Рішення № 78717015, 18.12.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8733/17

(2/199/398/18)

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2018 року

м. Дніпро

справа №199/8733/17

провадження № 2/199/398/18

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Терентієвої Я.О.,

за участю учасників справи:

позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, де треті особи - Дніпровська міська рада, ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради, де третя особа ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю (а.с.2-7).

В подальшому позивач уточнила склад учасників справи і пред’явила позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5, де треті особи - Дніпровська міська рада, ОСОБА_3, про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю (а.с.99-105).

В обґрунтування позовних вимог зазначивши, що вона є власницею частини домоволодіння №13 по вулиці Радистів в м. Дніпро, інша частина домоволодіння – 63/100 частин належить третій особі ОСОБА_3

З 1990 року вона володіє своєю частиною домоволодіння в розмірі 37/100. Проте їй стало відомо, що 148/900 частин домоволодіння їй не належать, хоча вона добросовісно, відкрито та безперервно користується своєю частиною домоволодіння, в тому числі і 148/900 частинами. За таких обставин, позивач просила суд на підставі ст.344 ЦК України визнати за нею право власності за набувальною давністю на 148/900 частин домоволодіння (житлового будинку) з господарськими надвірними спорудами, розташованого по вулиці Радистів,13 у м.Дніпро, а також просила судові витрати залишити за нею.

Ухвалою суду від 12 грудня 2017 року відкрито провадження по справі (а.с.55).

Ухвалами суду від 11 січня 2018 року та 08 лютого 2018 року за клопотанням позивача витребувано докази, а саме – з Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» інформацію - кому та підставі яких правовстановлюючих документів належить домоволодіння (будинок) №13, розташоване по вулиці Радистів у м. Дніпро та з Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області належно завірену копію спадкової справи, в якій Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 11 січня 1984 року видано свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за номером у реєстрі №1-100 на право власності по 74/900 частин домоволодіння №13 по вулиці Радистів в м. Дніпро за кожним (а.с.65, 74).

Ухвалою суду від 03 квітня 2018 року зупинено провадження по справі, у зв’язку з направленням міжнародного доручення на виконання компетентному суду держави Казахстан (а.с.159-160).

Ухвалою суду від 02 жовтня 2018 року відновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду (а.с.189).

18 грудня 2018 року справу розглянуто по суті та ухвалено рішення.

Так, справа по суті розглянута протягом строку поза межами встановленими ЦПК України у зв’язку зі складністю справи та збором необхідних доказів.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

У відповідності до п.п. 9 п.1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції справи в судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, подальший розгляд цієї справи відбувався за правилами, що передбачені новою редакцією ЦПК України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема пояснила, що вона з 1990 року за договором дарування є власником 37/100 частин домоволодіння №13 по вул. Радистів в м. Дніпро. До 2004 року вона періодично проживала та користувалася цією частиною домоволодіння, оскільки в ній проживав її батько ОСОБА_6, а з січня 2004 року вона постійно, добросовісно, відкрито користується 37/100 частин домоволодіння. Лише в 2017 році вона дізналася, що 148/900 частин домоволодіння їй не належать. Проте, позивач вважає, що на підставі ст.344 ЦК України вона набула право власності на 148/900 частин зазначеного домоволодіння.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав у повному обсязі і посилаючись на обставини викладені у ньому просив суд на підставі ст.344 ЦК України задовольнити позов, оскільки позивач добросовісно, відкрито, безперервно користується 148/900 частинами домоволодіння №13 по вул. Радистів в м. Дніпро.

Третя особа ОСОБА_3, як третя особа і як свідок, суду пояснила, що вона є власницею 63/100 частин домоволодіння №13 по вул. Радистів в м. Дніпро з 1999 року. Іншими 37/100 частинами зазначеного домоволодіння володіє ОСОБА_1 В цій частині будинку до своєї смерті в січні 2004 року проживав ОСОБА_6, який є батьком позивача ОСОБА_1, а з січня 2004 року в будинку завжди безперервно проживає ОСОБА_1 Інших осіб вона ніколи не бачила, не чула, що хтось ще є співвласником цього будинку.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до суду не з’явилися, повідомлені належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Представник третьої особи Дніпровської міської ради ОСОБА_7 просила відкласти розгляд справи у зв’язку із відпусткою. Проте, враховуючи, що третя особа є юридичною особою, доказів відпустки представника не надано, достатність часу у третьої особи, яка за первісною редакцією позову мала статус відповідача, на подачу заперечень (відзиву за новою редакцією ЦПК) на позов, перебування цивільної справи на розгляді тривалий час, суд вважає можливим розглянути справу 18.12.2018 за відсутності представника третьої особи.

Суд, вислухавши позивача, її представника, третю особу ОСОБА_3, допитавши свідка ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Так, згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України, обставинами, які мають значення для справи є: законний об’єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність (строк володіння).

Зокрема, володілець за давністю є незаконним володільцем, про що зазначено в ч. 1 ст. 344 ЦК України (особа заволоділа чужим майном). Право власності на стороні володільця за давністю виникає поза волею та незалежно від волі колишнього власника, При цьому, добросовісність володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Отже, для застосування набувальної давності володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи, обставини, у зв'язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву щодо правомірності набуття майна.

Судом встановлено, що домоволодіння №13 по вул. Радистів в м. Дніпро належить на праві власності – 63/100 частин ОСОБА_3, 185/900 – ОСОБА_1, 74/900 – ОСОБА_4, 74/900 – ОСОБА_5

Враховуючи, що з 1990 року позивач ОСОБА_1 добросовісно, відкрито, а з 2004 року ще і безперервно володіє 74/900 частинами ОСОБА_4 та 74/900 частинами ОСОБА_5, вважаючи, що їй належить в повному обсязі 37/100 частин домоволодіння, враховуючи долі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд вважає можливим задовольнити позов та визнати за визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 148/900 частин домоволодіння (житлового будинку) з господарськими надвірними спорудами, розташованого по вулиці Радистів,13 в м. Дніпро.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, враховуючи клопотання позивача, судові витрати розподілу не підлягають та відносяться на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273, 280, 281, 282, 284, 289 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання - вулиця Радистів,13 в м. Дніпро, 49023) до ОСОБА_4 (РНОКПП невідомий, паспорт П-СЮ №685445, останнє відоме місце проживання – 7-й мікрорайон, 28/48, м. Темиртау, Карагандинська обл.), ОСОБА_5 (РНОКПП, серія та номер паспорту невідомі, останнє відоме місце проживання – АДРЕСА_1, 49000), де треті особи - Дніпровська міська рада (ЄДРПОУ 26510514, місце знаходження – пр. Д.Яворницького,75 в м. Дніпро, 49000), ОСОБА_3 (НОМЕР_2, місце проживання - вулиця Радистів,13 в м. Дніпро, 49023), про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 148/900 частин домоволодіння (житлового будинку) з господарськими надвірними спорудами, розташованого по вулиці Радистів,13 в м. Дніпро.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції яка діє з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення буде складено 20 грудня 2018 року.

Суддя О.Б.Подорець