Ухвала суду № 78717026, 11.05.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/12886/12

(4-с/199/19/18)

УХВАЛА

іменем України

11.05.2018

м. Дніпро

справа №401/12886/12

провадження № 4с/199/19/18

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Терентієвої Я.О.

за неявки учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за скаргою Кредитної спілки «Аккорд» на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, де заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

КС «Аккорд» звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, де заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2.

Свою скаргу обґрунтовує тим, що 23 квітня 2013 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий документ №401/12886/12 про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Аккорд» заборгованості у сумі 10608,82 грн.

13 лютого 2018 року КС «Аккорд» отримало постанову державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 25.01.2018 про повернення виконавчого документу стягувану у зв’язку з тим, що у боржника відсутнє майно/кошти на яке можливо звернути стягнення, а здійсненні державними виконавцем заходи щодо розшуку майна/коштів боржника, виявились безрезультатними. Проте, така постанова прийнята передчасно і суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» одним із видів заходу примусового виконання рішення суду, є звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника, тим більше, що стягувачем надано державному виконавцю заяву, що ОСОБА_2 перебуває у трудових відносинах з ОСОБА_3

З урахуванням викладеного, КС «Аккорд» просить суд поновити строк звернення до суду, визнати неправомірними дії головного державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в частині винесення постанови від 25.01.2018 про повернення виконавчого документу стягувачеві, скасувати зазначену постанову.

У судове засідання представником КС «Аккорд» надано клопотання щодо розгляду скарги за їх відсутності, скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Державний виконавець Григорчук К.В. в судове засідання надала заяву щодо розгляду скарги за її відсутності, заперечувала проти скарги та просила суд відмовити в задоволенні скарги.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, повідомлена належним чином, про причини неявки суд не сповістила.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши скаргу, матеріали справи, матеріали виконавчого провадження, копія яких надана державним виконавцем, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; водночас основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання, правовий статус працівників органів державної виконавчої служби та умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законами України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.

У справі «Горнсбі проти Греції» ЄСПЛ зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Крім того, слід наголосити, що невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, а згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положенням Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язано виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Із змісту наведених положень закону випливає, що метою виконавчого провадження є захист інтересів стягувачів шляхом здійснення сукупності передбачених законом заходів, спрямованих на дієве та ефективне виконання рішень суду та інших органів і посадових осіб, а посадові особи державної виконавчої служби при здійсненні виконавчого провадження наділені широким колом повноважень та зобов'язані неухильно дотримуватись прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Судом встановлено, що 23 квітня 2013 року на виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 лютого 2013 року видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь КС «Аккорд» суми заборгованості по кредитному договору.

Проведеними виконавчими діями не було встановлено наявність майна у боржника ОСОБА_2, а тому виконавчий лист було повернено стягувачеві.

Перевіривши матеріали виконавчого провадження, копія якого надано до суду, судом не встановлено неправомірності у діях державного виконавця, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи вище викладене суд вважає поновити КС «Аккорд» строк на оскарження дій державного виконавця, який пропущено з поважних причин та відмовити у задоволенні скарги, оскільки при здійсненні виконавчого провадження суд не вбачає порушень державним виконавцем норм Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до його повноважень, визначених цим законом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Проте, Закон України «Про судовий збір» містить вичерпний перелік заяв та скарг за подання яких до суду справляється судовий збір. В даному переліку відсутні скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця, у зв’язку з чим суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору в даному випадку, а тому судові витрати розподілу не підлягають і відносять на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 447-452, 259, 262, 268, 272 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Кредитній спілці «Аккорд» строк на оскарження дій державного виконавця.

У задоволенні скарги Кредитної спілки «Аккорд» на дії державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_1, де заінтересована особа (боржник) ОСОБА_2, - відмовити у повному обсязі.

Судові витрати розподілу не підлягають та відносяться на рахунок держави.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя О.Б.Подорець