Вирок № 78717812, 20.12.2018, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2253/18

Провадження № 1-кп/177/219/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Строгової Г.Г.

секретаря судового засідання - Зборівської І. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018040450000621 від 20.10.2018 відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Кривий Ріг, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, дітей на утриманні не має, , офіційно не працевлаштований, проживає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимий:

- 04.08.1998 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст. 215-3 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнився 14.04.2001 умовно-достроково на невідбутий термін 1 рік 2 місяці 9 днів;

- 26.11.2002 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.3 ст. 185, 304, 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавленні волі, звільнився 25.10.2005 по відбуттю строку покарання;

- 04.12.2006 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.3 ст. 185, 69 КК України до 1 року обмеження волі, звільнився 09.01.2007 по відбуттю строку покарання;

- 28.09.2010 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст. 121 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнився 06.01.2015 умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 1 місяць 12 днів.

обвинуваченого за ч. 3 ст.15, ч.3 ст. 185 КК України,

за участі:

прокурора Мельниченко І.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше неодноразово судимим за корисливі злочини, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову скоїв корисливий злочин за наступних обставин.

ОСОБА_1 19.10.2018 приблизно о 22.00 годині, перебуваючи по вул.. Миру в с. Лозуватка Криворізького району Дніпропетровської області, побачив колодязь кабельної каналізації та у нього виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь.

Так, у вказаний час та у вказаному місці ОСОБА_1, діючи повторно, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носить таємний характер, відчинив кришку люку та заліз до колодязю кабельної каналізації № 47740-672, тобто проник до сховища, де за допомогою пилки по металу, яку він приніс із собою, відрізав край кабелю марки КСПП 1х4х0,9, належний ПАТ «Укретелком». Продовжуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, з метою заволодіння вищевказаним кабелем зв’язку, підійшов до колодязя кабельної каналізації № 47740-673, відчинив кришку люку та заліз до вищевказаного колодязя, тобто проник до сховища, де за допомогою вказаної пилки по металу, відрізав другий кінець кабелю марки КСПП 1х4х0,9, після чого повернувся до колодязя кабельної каналізації № 47740-672 та намагався витягти з колодязя відрізаний кабель марки КСПП 1х4х0,9 в кількості 20 метрів, належний ПАТ «Укртелеком», з метою подальшого його викрадення, однак не довів свій злочинний умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки на місці у колодязі був помічений ОСОБА_2, тим самим було попереджено викрадення майна, належного ПАТ «Укртелеком», вартість якого складає 282,00 грн..

Таким чином, дії ОСОБА_1 судом кваліфіковані за ч.3 ст. 15 ч.3 ст. 185 КК України за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до сховища.

В ході судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав в повному обсязі, не оспорював фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті щодо часу, місця, способу вчинення злочину та викраденого майна. Пояснив, що 19.10.2018 близько 22.00 год. приїхав до с. Лозуватка до знайомого, якого вдома не застав. По вул.. Миру він побачив колодязь з кабелями та в нього виник умисел на їх викрадення, оскільки він не працював та йому були потрібні кошти на їжу. Він відкрив люк колодязю вліз до нього та за допомогою пилки по металу, яка була в нього з собою, відрізав край кабелю. Потім підійшов до іншого колодязя, де в такий же спосіб відрізав інший край. Коли він з першого колодязі намагався витягнути відрізаний ним кабель, він помітив світло ліхтаря та припинив свої дії, в подальшому знаходився в колодязі до приїзду поліцейських. В скоєному розкаюється, просить строго його не карати.

Представник потерпілої особи ПАТ «Укртелеком» правом на участь в судовому засіданні не скористався, надав суду заяву, в якій просив судовий розгляд проводити за його відсутності, цивільний позов не заявив.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України за клопотанням прокурора, яке підтримав обвинувачений, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по даному кримінальному провадженню щодо обставин здійснення злочину, оскільки ці обставини ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

При цьому обвинувачений ОСОБА_1 суду пояснив, що розуміє зміст цих обставин та можливість позбавлення права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, крім того у суду немає сумніву щодо добровільності його позиції.

Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, та перевірки їх доказами, які є належними та допустимими, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер та узгоджуються з іншими доказами, оцінюючи зібрані по справі докази, суд дійшов висновку щодо повного підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), який не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, не вчинивши усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до сховища.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відноситься згідно ст. 12 КК України до категорії тяжких злочинів.

Також, суд бере до уваги характеристику особи обвинуваченого, згідно якої ОСОБА_1 вину свою визнав, розкаявся в скоєному, посередньо характеризуються за місцем мешкання, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий, вчинив новий злочин, маючи незняту та непогашену судимість.

Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, які обтяжують покарання, суд визнає рецидив злочинів.

За таких обставин, враховуючи, що представник потерпілої особи, надавши відповідну заяву, залишив вирішення питання про призначення покарання на розсуд суду, матеріальна шкода відшкодована частково шляхом повернення викраденого мацна , суд вважає за необхідне призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі на строк в межах санкції інкримінованої статті, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обв’язки, передбачені ст.76 КК України, оскільки таке покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.

Відповідно до ст.. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз.

Питання про речові докази необхідно вирішити згідно вимог ст.. 100 КПК України, а саме повернути майно, яке було предметом вчинення злочину, законному власнику, майно, яке було засобом вчинення злочину та яке не має ніякої цінності - знищити.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376, 395 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч.3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому обчислювати з моменту проголошення вироку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта при проведенні судової трасологічної експертизи № 29/4.2/2008 від 21.11.2018 в сумі 1144 (одна тисяча сто сорок чотири) грн.. 00 коп.

Речові докази:

- ножівка по металу, 4 фрагменти кабелю, які зберігаються в камері схову Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.п.54, 55) – знищити;

- кабель довжиною 20 метрів, який зберігається в камері схову Криворізького РВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (а.п31,32) – повернути власнику ПАТ «Укретелком».

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Криворізький районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, яке не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати його в суді, особам, які не були присутні в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя: