Ухвала суду № 78720149, 19.12.2018, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/326/18

Справа № 356/634/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р. М., розглянувши матеріали позовної заяви органу опіки і піклування Баришівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Березанської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

До Березанського міського суду Київської області звернувся орган опіки і піклування Баришівської районної державної адміністрації з позовом до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Березанської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ч. 1 ст. 184 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

У разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи (ч. 6 ст. 187 ЦПК України).

При цьому, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу (ч. 9 ст. 187 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність передачі вказаної цивільної справи на розгляд іншого суду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України у зв'язку з її непідсудністю Березанському міському суду Київської області як місцевому суду першої інстанції.

Так, у відповідності до статті 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується, зокрема, за принципом територіальності і визначається законом.

За змістом ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також ч. 4 ст. 10 ЦПК України, стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.

Так, ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

За змістом вказаної норми, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, що закріпленого у ч. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини в справі «Сокуренко і Стригун проти України" (п. 24 рішення від 20.07.2006 року; заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» закріплено право на повноважний суд, за змістом якої ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Так, правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом. Питання про підсудність справ позовного провадження визначається главою 2 розділу І ЦПК України.

За загальним правилом, визначеним ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

При цьому, в частині 1 статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зазначено, що довідка про реєстрацію місця проживання - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.

З урахуванням відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС УДМС України в Київській області від 11.12.2018 року, наданих на запит суду від 04.12.2018 року за вих. № 356/634/18/3902/2018, здійснений в процесі підготовки справи до судового розгляду в порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відповідачка по справі - ОСОБА_1, з 24.09.1991 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, що, з урахуванням відомостей офіційного електронного довідника "Україна. Адміністративно-територіальний устрій", знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Березанського міського суду Київської області.

При цьому, як вказано позивачем при зверненні до суду з позовною заявою на виконання вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, місце знаходженням позивача є: Київська область, Баришівський район, смт. Баришівка, пл. Миру, 1, що також знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Березанського міського суду Київської області.

Враховуючи ту обставину, що позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, до якого, відтак, мають застосовуватись загальні правила територіальної підсудності, встановлені ст. 27 ЦПК України, то даний спір не підсудний Березанському міському суду Київської області.

У відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Зважаючи на вказане, суддя вважає за необхідне передати цивільну справу за позовом органу опіки і піклування Баришівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Березанської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів до Згурівського районного суду Київської області.

Враховуючи викладене,керуючись ст.ст. 4, 27, 28, 31-32, 184, 187 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом органу опіки і піклування Баришівської районної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа: Служба у справах дітей та сім'ї виконавчого комітету Березанської міської ради, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - передати на розгляд до Згурівського районного суду Київської області.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Березанський міський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.

Суддя: Р. М. Лялик