Ухвала суду № 78720482, 19.12.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/5228/18

Провадження № 2-з/361/175/18

19.12.2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Радзівіл А.Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі № 361/5228/18 (провадження № 2/361/2869/18) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Броварська районна державна адміністрація Київської області, про визнання недійсним державного акту про право приватної власності на землю та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вказана вище цивільна справа.

14 грудня 2018 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221281600:04:009:0195, що належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: серія КВ, виданого 22 грудня 2003 року Броварською районною державною адміністрацією Київської області.

Свою заяву обґрунтовує тим, що на думку позивача набуте право власності відповідачем на земельну ділянку з кадастровим номером 3221281600:04:009:0195 загальною площею 2 га з цільовим призначенням для індивідуального садівництва, яка була передана йому на підставі Розпорядження № 597 Броварської районної державної адміністрації Київської області від 21 листопада 2003 року порушує право ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою площею 0,50 га, яка була передана йому у довгострокове користування на підставі Договору оренди земельної ділянки.

Представник позивача посилається на те, що має достовірну інформацію, отриману від одного зі працівників місцевої землевпорядної організації позивач вважає, що ОСОБА_3 розпочав активно вчиняти дії, спрямовані на реєстрацію прав власності на кожну з 19 ділянок з метою проведення процедури відчуження третім особам, що безперечно зробить розгляд даного спору неможливим.

За наведених обставин вважає, що слід забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку.

Як вбачається, з матеріалів справи позивач та його представник неодноразово звертались до суду із заявами про забезпечення позову і вони були розглянуті судом.

Так, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2018 року у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку відмовлено.

03 грудня 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221281600:04:009:0195, що належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: серія КВ, виданого 22 грудня 2003 року Броварською районною державною адміністрацією Київської області.

04 грудня 2018 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку відмовлено.

14 грудня 2018 року представник ОСОБА_1 в третє звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером: 3221281600:04:009:0195, що належить ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: серія КВ, виданого 22 грудня 2003 року Броварською районною державною адміністрацією Київської області.

При цьому інших доказів ніж ті, що були подані раніше і були досліджені судом при вирішенні поданих заяв від 14.11.2018 року та 03.12.2108 року на підтвердження наведених обставин до заяви про забезпечення позову не надав.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина перша статті 153 ЦПК України). Підстави для виклику сторін для розгляду заяви про забезпечення позову - відсутні.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є визнання недійсним державного акту про право приватної власності на землю та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ ”Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” від 22 грудня 2006 року № 9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд враховує, що саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та підтвердження їх доказами згідно зі статті 81 ЦПК, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заявником та представником заявника не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що дії відповідача спрямовані на відчуження нерухомого майна, тому не доведено, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За наявності таких обставин, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 152, 153, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 361/5228/18 (провадження № 2/361/2869/18) – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Радзівіл А.Г.