСОБА_1, що згідно копії свідоцтва про народження (а.с.6).

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною-інвалідом, що відповідно до копії посвідчення серії ААБ №316294 (а.с.7).

18.11.2007р. помер ОСОБА_4, що згідно копії свідоцтва про смерть (а.с.8).

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 11.02.2009р. задоволено позов ОСОБА_3 та визнано за ним, як спадкоємцем, право власності на земельну ділянку площею 6,30 га, яка знаходиться на території Новоандріївської сільської ради Новгородківського району і являється приватною власністю померлого ОСОБА_4 відповідно до державного акту від 28 травня 2002 р. Зобов’язано Новгородківський районний відділ земельних ресурсів видати на ОСОБА_3 державний акт на право приватної власності на дану земельну ділянку. Зазначене рішення суду не оскаржувалось (а.с.13).

25.05.2010р. ОСОБА_3 на підставі рішення Новгородківського районного суду від 11.02.2009р. видано державний акт серія ЯИ №598610 на право власності на земельну ділянку, площею 6,30 га (а.с.14).

05.06.2018р. позивач звернулася до Новгородківської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на малолітню дитину ОСОБА_2 (обов’язкова частка в спадщині) (а.с.10).

Відповідно до копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.06.2018р. нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 (а.с.11).

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ч.1,ч.2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідач на підставі рішення Новгородківського районного суду від 11.02.2009р. набув право власності, в порядку спадкування, на земельну ділянку, яка належала його померлому брату. Дане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили. Позивачем вказане рішення суду не оспорюється, а в наданих суду усних поясненнях представник позивача вказав, що він не вбачає підстав для звернення до апеляційного суду зі скаргою на зазначене рішення суду.

Так як, рішенням Новгородківського районного суду від 11.02.2009р. вирішено питання щодо права власності на земельну ділянку, цим же рішенням зобов’язано Новгородківський районний відділ земельних ресурсів видати державний акт, то на думку суду, позивач звернувшись з даним позовом обрав невірний спосіб захисту своїх прав. Суд вважає, що правомірність видачі державного акту залежить від законності рішення, на підставі якого він виданий.

Також суд звертає увагу на те, що в позовній заяві позивач просить визнати частково недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку, що, на думку суду, є невірним, так як державний акт на право власності на землю можливо визнати недійсним у повному обсязі, а не в якійсь його частині.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту її прав, позовні вимоги не доведені, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №14 ''Про судове рішення у цивільній справі'' встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

В наданих суду усних поясненнях представник позивача вказав, що позивач не знала, що у її померлого цивільного чоловіка була земельна ділянка, а тому вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у 2018р., а про державний акт вона довідалася випадково. З даним позовом позивач звернулася до суду 03.07.2018р. та вважає, що строк позовної давності не пропущено. Однак, на думку суду, позивачем пропущено строк позовної давності, так як на підтвердження вказаних пояснень ні позивачем, ні її представником не надано суду жодного належного доказу. Питання про поновлення даного строку позивачем не ставиться.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, то судові витрати необхідно компенсувати за рахунок держави.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 15, 16, 21 ЦК України, ст.ст. 116, 152, 155 ЗК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 110, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє позовних вимог: Новгородківська районна державна адміністрація про визнання частково недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯИ №598610 виданого Новгородківською РДА 25.05.2010р. і визнання права власності на 1/2 земельної ділянки, обов'язкову частку у спадщині - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення його вступної та резолютивної частин. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення вручити сторонам по справі.

Суддя Ю. РАЧКЕЛЮК