Ухвала суду № 78682435, 19.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

м. Київ

19.12.2018

Справа №910/15909/18

Суддя Борисенко І.І., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв"

до Компанії "MDC FZC."

про стягнення 195 592,50 доларів США,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техморгідрострой Миколаїв" звернулося до Компанії "MDC FZC." про стягнення 195 592,50 доларів США.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом не було дотримано вимог ст. ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з чим ухвалою суду від 04.12.2018 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви, а саме десять днів з дня вручення цієї ухвали. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом - надання доказів відправлення копії позовної заяви від 26.11.2018 б/н та доданих до неї документів на адресу місцезнаходження відповідача.

Вказана ухвала суду від 04.12.2018 отримана представником позивача 14.12.2018, про що на оригіналі ухвали суду міститься напис про її отримання представником позивача.

14.12.2018 до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої додано фіскальний чек від 14.12.2018, як доказ відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За приписами ч. 1 ст. 172 ГПК України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Проте, суд не визнає фіскальний чек від 14.12.2018, як належний та допустимий доказ надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Жодних підстав вважати, що позивачем згідно даного фіскального чеку від 14.12.2018 на адресу відповідача була відправлена саме позовна заява з додатками у суду немає.

Суд не може дійти однозначного висновку, що відповідачу була направлена копія позовної заяви від 26.11.2018 і додані до неї документи, яка подана до Господарського суду м. Києва 26.11.2018 (відповідно до конверту, в якому надійшли позовні матеріали) та зареєстрована судом 27.11.2018 (вх. 15909/18).

Суд вказує, що як випливає з вимог ч. 1 ст. 172 ГПК України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.

Суду не представлено відповідного поштового або кур’єрського документу, з якого вбачалося б, які документи були відправлені відповідачу, а відтак суду не доведено факту надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати фіскальний чек від 14.12.2018, в якості виконання позивачем вимог п.1 ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України.

За таких обставин суд робить висновок про те, що позивачем не подано суду доказів надсилання відповідачу копії поданої до суду позовної заяви від 26.11.2018, що є порушенням ст. ст. 164, 172 ГПК України, у зв’язку з чим, позивач є таким, що не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом.

Суд дійшов висновку, що зазначені обставини є суттєвими, оскільки Господарським процесуальним кодексом України передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, проте у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву з урахуванням усіх обставин, на які посилається позивач та поданих ним доказів.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно частини шостої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (частина сьома статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням зазначеного, позовна заява підлягає поверненню.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини восьмої статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву та додані до неї документи вважати неподаною та повернути заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко