Рішення № 78717230, 19.12.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/6110/18

Провадження № 2/210/2397/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"19" грудня 2018 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Сільченко В. Є. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що перебував у трудових відносинах з відповідачем. Внаслідок нещасного випадку, отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: «Проникаюче поранення з внутріочним стороннім тілом, травматична катаракта, гематома правого ока». Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, Позивач 24.09.2014 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією (надалі - МСЕК), де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності – 40%, а 26.09.2018 Позивач повторно пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності – 45%, та третя група інвалідності.

Таким чином,Позивач змушений тривалий час проходити чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування.

У зв'язку з вказаним нещасним випадком порушено та порушуються нормальні життєві зв'язки Позивача, останній позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, в нього постійно виникають складнощі у зв'язку з загальною слабкістю, втомою, постійними болями.

Тривалий процес лікування тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, позбавляє Позивача можливості вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання травм, Позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, Позивач, в наслідок отриманих тілесних ушкоджень, що супроводжується значною втратою працездатності в молодому віці, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах Позивача, який в тому числі не має можливості приділяти належної уваги, своїй родині, а саме дружині та двом неповнолітнім дітям, які мають потребу в ньому.

Слід звернути увагу на значну глибину душевних страждань Позивача, які викликані, окрім вказаного,безвідповідальною, недобросовісною та цинічною поведінкою Відповідача по відношенню до Позивача, який тривалий час належним чином виконував свої трудові обов’язки, забезпечуючи ціною власного здоров’я безперервну роботу та прибуток підприємства, яке в свою чергу не виконуючи свій обов’язок по створенню безпечних умов праці, знехтувало та завдало шкоди здоров’ю Позивача, а також здоров’ю десятків тисяч інших працівників, занапастивши та зробивши нестерпним і неповноцінним життя їх родин.

На даний час самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає Позивачу душевного болю та страждань.

У зв’язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача суму моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження його здоров’я у розмірі 82845 грн.

Сторони в судове засідання не викликались.

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Так, у відзиві, поданому представником відповідача ОСОБА_3, діючого на підставі довіреності в інтересах Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг», в строки та за встановленими правилами, відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач усвідомлював можливі наслідки своєї праці, крім того відсутній причинно-наслідковий зв’язок між винними діями підприємства із наслідками у вигляді захворювання позивача, крім того розмір моральної шкоди не обґрунтований, а позовні вимоги в цілому не обґрунтовані.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що позивач станом на момент настання нещасного випадку працював на підприємстві відповідача монтером колії 5 разряду цеху ремонту колії ПАТ «АМКР» (а.с. 35-42).

З акту №17 про нещасний випадок форми Н-1 від 28.05.2014 року, та з ОСОБА_3 проведення розслідування нещасного випадку, що стався 19.05.2014 року, встановлено, що 19травня 2014 року близько о 12 годині 40 хвилин, з вини Відповідача, під час виконання своїх трудових обов’язків на залізничній колії №5 станції «Східна-Розвантажувальна» у районі маневрового світлофору М-319, внаслідок нещасного випадку, отримав тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: «Проникаюче поранення з внутріочним стороннім тілом, травматична катаракта, гематома правого ока».

Нещасний випадок на виробництві стався під час виконання чергової роботи з розгону ізостика на залізничній колії №5 станції «Східна-Розвантажувальна» у районі маневрового світлофору М-319. Під час розгону ізостика за допомогою розгінника зазорів РЗ-25.110М, частка металу раптово відлетіла від одного із клинів розгінника зазорів та потрапила Позивачу у праве око, спричинивши йому проникаюче поранення з внутріочним стороннім тілом, травматичну катаракту, гематому правого ока. Зазначені устаткування і рухомий склад залізниць, розгінник зазорів РЗ-25.110М є джерелом підвищеної небезпеки та належать Відповідачу. (а.с. 13-16, 17-22).

Внаслідок зазначеного вище нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, Позивач24.09.2014 року пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 40%, та третя група інвалідності внаслідок трудового каліцтва, 26.09.2018, Позивач, повторно пройшов огляд МСЕК, де йому встановлено ступінь втрати професійної працездатності - 45%, та третя група інвалідності внаслідок трудового каліцтва по зору (а.с. 7,9-12).

Так, відповідно до ч. ч. 1-4 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Крім того, статтею 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Отже, надані позивачем докази підтверджують, що ушкодження здоров’я у вигляді каліцтва відбулося при виконанні ним трудових обов’язків на підприємстві відповідачів.

Згідно з ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Відповідно дост.13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З аналізу вказаних положень вбачається, Відповідач мав створити Позивачу, як і іншим працівникам належні небезпечні умови праці, за яких факт настання нещасних випадків, професійних захворювань, іншого пошкоджень здоров'я чи настання смерті були б неможливими.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв’язку з ушкодженням здоров’я, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків, що має місце в цьому випадку, тому що всі зазначені обставини в позивача наступили саме у результаті втрати професійної працездатності, внаслідок професійних захворювань.

При цьому, чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 І М., що містяться в матеріалах справи (а.с. 24-34).

При вирішенні спору в частині відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги зазначені у позовній заяві обставини про те, що у зв’язку з ушкодженням здоров’я було порушено та порушуються нормальні життєві зв’язки, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання, постійно виникають складнощі у зв’язку з загальною слабістю, втомою, болями.

Відповідно до частин 2, 3 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При вказаних обставинах суд вважає, що наслідками ушкодження здоров’я порушено звичайний життєвий ритм, нормальні життєві зв'язки, що в свою чергу призвело до моральних страждань.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України передбачається відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди проводиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя, за наявності причинного зв’язку. Оскільки в письмових матеріалах справи всі перелічені умови знайшли своє відображення, оскільки позивач отримав професійне захворювання безпосередньо через виконання трудових обов’язків, тобто підприємство належним чином не забезпечило безпечних умов праці, суд погоджується з необхідністю грошового відшкодування, пов’язаного зі спричиненням моральної шкоди.

Обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, суд, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, приймає до уваги те, що йому були спричинені моральні страждання, отримання ушкодження здоров’я, безумовно, змінила його нормальний життєвий ритм, проте вирішуючи питання про достатній розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд погоджується з позицією відповідача щодо того, що позивачем не наведено конкретних достатніх аргументів щодо обґрунтування саме зазначеної у позові суми спричинених збитків.

Приймаючи рішення стосовно розміру суми відшкодування, слід звернути увагу на роз'яснення, що містяться у пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з відповідними змінами), де зазначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Тому при вирішенні питання щодо розміру грошової компенсації, суд виходячи з міркувань розумності, виваженості та справедливості, вважає можливим стягнути на його користь з відповідача 45000 грн., що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач переживав протягом тривалого часу та які переносить на теперішній час.

Відповідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст. 440-1 ЦК УРСР, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» про відшкодування моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров’я – задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, ОСОБА_1 Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНН НОМЕР_1, суму моральної шкоди, завданої каліцтвом, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки у розмірі 45000 (сорок п’ять тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал ОСОБА_1 Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, ОСОБА_1 Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів в порядку, передбаченому статтею 354 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: В. Є. Сільченко