Рішення № 78682384, 11.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2018

Справа № 910/8917/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго»

до Дочірнього підприємства «Енергоремонт» Приватного акціонерного товариства «Київенергоремонт»

про стягнення 10263666,17 грн.

Представники:

від позивача: Арзуманян В.В.

від відповідача: Дацьків А.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Укргідроенерго” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства “Енергоремонт” Приватного акціонерного товариства “Київенергоремонт” про стягнення 10263666,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що неналежне виконання відповідачем умов договору №18Е від 26.05.2015 щодо якісного виконання робіт з капітального ремонту трансформатора завдало позивачу збитки у розмірі 10263666,17 грн. (витрати на діагностику у розмірі 494398,96 грн. витрати на відновлюваний (позаплановий) ремонт трансформатора у розмірі 8487974,29 грн., витрати на надання послуг шеф-нагляду за виконанням робіт з капітального ремонту у розмірі 144000,00 грн., витрати на монтаж та транспортування трансформатора у розмірі 542418,00 грн., демонтаж трансформатора та перевезення на філію Канівська ГЕС у розмірі 594874,92 грн.), які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2018 суд ухвалив: позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Укргідроенерго” залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви; встановити позивачу строк для усунення недоліків – протягом п’яти днів з дня вручення даної ухвали.

02.08.2018 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Зважаючи на ціну позову, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2018 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 04.09.2018.

31.08.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач зазначає, що посилання позивача на ст.ст. 1166, 1209, 1210 ЦК України безпідставне; позивач лише повідомляв відповідача про факт відключення трансформатора, тобто мова не йшла про виявлені недоліки ремонтних робіт; акт ревізії та обстеження активної частини трансформатора не може вважатись актом виявлених недоліків у розумінні договору, оскільки сторонами не встановлено конкретної причини виходу з ладу трансформатора та зв'язок між виконаними ремонтними роботами та вказаними причинами; позивачем всупереч умовам договору не повідомлено відповідача про залучення сторонніх організацій; листування між позивачем та відповідачем чітко свідчить про відсутність точних доказів виходу з ладу трансформатора та непогодження відповідача з твердженнями позивача про не ліки виконаних робіт, у зв’язку з чим застосуванню підлягали норми ч. 4 ст. 853 ЦК України; станом на дату запуску трансформатора роботи за договором не були прийняті позивачем.

У підготовче засідання 04.09.2018 з’явилися представники сторін. Представник позивача заявив про намір подати відповідь на відзив.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду у підготовчому засіданні 04.09.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 09.10.2018.

12.09.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначає, що роботи за договором були зокрема прийняті за актом виконаних робіт з капітального ремонту трансформатора Т-4 Київської ГЕС; протоколом технічної наради від 25.0.2015 сторони вирішили виконати відновлювальний ремонт на заводі-виробнику трансформатора ПАТ «Запоріжтрансформатор»; актом ревізії та обстеження активної частини трансформатора встановлені причини виходу з ладу трансформатора; підрядник не заперечував, що неякісно виконав роботи;

18.09.2018 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими відповідач вказує, що акт виконаних робіт, на який посилається позивач, підписаний технічними працівниками з обох сторін, тоді-як протокол технічної наради підписаний лише працівниками позивача; позивач веде мову про шкоду, не встановивши належну причину її виникнення; всі питання стосовно прийняття робіт повинні вирішуватись керівниками обох сторін або представниками за довіреністю, вирішуються технічними працівниками обох сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 суд повідомив учасників справи про те, що у зв’язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. у відпустці, розгляд даної справи, призначений на 09.10.2018 не відбудеться та ухвалив призначити розгляд справи № 910/8917/18 на 04.10.2018.

04.10.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли письмові пояснення, згідно з якими позивач зазначає, що актом від 06.07.2015 відповідачем надано дозвіл на подачу напруги та приймально-здавальні випробування під навантаженням трансформатора; підрядник належним чином не завершив ремонт трансформатора; у позивача наявні докази прийняття І етапу робіт (довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та акт виконаних робіт форма КБ-2в), однак відсутні докази приймання ІІ етапу робіт за договором через виявлені недоліки, з огляду на що капітальний ремонт завершений не був; з огляду на те, що трансформатор після капітального ремонту, виконаного відповідачем, не пройшов приймально-здавальні випробування, підрядником неналежно виконано умови договору та недотримано положень що стосуються капітального ремонту трансформаторів.

У підготовче засідання 04.10.2018 з’явилися представники сторін.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.10.2018.

У підготовче засідання 30.10.2018 з’явилися представники сторін.

У підготовчому засіданні 30.10.2018 судом з’ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справи до судового розгляду по суті на 13.11.2018.

У судове засідання 13.11.2018 прибули представники сторін.

У судовому засіданні 13.11.2018 оголошено перерву до 11.12.2018.

У судове засідання 11.12.2018 прибули представники сторін. Представник позивача підтримав позов, представник відповідача проти позову заперечив.

У судовому засіданні 11.12.2018 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З’ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2015 між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) було укладено договір на виконання робіт (підряду) №18Е (далі - Договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації і умов договору виконання робіт з капітального ремонту трансформатора типу ТРД-9000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що підрядник зобов’язується своїми силами та з використанням власних матеріально-технічних засобів виконувати роботи, що обумовлені в договорі та затверджені проектно-кошторисною документацією.

Місцезнаходження та назва об’єкта, на якому проводяться роботи: Україна м. Вишгород, Київська обл., філія «Каскад Київських ГЕС і ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго» (п. 1.3. Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору склад, обсяги, об’єми, види, строки та ціна робіт визначаються договірною ціною на капітальний ремонт трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС з локальним кошторисом №122е-14 на капітальний ремонт трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС; договірною ціною на пусконалагоджувальні роботи при проведенні капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС з локальним кошторисом №123е-14 на пусконалагоджувальні роботи при проведенні капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС; графіком на проведення капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що ціна договору становить 437583,60 грн. з ПДВ, із них вартість робіт на капітальний ремонт трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС, становить 380386,80 грн. з ПДВ та вартість пусконалагоджувальних робіт при проведенні капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС, становить 57196,80 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін.

Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 23 числа звітного місяця; замовник протягом 7 робочих днів перевіряє достовірність акту приймання виконаних будівельних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідності показникам якості та у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання (п. 4.2. Договору).

Згідно з п. 4.3. Договору у разі виявлення недоліків в роботі замовник письмово повідомляє підрядника про такі недоліки та повідомляє його про час та місце зустрічі для складання акту про недоліки виконаних робіт, в якому обов’язково фіксується дата виявлення недоліків і дата щодо їх безкоштовного усунення. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов’язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.

Згідно з п. 4.4. Договору після усунення підрядником недоліків, зазначених в акті про недоліки виконаних робіт, підписується акт приймання виконаних робіт, на підставі якого здійснюється розрахунок, передбачений п. 2.5. цього договору. Акт приймання виконаних робіт, підписаний однією стороною, вважається недійсним, та роботи вважаються такими, що не прийняті та не передавались підрядником.

Пунктом 4.5. Договору передбачено, що підписанням цього договору сторони встановили, що особи, які будуть підписувати акти приймання-передачі виконаних робіт та інші супровідні документи, повинні мати відповідні повноваження на таке підписання. У випадку відсутності відповідних повноважень у особи, яка підписала від імені підрядника вищезазначені документи, замовник має право не сплачувати виконані підрядником роботи та відмовитись від їх приймання.

Відповідно до п. 10.1. Договору підрядник гарантує якість використовуваних власних матеріалів і устаткування, зроблених робіт в цілому, а також їх відповідність нормам і вимогам, що пред’являються до робіт даного виду, встановленим чинним законодавством України та цим договором. Підрядник зобов’язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації об’єктів, які є предметом підрядних робіт.

Гарантійний строк роботи об’єктів, що є предметом підрядних робіт, складає 12 місяців (п. 10.2. Договору).

Згідно з п. 10.3. Договору початок дії гарантійних зобов’язань підрядника настає з моменту підписання сторонами акту приймання виконаних підрядних робіт, і поширюється на всі випадки, які не дозволяють здійснювати експлуатацію об’єкта, за винятком випадків навмисного пошкодження об’єкта з боку третіх осіб або неправильної експлуатації об’єкта замовником.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідачем виконувались роботи щодо проведення капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС.

Судом встановлено, що сторонами підписано та скріплено печатками акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року (І етап) форми КБ-2в на суму 75241,52 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2015 року (І етап) на суму 75241,52 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2015 року (І етап) форми КБ-3.

Судом встановлено, що листом від 09.07.2015 №10/1079 позивач просив відповідача направити 09.07.2015 своїх працівників для роботи в комісії по визначенню причини відмови (8 год. 39 хв. 09.07.2015) трансформатора Т-4 Київської ГЕС (спрацював диференційний захист трансформатора).

Судом встановлено, що листом від 13.07.2015 №10/1093 позивач просив відповідача направити своїх працівників для виконання робіт по виявленню та усуненню причин спрацювання диференційного захисту трансформатора Т-4 після проведення його капітального ремонту (термін ремонту 02.06.2015-07.07.2015).

Судом встановлено, що 26.07.2015 представниками замовника, технічними представниками підрядника та представниками заводу-виробника трансформатора ПАТ «Запоріжтрансформатор» було складено та підписано акт ревізії і дослідження активної частини трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, зав. №156695, встановленого на блоці № 4 Київської ГЕС.

Згідно з пунктом 4.1 акту ревізії та обстеження активної частини трансформатора від 26.07.2015, причиною пошкодження трансформатора є пробій в обмотці НН2 фази «А». Пошкодження виникло в результаті локального погіршення властивостей виткової ізоляції обмоток. Можливою причиною погіршення ізоляції могло бути зволоження та забруднення ізоляції обмотки або потрапляння стороннього предмета в обмотку трансформатора.

У пункті 4.3. акту ревізії та обстеження активної частини трансформатора від 26.07.2015 зазначено, що кінцевий висновок стосовно причин пошкодження трансформатора і перелік пошкоджених вузлів і деталей активної частини, складання дефектної відомості буде виконано після розбору трансформатора і демонтажу обмоток фази «А».

Судом встановлено, що листом від 28.07.2015 № 5-2/5685 замовник просив підрядника повідомити про готовність до виконання робіт з усунення недоліків виконаних робіт з капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У 1, встановленого на блоці № 4 Київської ГЕС, за власний рахунок.

У відповідь на лист позивача від 28.07.2015 вих.№ 5-2/5685 відповідачем складено лист від 29.07.2015 № 07/1551/2, додатком до якого була особлива думка спеціалістів відповідача з приводу інциденту та причин аварії на трансформаторі, відповідно до якої факт виконання ремонтних робіт з недоліками було заперечено. В цьому листі, зокрема відповідач висловив готовність виконання домовленостей, досягнутих у акті ревізії, та здійснити подальші дії для встановлення причин відмови трансформатора, тобто здійснити розбір фази “А” Трансформатора. Поряд з цим у висновку особливої думки спеціалістів відповідача зазначено було, що однією з можливих причин пошкодження виткової ізоляції обмотки НН2 фази "А" міг бути недостатній запас міцності ізоляції в районі висновків обмотки НН2 фази "А". який при типовому капітальному ремонті з розкриттям "дзвона" технологічно не міг бути виявлений.

Судом встановлено, що за ініціативи позивача на території ремонтного майданчика Київської ГЕС було проведено розбирання обмоток фази «А» вищевказаного трансформатора та проведена діагностика трансформатора та 20.04.2016 представниками Київської ГЕС, підрядної організації ТОВ «НМУ» Електроюжмонтаж», виробника було складено акт діагностики активної частини з підіймання обмоток на трансформаторі ТРД-90000/110 зав. №156695 Київської ГЕС, відповідно до якого визначено, які елементи потребують заміни.

Так, як зазначав позивач, задля попереднього обстеження стану трансформатора та визначення обсягів пошкоджень, обсягів робіт, необхідних для ремонту матеріалів і запасних частин ним було укладено з ТОВ «НМУ «Електропівденмонтаж» Договір № С-10Е/2016 від 31.03.2016 на надання послуг з виконання діагностики трансформатора типу ТРД- 90000/1 10-У1, зав. № 156695, Київської ГЕС.

Факт надання послуг за Договором № С-10Е/2016 від 31.03.2016 підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору Актом наданих послуг від 29.07.2016 на суму 494 398,96 грн. з ПДВ. Факт виконання замовником умов Договору С-10Е/2016 від 31.03.2016, в частині оплати наданих послуг, підтверджується платіжним дорученням №2722 від 28.09.2016 на суму 494 398,96 грн.

Судом встановлено, що листом від 18.05.2016 вих.№ 7-1-1/3112, позивач вимагав у відповідача виконати ремонт трансформатора ТРД-90000/110, усунення недоліків робіт.

Листом від 25.05.2016 № 07/0673 відповідач зазначив, що актом діагностики точну причину погіршення ізоляції не встановлено, крім цього, відповідач вказує на свою готовність таки встановити причини виходу з ладу трансформатора.

Судом встановлено, що 18.07.2016 замовник уклав з ТОВ «НМУ «Електропівденмонтаж» договір № СВ-20Е/2016 на виконання робіт з капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У 1, зав. № 156695, блоку № 4 Київської ГЕС та надання послуг з шеф-нагляду за виконанням робіт з капітального ремонту трансформатора.

Як зазначав позивач, ТОВ «НМУ «Електропівденмонтаж» було виконано роботи з капітального ремонту трансформатора за договором № СВ-20Е/2016 від 18.07.2016, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) та довідками про зартість виконаних робіт та витрат (за формою КБ-3) на загальну суму 8 487 974,29 грн з ПДВ; а також надано послуги з шеф-нагляду за виконанням робіт з капітального ремонту трансформатора за Договором №СВ-20Е/2016 від 18.07.2016, що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору актом здавання-приймання наданих послуг на суму 144 000,00 грн з ПДВ.

Факт виконання замовником умов Договору № СВ-20Е/2016 від 18.07.2016, в частині оплати виконаних робіт, підтверджується платіжними дорученнями (№2001 від 26.07.2016, №14 від 10.01.2017, №16 від 10.01.2017, №462 від 21.08.2017) на загальну суму 8 487 974,29 грн. з ПДВ; факт виконання замовником умов Договору № СВ-20Е/2016 від 18.07.2016, в частині оплати наданих послуг, підтверджується платіжним дорученням №23 від 10.01.2017 на суму 144 000,00 грн з ПДВ.

Судом встановлено, що листом-претензією від 15.09.2017 вих. № 6-2/4905 позивач вимагав від відповідача відшкодувати фактично понесені витрати на залучення сторонніх організацій та виконання ремонтних робіт трансформатора ТРД-90000/110 на суму 21 060 401,87 грн. з ПДВ.

Листом від 10.10.2017 вих. № 09/1139 відповідач зазначив, що вважає за доцільне провести незалежну експертизу пошкодження обладнання, для чого створити комісію із залученням фахових спеціалістів провідних інститутів, конструкторів, Державної технічної інспекції при “Мінпаливенерго України”, технологів та конструкторів заводів виробників силових трансформаторів”.

Крім того, як у позові пояснював позивач, з метою зменшення втрат від аварійного простою обладнання (трансформатора) в аварійному ремонті, згідно з договором № 0610/15-1 від 07.10.2015 між ПрАТ «Укргідроенерго» та ТОВ «Олекса-Буд» останнім були виконані монтажні та пусконалагоджувальні роботи трансформатора типу ТРД-90000/110-У1 Київської ГЕС, а також надані послуги з перевезення трансформатора типу ТРД-90000/110-У1 для блока № 4 Київської ГЕС з філії «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго», виготовленого для реконструкції блока. Факт виконання ТОВ «Олекса-Буд» робіт за договором № 0610/15-1 від 07.10.2015 підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору актами приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в), довідками про вартість виконаних робіт та витрат (за формою КБ-3), Актом наданих послуг (перевезення) та товарно-транспортною накладною на загальну суму 542 418,00 грн. з ПДВ; факт виконання замовником умов договору № 0610/15-1 від 07.10.2015, в частині оплати виконаних робіт та наданих послуг, підтверджується платіжними дорученнями (№2187 від 05.11.2015, №2642 від 10.10.2015, №2643 від 10.10.2015) на загальну суму 542 418,00 грн з ПДВ (копії додається).

Також згідно з договором № РВ-170/2016 від 13.12.2016 між ПрАТ «Укргідроенерго» та ТОВ «Олекса-Буд» останнім було виконано демонтаж трансформатора типу ТРД-90000/110-У1 блока № 4 Київської ГЕС, надані послуги з шеф-нагляду під час проведення робіт з демонтажу та перевезення його на філію «Канівська ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго». Факт виконання ТОВ «Олекса-Буд» робіт за Договором № РВ-170/2016 від 13.12.2016 підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору актом приймання виконаних робіт (за формою КБ-2в), довідкою про вартість виконаних робіт та витрат (за формою КБ-3), актами наданих послуг (по кеб-нагляду) та товарно-транспортною накладною на загальну суму 594 874, 92 грн. з ПДВ; факт виконання замовником умов договору № РВ-170/2016 від 13.12.2016 щодо оплати виконаних робіт та наданих послуг, підтверджується платіжними дорученнями (№4521 від 27.12.2016 та №4614 від 28.12.2016) на загальну суму 594 874, 92 грн. з ПДВ.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем умов договору №18Е від 26.05.2015 щодо якісного виконання робіт з капітального ремонту трансформатора завдало позивачу збитки у розмірі 10263666,17 грн. (витрати на діагностику у розмірі 494398,96 грн. витрати на відновлюваний (позаплановий) ремонт трансформатора у розмірі 8487974,29 грн., витрати на надання послуг шеф-нагляду за виконанням робіт з капітального ремонту у розмірі 144000,00 грн., витрати на монтаж та транспортування трансформатора у розмірі 542418,00 грн., демонтаж трансформатора та перевезення на філію Канівська ГЕС у розмірі 594874,92 грн.), які позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

З аналізу спірних правовідносин та заявлених вимог, можна дійти висновку, що позивачем заявлено вимоги про відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням договірних зобов'язань.

Приписами ст. 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. Законом щодо окремих видів господарських зобов'язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду (ст. 225 Господарського кодексу України).

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як встановлено судом, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібно довести наявність елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) наявність протиправної поведінки, 2) факт понесення збитків, 3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, 4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Так, як на підставу порушення господарського зобов'язання позивач посилається на факт не усунення відповідачем недоліків ремонтних робіт за Договором. З огляду на наведене, позивачем повинно бути обґрунтовано та доведено зокрема таке: які ремонтні роботи взагалі виконувались; які саме роботи виконані всупереч Договору, тобто які роботи містять недоліки; який результат робіт є визначений Договором згідно із ч. 2 ст. 837 ЦК України та який обсяг відповідальності встановлений до відповідача за наслідком виконання Договору підряду; чи були юридично завершені виконані роботи, що давало б позивачеві самостійно здійснювати запуск трансформатора.

Як встановлено судом, відповідачем виконувались роботи щодо проведення капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС.

Як встановлено судом, сторонами підписано та скріплено печатками акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2015 року (І етап) форми КБ-2в на суму 75241,52 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2015 року (І етап) на суму 75241,52 грн. та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2015 року (І етап) форми КБ-3.

Як пояснював позивач, у нього наявні докази прийняття І етапу робіт (довідка про вартість виконаних робіт форми КБ-3 та акт виконаних робіт форма КБ-2в), однак відсутні докази приймання ІІ етапу робіт за договором через виявлені недоліки, з огляду на що капітальний ремонт завершений не був.

Як встановлено судом, відповідно до п. 1.4. Договору склад, обсяги, об’єми, види, строки та ціна робіт визначаються договірною ціною на капітальний ремонт трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС з локальним кошторисом №122е-14 на капітальний ремонт трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС; договірною ціною на пусконалагоджувальні роботи при проведенні капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС з локальним кошторисом №123е-14 на пусконалагоджувальні роботи при проведенні капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС; графіком на проведення капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що ціна договору становить 437583,60 грн. з ПДВ, із них вартість робіт на капітальний ремонт трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС, становить 380386,80 грн. з ПДВ та вартість пусконалагоджувальних робіт при проведенні капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС, становить 57196,80 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом приймання виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками та скріпленим печатками сторін.

Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 23 числа звітного місяця; замовник протягом 7 робочих днів перевіряє достовірність акту приймання виконаних будівельних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідності показникам якості та у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання (п. 4.2. Договору).

Оскільки суду надано докази приймання частини робіт за Договором лише на суму 75241,52 грн., які сторонами умовно названо «І етап», та не надано доказів приймання замовником усіх робіт, які є предметом Договору, в тому числі і пусконалагоджувальних, які є окремим етапом, зважаючи також на пояснення позивача, що інші роботи не прийняті замовником через виявлені недоліки, суд доходить висновку, що у даній справі спір виник з підстав виявлення позивачем недоліків робіт до їх прийняття у розумінні ст. 853 Цивільного кодексу України та умов Договору.

Так, за змістом ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Так, заявлення замовником підряднику про виявлені недоліки виконаних робіт до їх прийняття замовником є правом замовника, оскільки у разі неповідомлення про такі недоліки, останній втрачає право посилатись на них у подальшому (крім відступів від умов договору та прихованих недоліків).

Оскільки спір у даній справі виник з підстав виявлення позивачем недоліків робіт до їх прийняття у розумінні ст. 853 Цивільного кодексу України та умов Договору, застосуванню до даних правовідносин підлягають норми законодавства та Договору, які регулюють відповідальність підрядника за неналежну якість роботи, що виявлена у процесі прийняття робіт, а не ті, що регулюють правовідносини щодо гарантії якості роботи, оскільки в силу ст. 860 Цивільного кодексу України за загальним правилом перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота прийнята або мала бути прийнята замовником.

За змістом ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Підрядник має право замість усунення недоліків роботи, за які він відповідає, безоплатно виконати роботу заново з відшкодуванням замовникові збитків, завданих простроченням виконання. У цьому разі замовник зобов'язаний повернути раніше передану йому роботу підрядникові, якщо за характером роботи таке повернення можливе. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

При цьому, суд зазначає, що згідно з п. 4.3. Договору у разі виявлення недоліків в роботі замовник письмово повідомляє підрядника про такі недоліки та повідомляє його про час та місце зустрічі для складання акту про недоліки виконаних робіт, в якому обов’язково фіксується дата виявлення недоліків і дата щодо їх безкоштовного усунення. Якщо підрядник не бажає чи не може усунути такі недоліки, замовник може, попередньо повідомивши підрядника, усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. Витрати, пов’язані з усуненням недоліків замовником, компенсуються підрядником.

Згідно з п. 4.4. Договору після усунення підрядником недоліків, зазначених в акті про недоліки виконаних робіт, підписується акт приймання виконаних робіт, на підставі якого здійснюється розрахунок, передбачений п. 2.5. цього договору. Акт приймання виконаних робіт, підписаний однією стороною, вважається недійсним, та роботи вважаються такими, що не прийняті та не передавались підрядником.

Отже, з урахуванням диспозитивної норми ст. 858 Цивільного кодексу України, сторони у Договорі встановили конкретний порядок узгодження питання виявлених недоліків.

При цьому, з п. 4.3 Договору чітко випливає, що право позивача залучити сторонню організацію для виправлення недоліків робіт настає за умови одночасного існування таких обставин: сторонами встановлено (узгоджено), що мають місце конкретні недоліки ремонтних робіт чи відступи від Договору підряду, в т.ч. узгодженої проектно-кошторисної документації, нормативних документів тощо; складено відповідний акт про недоліки виконаних робіт; в акті про недоліки виконаних робіт чітко визначено конкретні строки усунення недоліків; позивач попередньо письмово повідомляє відповідача про залучення сторонньої організації.

В той же час, з встановлених судом обставин з урахуванням доказів, поданих сторонами, вбачається, що позивач лише повідомив листами від 09.07.2015 та 13.07.215 про факт відключення трансформатора діями диференційного захисту після здійснення післяремонтного запуску, тобто позивач не вказував про виявлені чи встановлені останнім конкретні недоліки робіт.

Як встановлено судом, 26.07.2015 представниками замовника, технічними представниками підрядника та представниками заводу-виробника трансформатора ПАТ «Запоріжтрансформатор» було складено та підписано акт ревізії і дослідження активної частини трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, зав. №156695, встановленого на блоці № 4 Київської ГЕС.

Згідно з пунктом 4.1 акту ревізії та обстеження активної частини трансформатора від 26.07.2015, причиною пошкодження трансформатора є пробій в обмотці НН2 фази «А». Пошкодження виникло в результаті локального погіршення властивостей виткової ізоляції обмоток. Можливою причиною погіршення ізоляції могло бути зволоження та забруднення ізоляції обмотки або потрапляння стороннього предмета в обмотку трансформатора.

Оцінюючи вказаний акт на предмет відповідності його погодженим сторонами вимогам щодо оформлення виявлених недоліків робіт на стадії їх прийняття, суд доходить висновку, що вказаний акт ревізії не є актом саме виявлених недоліків в розумінні п. 4.3 Договору, оскільки у ньому містяться лише припущення з приводу причин виходу з ладу трансформатора та не міститься жодних вказівок саме на недоліки виконаних робіт чи відступи від умов Договору та причинний зв'язок між виконаними роботами та власне виходом з ладу самого трансформатора. Так, сторони не встановлювали конкретні строки усунення безкоштовно недоліків робіт, як цього вимагає п. 4.3 Договору, оскільки у пункті 4.3. акту ревізії та обстеження активної частини трансформатора від 26.07.2015 зазначено, що кінцевий висновок стосовно причин пошкодження трансформатора і перелік пошкоджених вузлів і деталей активної частини, складання дефектної відомості буде виконано після розбору трансформатора і демонтажу обмоток фази «А».

Більше того, суд зазначає, що вказаний акт ревізії складений та підписаний зокрема зі сторони підрядника його технічними представниками, будь-яких довіреностей на підтвердження права представництва інтересів відповідача у вказаних правовідносинах суду не надано, в той час, як відповідно до п. 4.5. Договору, особи, які будуть підписувати акти приймання-передачі виконаних робіт та інші супровідні документи, повинні мати відповідні повноваження на таке підписання.

Наведене дає підстави вважати, що акт ревізії за своєю правовою природою є так-званим проміжним актом зовнішнього огляду трансформатора із попередніми висновками, які, однак, потребували уточнення, про що зазначено у самому акті ревізії, що, відповідно, не дає підстав вважати акт ревізії актом виявлених недоліків у порядку п. 4.3 Договору.

В той же час, як встановлено судом, листом від 28.07.2015 № 5-2/5685 замовник просив підрядника повідомити про готовність до виконання робіт з усунення недоліків виконаних робіт з капітального ремонту трансформатора типу ТРД-90000/110-У 1, встановленого на блоці № 4 Київської ГЕС, за власний рахунок.

У відповідь на лист позивача від 28.07.2015 вих.№ 5-2/5685 відповідачем складено лист від 29.07.2015 № 07/1551/2, додатком до якого була особлива думка спеціалістів відповідача з приводу інциденту та причин аварії на трансформаторі, відповідно до якої факт виконання ремонтних робіт з недоліками було заперечено. В цьому листі, зокрема відповідач висловив готовність виконання домовленостей, досягнутих у акті ревізії, та здійснити подальші дії для встановлення причин відмови трансформатора, тобто здійснити розбір фази “А” Трансформатора. Поряд з цим у висновку особливої думки спеціалістів відповідача зазначено було, що однією з можливих причин пошкодження виткової ізоляції обмотки НН2 фази "А" міг бути недостатній запас міцності ізоляції в районі висновків обмотки НН2 фази "А". який при типовому капітальному ремонті з розкриттям "дзвона" технологічно не міг бути виявлений.

При цьому, незважаючи на узгоджений подальший порядок встановлення причин інциденту із трансформатором, позивачем залучено осіб для здійснення розбору обмотки самостійно, без залучення відповідача, про що складено Акт діагностики від 20.04.2016.

Так, як встановлено судом, 20.04.2016 представниками Київської ГЕС, підрядної організації ТОВ «НМУ» Електроюжмонтаж», виробника було складено акт діагностики активної частини з підіймання обмоток на трансформаторі ТРД-90000/110 зав. №156695 Київської ГЕС, відповідно до якого визначено, які елементи потребують заміни.

Разом з тим, суд наголошує на тому, що у вказаному акті не зазначено конкретних причин пошкодження трансформатора, відповідно і не вказано про будь-які недоліки виконаних саме відповідачем робіт та взагалі їх зв'язок з виходом з ладу трансформатора, а лише здійснюється відсилання до акту ревізії із вказівкою, що імовірні причини пошкодження вказані в акті ревізії і дослідження активної частини від 26.07.2015.

Так, не встановивши причини пошкодження трансформатора, листом-претензією від 15.09.2017 вих. № 6-2/4905 позивач вимагав від відповідача відшкодувати фактично понесені витрати на залучення сторонніх організацій та виконання ремонтних робіт трансформатора ТРД-90000/110 на суму 21 060 401,87 грн. з ПДВ.

Як встановлено судом, листом від 10.10.2017 вих. № 09/1139 відповідач зазначив, що вважає за доцільне провести незалежну технічну експертизу пошкодження обладнання, для чого створити комісію із залученням фахових спеціалістів провідних інститутів, конструкторів, Державної технічної інспекції при “Мінпаливенерго України”, технологів та конструкторів заводів виробників силових трансформаторів”.

Наведене листування сторін дає підстави для висновку, що відповідач не погодився з твердженнями позивача про наявність недоліків виконаних позивачем робіт за Договором, тобто у даній ситуації має місце спір з приводу недоліків виконаної роботи та їх причин.

Так, відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України, у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Разом з тим, експертиза з метою встановлення наявності чи відсутності недоліків виконаних робіт призначена не була, доказів протилежного суду не надано.

При цьому, оскільки трансформатор є річчю, яка знаходилась на території позивача, відповідач фактично був позбавлений можливості провести експертизу на предмет наявності недоліків виконаних робіт чи відступів від умов Договору із залученням експерта, без згоди позивача.

За наведених обставин, позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами тих обставин, що мали місце недоліки виконаних відповідачем робіт за Договором, а також, відповідно, не доведено наявності причинного зв’язку між виконаними роботами та виходом з ладу трансформатора, тобто зв’язку між переліком виконаних/неналежно виконаних робіт та виходом з ладу трансформатора.

При цьому, суд додатково наголошує, що елементом предмету договору є окрім виконання ремонтних робіт, також і виконання пусконалагоджувальних робіт.

У той же час, як встановлено судом, позивачем здійснено приймання частини робіт за Договором лише на суму 75241,52 грн., які сторонами умовно названо «І етап», та не надано доказів приймання замовником усіх робіт, які є предметом Договору, в тому числі і пусконалагоджувальних, які є окремим етапом робіт за Договором.

При цьому, в матеріалах справи наявна копія акту виконаних робіт з капітального ремонту трансформатора Т-4 Київської ГЕС від 07.07.2015, однак, суд наголошує на тому, що вказаний акт не є актом форми КБ-2в, як це передбачено умовами Договору, а також він підписаний від імені сторін технічними працівниками, будь-яких довіреностей на представництво ними інтересів зокрема відповідача суду не надано. За наведених обставин, відсутні підстави вважати вказаний акт актом приймання виконаних робіт у розумінні п.п. 4.1., 4.2. Договору, а тому, відповідно, відсутні підстави вважати прийнятими роботи, які передбачені в акті виконаних робіт з капітального ремонту трансформатора Т-4 Київської ГЕС від 07.07.2015.

В той же час, судом встановлено, що у позові позивач зазначає, що під час виконання післяремонтних випробувань трансформатора типу ТРД-90000/110-У1, встановленого на блоці №4 Київської ГЕС, через 11 годин після його роботи відбулось його відключення діями диференційного захисту.

Так, порядок післяремонтних випробувань умовами Договору не встановлений, водночас, такі випробування повинні відбуватись за наслідками виконання пусконалагоджувальних робіт, які в тому числі є предметом Договору, та повинні здійснюватись самим підрядником у присутності замовника.

Разом з тим, як зазначав сам позивач, він самостійно здійснював післяремонтні випробування трансформатора, отримавши від відповідача дозвіл.

Так, 04.10.2018 позивачем було подано акт від 06.07.2015, підписаний технічними працівниками позивача та відповідача, відповідно до якого зазначено, що всі роботи виконані, дозволяється подача напруги і приймально-здавальні випробування під навантаженням трансформатора Т-4.

Водночас, оскільки вказаний акт підписаний технічними працівниками зокрема відповідача, а сторонами не надано будь-яких довіреностей на представництво вказаних осіб, у суду відсутні підстави вважати такий акт належним доказом того, що саме відповідач дозволив здійснити випробування трансформатора після ремонту самостійно позивачем.

З огляду на наведене, за відсутності юридичної завершеності підрядних робіт за Договором (приймання-передача робіт у порядку, встановленому договором), позивач був позбавлений права самостійно здійснювати випробування трансформатора.

Такі висновки суду підтверджуються зокрема тим, що відповідно до п. 10.1. Договору підрядник зобов’язаний передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації об’єктів, які є предметом підрядних робіт.

Так, право здійснювати самостійно (без участі відповідача) експлуатацію трансформатора позивач має за наслідками приймання усіх робіт за Договором, оскільки саме в момент передачі-приймання робіт підрядник повинен надати інформацію щодо особливості експлуатації трансформатора, тоді-як до моменту передання результатів робіт та їх приймання замовником, будь-яка випробувальна експлуатація трансформатора можлива лише підрядником або під контролем підрядника.

За наведених обставин, з огляду на те, що позивачем самостійно здійснено випробування трансформатора до передання відповідачем результатів робіт (в тому числі і пусконалагоджувальних) та інформації щодо експлуатації трансформатора, суд доходить висновку, що саме на позивача покладено ризики, пов’язані з виходом з ладу трансформатора, тоді-як відповідач не може відповідати на дії позивача, вчинені без будь-яких правових підстав.

Таким чином, за недоведеності протиправної поведінки відповідача щодо виконання Договору (недоведеність наявності недоліків виконаних робіт та зв’язку між неналежно виконаними роботами і виходом з ладу трансформатора; експлуатація трансформатора позивачем за відсутності правових підстав – до передання результатів робіт замовником), відсутні підстави вважати, що позивачем понесено збитки у зв’язку з неналежним виконанням Договору відповідачем. При цьому, з огляду на висновки суду щодо недоведеності протиправної поведінки відповідача, суд не досліджує заявлений позивачем розмір збитків на предмет його обґрунтованості, оскільки за відсутності обов’язкового елементу притягнення до господарсько-правової відповідальності (протиправна поведінка), відсутні підстави для відшкодування позивачеві збитків.

Інші доводи позивача не спростовують висновків суду, викладених вище.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов’язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 20.12.2018

Суддя Ю.В. Картавцева