Рішення № 78718370, 19.12.2018, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/1161/18

Провадження номер № 2/0186/398/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2018 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області

в складі: головуючої - судді Янжули С. А.

секретар - Лиман Н.П.

з участю:

представника позивачів - адвоката ОСОБА_1

представника відповідача - Маловика Д.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Першотравенську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2018 року позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 звернулись до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що син позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, який є чоловіком позивача ОСОБА_5 та батьком неповнолітнього ОСОБА_6 - ОСОБА_7 працював на ш."Ювілейна", яка є виробничим структурним підрозділом ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на посаді гірника очисного забою 5 розряду з повним робочим днем в шахті. ІНФОРМАЦІЯ_3 при виконанні своїх трудових обов'язків внаслідок нещасного випадку на виробництві, він загинув.

Як вбачається з Акту про розслідування причин нещасного випадку від 15 вересня 2011 року, саме адміністрацією в тому числі підприємства відповідача, під час роботи позивача на даному підприємстві, було порушено законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти та нормативи, передбачені ст. 153 КЗпП України та ЗУ «Про охорону праці», якими передбачений обов'язок власника або уповноваженого ним органу створити на робочому місці умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Першотравенським відділенням виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, позивачам було виплачено страхове відшкодування. Проте, їм не відшкодована моральна шкода. Позивачі втратили єдиного сина, дружина втратила чоловіка, батька своєї дитини, годувальника своєї сім'ї. З цієї причини вони були вимушені змінити свій звичайний уклад життя. На даний час позивачі і досі сумують за загиблим, їм не вистачає його присутності, порад, важко поясняти дітям та онукам, що їхнього батька вже немає, і ніколи не буде. Почуття безпорадності та біль утрати приносять особливі страждання.

Свою моральну шкоду позивачі оцінюють у 400 000 гривень.

Просять суд стягнути з відповідача на їх користь 400 000 гривень по 100 000 гривень кожному, в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі просить суд їх задовільнити.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що вважає вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професій захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою КМУ від 25.08.2004 року № 1112, розслідування проводиться у разі раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, одержання ними поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання теплового удару, опіку, обмороженні у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.

Так, комісією з розслідування нещасного випадку на виробництві проведено розслідування нещасного випадку та підписано акт по формі Н-1 11 вересня 2011 року, в якому зазначені обставини нещасного випадку, а саме: 23 серпня 2011року на початку першої зміни виробничого процесу в ПСП "Шахта Ювілейна", яка починається о 08 годині 00 хвилин і закінчується о 14 годині 00 хвилин, начальником дільниці монтажно-демонтажних робіт виробничого структурного підрозділу «Шахта Ювілейна» ОСОБА_10 гірникам очисного забою в складі бригадира ОСОБА_11 , ланкового ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 був виданий наряд на демонтаж і видачу нарізної комплексу КН-78.

По прибуттю на робоче місце, для виконання наряду, бригадиром ОСОБА_11 проведена розстановка робочих по робочих місцях і технологічних процесів, в тому числі ланкового гірника очисного забою ОСОБА_7, який повинен був виконувати роботи по демонтажу та видачу нарізної комплексу КН-78 з установкою вузлів в транспортне положення.

При виконанні посадових обов'язків (п.2.4, 3.1 посадової інструкції начальника ділянки монтажно-демонтажних робіт) ОСОБА_10 був особою, яка зобов'язана дотримуватися нормативно-правові акти з охорони праці, тобто правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов'язкові для виконання, а також відповідальним за забезпечення всіх видів робіт на ділянці технічною документацією (паспортами, технологічними схемами, інструкціями, настановами та ін.), за виконанню всіх робіт відповідно до технічної документації.

Начальник ділянки монтажно-демонтажних робіт виробничого структурного підрозділу «Шахта Ювілейна» публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», ОСОБА_10 був особою, на яку покладено обов'язок дотримання вимог правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на даному виробництві.

В результаті порушення вимог зазначених законодавчих актів про охорону праці ОСОБА_10 допустив виконання технологічних операцій по демонтажу нарізної комплексу КН-78 в розрізної печі 122 лави, без розробленої та затвердженої в установленому порядку технології демонтажу нарізної комплексу КН-78, внаслідок чого о 11 годині 50 хвилин ІНФОРМАЦІЯ_3 проміжною вставкою нарізної комплексу КН-78, яка рухалась по розрізній печі 122 лави був смертельно травмований (придавлений до стійки кріплення) ГРОЗ ОСОБА_7, який, який рухаючись попереду неї, проводив роботи по супроводу її транспортування по розрізній печі 122 лави.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 484 від 06 січня 2012 року смерть гірника очисного забою ОСОБА_7 настала від механічної асфіксії внаслідок здавлювання грудної клітини і живота, що підтверджується виявленням загального венозного повнокров'я внутрішніх органів, рідкого стану крові, «кармінового набряку» легень, дрібних крововиливів на поверхні серця і легенів, набряку головного мозку.

Таким чином, начальник дільниці монтажно-демонтажних робіт ОСОБА_10, будучи особою, на яку покладено обов'язок дотримання правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, діючи зі злочинною недбалістю, маючи в своєму розпорядженні технічну можливість запобігти настанню події, однак нею не скористався, допустив грубе порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, встановлені нормативними документами, що заподіяло смерть ланкового гірника очисного забою ОСОБА_7

12 березня 2012 року Першотравенським міським судом Дніпропетровської області була розглянута кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_10 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2. ст. 272 України та винесено обвинувальний вирок. В мотивувальній частині вироку зазначено: «Начальник дільниці монтажно-демонтажних робіт ОСОБА_10, будучи особою, на яку покладено обов'язок дотримання правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою на виробництві, діючи із злочинною недбалістю, маючи в своєму розпорядженні технічну можливість запобігти настанню події, однак нею не скористався, допустив грубе порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеної небезпеки на виробництві, встановлені нормативними документами, що заподіяло смерть ланкового гірника очисного забою ОСОБА_7.»

Також, цей факт встановлений висновком гірничотехнічної експертизи №115 / 21 19 січня 2012 року, згідно якого дії начальника ділянки МДР ОСОБА_10 знаходяться в безпосередній (прямий) причинного зв'язку з подією смертельним травмуванням.

В зв'язку з вищевикладеним, беручи до уваги наявні факти, щодо встановлення вини ОСОБА_10 у грубому порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеної небезпеки на виробництві, які встановлені нормативними документами, що призвело до смерті ланкового гірника очисного забою ОСОБА_7, ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» вважає, що винна особа, чиї дії призвели до моральних страждань позивачів встановлена. Вина ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у моральних стражданнях позивачів - відсутня.

Також, доповнив, що комісією з розслідування нещасного випадку на виробництві було проведено розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 на ВСП Шахта «Ювілейна» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та підписано акт по формі Н-1 14 вересня 2011 року. Основною причиною нещасного випадку визнано невиконання інструкції з охорони прані працівниками підприємства, які приймали участь у виробничому процесі. Шкідливий або небезпечний фактор та його значення - відсутній. Особи, що допустили порушення вимог законодавства про працю: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16, ОСОБА_11, ОСОБА_7, який порушив п.1.13 абз.11,. п.1.11. абз.2 «Інструкції №1 з охорони праці, безпечному виконанню робіт та поведінці в шахті гірника очисного забою», яка затверджена наказом генерального директора ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» №364 від 19 червня 2007 року, що виявилось у ведені робіт з порушенням правил безпеки та нормативних актів та в зоні дії тягового канату лебідки.

Тобто, самим потерпілим порушено вказані вимоги Інструкції, що призвело, як сукупний елемент порушень, до нещасного випадку.

Що стосується саме вини ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» у сприянні обставин та причин, що призвели до моральних страждань позивачів, зазначив, що сам по собі факт наявності шкоди ще не породжує обов'язку її компенсації, оскільки необхідно довести наявність всіх складових цивільно-правової відповідальності, при цьому правильно визначивши суб'єкта такої відповідальності.

Дана позиція застосована та викладена ВСУ у постанові від 25 липня 2018 року (справа №315/439/17, провадження 61-14498 св 18), а також у постанові від 19 березня 2018 року (справа 243 /3723/17-ц, провадження 61-2951- св 18), які додаються.

У позовній заяві не наведено жодного аргументу та не надано доказів факту спричинення саме ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» шкоди, протиправності дій заподіювача шкоди і його вина, причинного зв'язку між протиправною дією і негативними наслідками, що виключає цивільно-правову відповідальність відповідача, за відсутності всіх елементів цивільної відповідальності.

В судовому засіданні доповнив, що на підставі рішення комісії по матеріальній допомозі ВСП "ШУ Першотравенське" ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" від 05 грудня 2013 року ОСОБА_5 було виплачено фінансову допомогу в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 17 613,05 гривень.

Просить суд відмовити позивачам в задоволенні позову.

Представник позивачів надав відповідь на відзив, в якому зазначив, що згідно ст.1172 ЦК України саме юридична особа відшкодовує шкоду завдану їх працівником.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Актом форми Н-5 від 15 вересня 2011 року спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком, підтверджується факт того, що комісія вирішила, що нещасний випадок із смертельним наслідком, що стався ІНФОРМАЦІЯ_3 з потерпілим ОСОБА_7, який був ланковим гірників очисного забою дільниці монтажно-демонтажних робіт ВСП "Шахта Ювілейна" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", вважається пов'язаним з виробництвом, підлягає обліку і складається акт форми Н-1; працівниками, дії та бездіяльності яких призвели до нещасного випадку, є: ОСОБА_9; ОСОБА_10, який видав наряд на виконання робіт у розрізній печі 122 лави без внесення до "Паспорту на проведення і кріплення розрізної печі 122 лави", доповнення з демонтажу обладнання у розрізній печі 122 лави і доповнення щодо збільшення щільності кріплення у зв'язку з посиленим гірничим тиском; ОСОБА_16; ОСОБА_11; ОСОБА_7, який проводив роботи з порушенням правил безпеки та нормативних актів у зміні та розподілив роботи між робітниками без погодження з ІТП дільниці. Комісія прийняла участь в похоронах загиблого ОСОБА_7, зустрілася з його сім'єю, розглянула питання щодо соціальних проблем та матеріальної допомоги, надала роз'яснення щодо прав згідно з діючим законодавством.

Лікарським свідоцтвом про смерть №484 від 24 серпня 2011, виданим обласним комунальним закладом "Бюро судово-медичної експертизи" Павлоградським відділенням СМЕ підтверджується факт того, що смерть ОСОБА_7 настала внаслідок нещасного випадку у зв'язку з виробництвом, внаслідок механічної асфіксії, здавлення грудної клітини та живота, зачеплення, роздавлення, стискування або защемлення в об'єкті або між об'єктами.

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26 серпня 2011 року, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Першотравенського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, підтверджується факт смерті ОСОБА_7 у віці 38 років, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 18 квітня 1973 року, підтверджується, що батьками загиблого ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_3 від 25 квітня 2009 року підтверджується, що ОСОБА_5 є вдовою загиблого ОСОБА_7.

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 25 квітня 2006 року, батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_7 та ОСОБА_5.

Копією вироку Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12 березня 2012 року №0430/445/2012 підтверджується, що ОСОБА_10 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.272 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки, із застосуванням ст.69 КК України, без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права займати певні посади та займатися певною діяльністю, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік. Цивільний позов по справі не заявлявся.

Копією протоколу засідання комісії по матеріальній допомозі ВСП "ШУ Першотравенське" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" від 05 грудня 2013 року підтверджується, що комісія вирішила виплатити ОСОБА_5 фінансову допомогу в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 17 613,05.

Дані кошти було перераховано ОСОБА_5, що підтверджується копією розрахункового листка за грудень 2013 року на суму 17 613,05 гривень.

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

Суд зазначає, що за змістом статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Згідно з ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

За змістом ст. 1167 ЦК України, якщо моральної шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, така моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю, тобто моральна шкода.

Така шкода, з урахуванням положень ст. 1167 ЦК України, відшкодовується роботодавцем, тобто відповідачем у справі.

Таким чином, законодавство покладає відповідальність саме на підприємство відповідача. Представник відповідача, на підставі ст. 60 ЦПК України не надав доказів на спростування тверджень позивачів та на обґрунтування своїх заперечень.

Посилання представника відповідача на те, що винним у нещасному випадку на виробництві, що призвів до смерті ОСОБА_7, вироком суду визнано начальника дільниці монтажно-демонтажних робіт ВСП "Шахта Ювілейна" ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" ОСОБА_10, тому саме він несе цивільно-правову відповідальність перед позивачами, а не ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля", вини якого в даному випадку не має, суд не може взяти до уваги, оскільки, згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Покладення обов'язку відшкодувати шкоду на юридичну або фізичну особу пояснюється тим, що працівник у даному випадку юридично втілює його волю. Тобто, юридична або фізична особа реалізує свою цивільну праводієздатність, зокрема, деліктоздатність, через дії працівників. Отже, дії працівників юридичне сприймаються як дії самої юридичної або фізичної особи. Працівник, підрядник, учасник (член), які завдали шкоди, відповідають перед юридичною або фізичною особою, замовником, підприємницьким товариством або кооперативом у регресному порядку, якщо мають місце, передбачені ст. 1166 ЦК, підстави відповідальності. Дійсно, працівника підприємства - ОСОБА_10 було визнано винним у нещасному випадку на виробництві, що стався із ОСОБА_7, однак, згідно акту спеціального розслідування нещасного випадку із смертельним наслідком від 14 вересня 2011 року, працівниками, дії та бездіяльність яких привели до вказаного нещасного випадку, встановлений не лише ОСОБА_10, а й інші працівники підприємства. Представником відповідача, у встановлений законом строк, не заявлялося клопотання про притягнення ОСОБА_10 чи інших осіб в якості третьої особи по справі.

На підставі ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, тобто моральну шкоду позивачам повинне відшкодовувати саме ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугіля".

В судовому засіданні встановлено, що позивачі переносять душевні страждання та переживання, в зв'язку з втратою ОСОБА_7 Винним в смерті ОСОБА_7 є підприємство на якому він працював - відповідач ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля". При вказаних обставинах суд вважає, що внаслідок смерті сина, чоловіка та батька у позивачів порушено звичайний для них спосіб життя, втрата близької людини, вимагає від них додаткових зусиль для організації життя, оскільки померлий, за життя, був для них опорою, надією, моральною підтримкою, вони змушені переносити нервові потрясіння та душевні страждання.

Відповідач в досудовому порядку дружині загиблого - ОСОБА_5, добровільно виплатив в рахунок відшкодування моральної шкоди 17 613,05 гривень (після утримання податків).

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає частковій компенсації.

Оцінивши в сукупності всі докази у справі, суд вважає доведеним спричинення відповідачем ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" позивачам моральної шкоди, в зв'язку зі смертю ОСОБА_7, провину відповідача в її спричиненні та причинно - наслідковий зв'язок.

При вирішенні питання про розмір відшкодування спричиненої моральної шкоди, суд враховує обставини справи, характер, обсяг, тривалість та наслідки заподіяних позивачам моральних страждань, характер та об'єм душевних, психічних страждань, в зв'язку зі смертю близької людини, вину підприємства - відповідача в завданні шкоди; наслідки викликані заподіяною шкодою - смерть найбільш близької людини; перенесені позивачами і по теперішній час душевні страждання та переживання; тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані смертю ОСОБА_7.

Обговорюючи розмір відшкодування моральної шкоди, в рамках заявлених позовних вимог, з врахуванням встановлених судом обставин характеру спричиненої шкоди, та виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, суд вважає можливим стягнути на користь позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 80 000 гривень кожному, позивача ОСОБА_5 - 62 386 гривень (враховуючи, що їй виплачено добровільно відповідачем 17 613,05 гривень), позивача ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 - 80 000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивачі переживали протягом тривалого часу та які переносять на теперішній час.

В задоволені решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно ст. 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі звільнені від сплати судового збору.

На підставі ч.2 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Оскільки позивачів звільнено від сплати судового збору, ними заявлено чотири позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди,їх позовні вимоги задоволено, то підлягає стягненню з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 2 819,20 гривень (704,80 гривень х 4 вимоги).

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 2, 3, 4, 6, 9, 10, 18, 76, 77, 78, 79, 80, 89, 258, 263, 264 ЦПК України, ст. ст.23, 1167, 1168,1172 ЦК України, -суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про відшкодування моральної шкоди - задовільнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю чоловіка 62 386 (шістдесят дві тисячі триста вісімдесят шість) гривень 00 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_5, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" судовий збір на користь держави в розмірі 2 819 (двох тисяч восьмиста дев'ятнадцяти) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області.

Дата складення повного судового рішення 20 грудня 2018 року.

Суддя: С.А.Янжула.