Постанова № 7871726, 28.01.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 27029/09/1270

Категорія 2.11.12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2010 року м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Шембелян В.С., при секретарі: Лисенко Є.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничої компанії «Інвест Ресурс» до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про визнання рішення протиправним та його скасування, -

В С Т А Н О В И В:

23 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративно суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничої компанії «Інвест Ресурс» до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що В березні-квітні 2009 р., на підставі направлень від 13.03.2009 р. №124, від 27.03.2009р. №147, Краснодонською об'єднаною державною податковою інспекцією була проведена виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Інвест-Ресурс» з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2008 р. За результатами перевірки відповідачем було прийняте рішення №0000552343 від 17.04.2009р. на підставі Акта «Про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства» від 08.04.2009 р. №646/23-34250571 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 87500,00 грн. Рішення податкового органу позивачем оскаржувало ся в апеляційному порядку, однак скарги позивача були залишені без задоволення. На думку позивача, відповідачем при визначенні штрафних санкцій порушено строки застосування адміністративно-господарських санкцій, що встановлені ст. 250 ГК України. Крім того, позивач вважає, що не було підстав для застосування штрафних санкцій, оскільки сума, яку відповідач в акті визначив як не оприбутковану готівку, що надійшла до каси підприємства, фактично є загальною сумою внесків в статутний фонд підприємства відповідача його засновниками. Так, Єфремова О.Ю. (заступник головного бухгалтера позивача) фактично, за домовленістю із засновниками підприємства, внесла через банківську установу на поточний рахунок підприємства грошові кошти, які є внесками до статутного фонду. Тому, на думку позивача, мета операції по внесенню грошових коштів до статутного фонду, дозволяє зробити висновок про те, що безпосередніми суб'єктами платниками готівкових коштів (внесків до статутного фонду) були засновники підприємства, а не ТОВ "Науково-виробнича компанія "ІНВЕСТ-РЕСУРС", як помилково зазначено в квитанціях. Про природу вказаної грошової операції податковим органам було повідомлено посадовими особами позивача під час здійснення перевірки та апеляційному оскарженні рішення про застосування штрафних санкцій. Позивач просив суд визнати недійсним податкове рішення відповідача №0000552343 від 17.04.2009р.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що вважають застосування штрафної санкції відповідачем неправомірним, оскільки вони неправильно визначили природу операції, яка відбулася на підприємстві з грошовими коштами. Учасниками товариства було збільшено статутний фонд позивача шляхом внесення грошових коштів на розрахункові рахунки підприємства. Товариство складається з учасників, а вони в свою чергу мають право прийняти рішення про збільшення статутного капіталу. З банківських квитанцій, які підтверджують надходження грошових коштів в статутний фонд підприємства, вбачається, що ця операція не є виручкою. Це внесок до статутного фонду конкретних учасників товариства, що зазначено в графі: призначення платежу. Невірне зазначення платника коштів в квитанціях є помилкою банківської установи при оформленні грошової операції, що підтверджує відповідна довідка цього банку. Єфремова О.Ю. (заступник головного бухгалтера позивача), що фактично вносила грошові кошти на рахунок підприємства через банківську установу, діяла на підставі договору доручення з засновниками товариства. З вказаних підстав представники позивача просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, посилаючись на наступне. Перевіркою встановлено не оприбуткування у касі готівки на загальну суму 1 7500 грн., а саме: відповідно до квитанцій №101-№104 від 6 березня 2007 року, товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробнича компанія „ Інвест-Рееурс" через заступника головного бухгалтера Єфремову О.Ю. внесено до прибуткової каси №1 відділення №1 Луганської філії ВАТ АБ „Украгазбанк" готівкові кошти в сумі 17500 гри., у тому числі: внесок до статутного фонду засновника ОСОБА_2 - 4375 грн.; внесок до статутного фонду засновника ОСОБА_3 - 4375 грн.; внесок до статутного фонду засновника ОСОБА_4 - 4375 грн.; внесок до статутного фонду засновника ОСОБА_5 - 4375 грн. Оскільки платником в зазначених квитанціях вказане підприємство позивача, то податковий орган вважає, що засновники товариства фактично внесли готівку до каси підприємства, яка мала бути оприбуткована, а потім вже від імені самого підприємства вноситися на його розрахунковий рахунок як поповнення статутного капіталу. Зазначені готівкові кошти не оприбутковувалися в касі підприємства, що зафіксовано в п.2 висновків акту перевірки. При цьому, податковим органом помилково зазначено в акті не оприбуткування грошової суми в розмірі 21875,00 грн., замість належної розмірі 17500 грн., про що повідомлено позивача у відповіді на його заперечення щодо акту перевірки в листі №6513/23-315 від 15.04.2009 року. За результатом розгляду акта перевірки рішенням Краснодонської ОДПІ від 17 квітня 2009 року №0000552343 застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у сумі 87500 грн. (17500 грн. х 5) за не оприбуткування в касі готівки (п'ятикратний розмір не оприбуткованої суми). Оскільки підчас проведення перевірки податковому органу посадовими особами позивача не були предявлені договір доручення Єфремової О.Ю. з засновниками товариства та довідка банку про помилковість зазначення платника коштів в квитанціях, вони не могли бути прийняті податковим органом до уваги. На думку відповідача, засновники товариства мали право поповнювати уставний фонд товариства безпосереднім внесенням грошових коштів на рахунок підприємства, однак, мали робити це самостійно. В такому разі вони були б зазначені в квитанціях банку як платники. Крім того, представники відповідача вважали, що строк накладення санкцій, передбачений с т. 250 ГКУ, в даному випадку не підлягає застосуванню, оскільки правовідносини, що розглядаються, де орган державної влади в особі органу державної податкової інспекції безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання, не можуть бути предметом регулювання Господарського кодексу України згідно з абзацом 6 пункту 1 статті 4 ГКУ. Тому, Краснодонська ОДПІ вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 17.04.09. №0000552343 є законним, обґрунтованим, та таким, що прийняте відповідно до чинного законодавства України. На підставі викладеного просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову за необґрунтованістю.

Судом встановлено, що Краснодонською районною державною адміністрацією Луганської області зареєстровано як юридичну особу ТОВ «НВК «ІНВЕСТ-РЕСУРС» 14.03.06р., і.к. 34250571; 16.10.09р. було змінено свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.7).

Співробітниками Краснодонської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Інвест-Рсурс», за результатами якої складено акт від 08.04.09 р. за № 646\23-34250571.

Згідно з пунктом 2 висновків акту (з наступними уточненнями відповідно до листа відповідача №6513/23-315 від 15.04.2009 року) встановлено порушення позивачем п. 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 15.12.04р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.05р. за № 40\10320 зі змінами та доповненнями, а саме: ТОВ «НВК Інвест-Ресурс» 06.03.2007 року не оприбуткувало в касі підприємства готівкові кошти у загальній сумі 17500 грн., які отримані товариством від засновників в якості внесків до статутного фонду (а.с. 22-57, 58-68).

На підставі акта перевірки від 08.04.09 р. № 646\23-34250571 податковим органом було прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до підприємства позивача від 17.04.09 р. за № 0000552343 в пятикратному розмірі не оприбуткованої суми в розмірі 87500 грн. (а.с.21).

Як вбачається з акту перевірки, а також пояснень представників сторін в судовому засіданні, вони не оспорюють тих обставин, що 06.03.2007 року засновниками товариства позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вдруге здійснено поповнення статутного фонду позивача в грошовій формі у сумі 17500 грн., кожним внесено по 4375 грн.

Оцінюючи дії податкового органу під час проведення перевірки, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить з вимог ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, яки встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду, під час проведення перевірки відповідачем необґрунтовано не прийняті до уваги пояснення головного бухгалтера позивача, що є складовою частиною акту перевірки, що кошти щодо поповнення статутного фонду товариства від його засновників вносилися безпосередньо до каси банку. Зазначені пояснення не спростовуються квитанціями Луганської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» №101-№104 від 6 березня 2007 року, які містять інформацію щодо призначення платежів: внески до статутного фонду конкретних фізичних осіб засновників товариства, які мали право вносити готівкові кошти безпосередньо на рахунок підприємства як самостійно так і через свого представника. Зазначене також підтверджується договором доручення від 01.03.07р., згідно з яким фізична особа Єфремова Олена Юрієвна як виконавець зобовязувалася внести грошову суму, отриману від кожного з замовиників в розмірі: - 4375 грн. від ОСОБА_5; - 4375 грн. від ОСОБА_4; - 4375 від ОСОБА_6; - 4375 грн. від ОСОБА_2 для формування статутного капіталу ТОВ «НВК Інвест-Ресурс» ( а.с. 79-80), а також довідкою Луганської філії ВАТ АБ «Укргазбанк» №630 від 05.06.2009 року про помилковість зазначення платником грошових коштів підприємства позивача замість їх засновників (а.с.78).

Тому, суд приходить до висновку, що відповідач під час здійснення перевірки формально підійшов до зясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Суд вважає, що сторона відповідача не довела тих обставин, що готівкові кошти у сумі 17500,00 грн. надходили до каси позивача, під час приймання яких вони й повинні були бути оприбутковані. Докази, що надані стороною позивача навпаки свідчать про те, що засновники товариства грошові кошти до каси позивача не вносили, а внесли їх безпосередньо до каси банку.

Вирішуючи питання щодо строків застосування штрафних санкцій відповідачем до позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто міри організаційно-правового або майнового характеру, направлені на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно приписів статті 239 Господарського кодексу України, статті 11 Закону України „Про державну податкову службу”, статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» застосування фінансових санкцій знаходиться в межах повноважень органів державної податкової служби.

Отже, зазначений штраф є адміністративно-господарською санкцією, адже є заходом майнового характеру, спрямованого на припинення порушення субєктом господарювання встановлених законодавчим актом правил здійснення господарської діяльності.

За приписами статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки застосовані до позивача фінансові санкції, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України, є адміністративно-господарськими санкціями, а оспорювань рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 87500,00 грн. прийняте за межами річного строку з дня порушення встановлених законодавчими актами правил оприбуткування готівки, тому зазначене рішення не відповідає вимогам закону.

Таким чином, суд вважає, що застосування відповідачем штрафних санкцій поза межами строку притягнення до відповідальності субєкта господарювання, встановленими статтею 250 Господарського кодексу України є неправомірним.

З огляду на вищезазначене, підстави для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій щодо позивача відсутні, тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача в розмірі 3,40 грн. мають бути відшкодовані за рахунок Державного бюджету України, згідно з ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничої компанії «Інвест Ресурс» до Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним рішення Краснодонської обєднаної державної податкової інспекції Луганської області про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничої компанії «Інвест Ресурс» штрафних (фінансових) санкцій № 0000552343 від 17.04.09р. на суму 87500 ( вісімдесят сім тисяч пятсот )грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково виробничої компанії «Інвест Ресурс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 50 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено та підписано в повному обсязі 02 лютого 2010 року.

Суддя В.С. Шембелян