Ухвала суду № 78682313, 20.12.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

20.12.2018Справа № 910/13318/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг»до1. Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган-Юг»простягнення 513 255,89 дол. СШАСуддя Босий В.П.

Представники сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/13318/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган-Юг» про стягнення 513 255,89 дол. США.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» задоволено повністю, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 32 822 714,17 рос. рублів, та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн., в задоволенні позовних вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зурбаган-Юг» відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 змінено пункт другий резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/13318/16. Пункт другий резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/13318/16 викладено в такій редакції: «Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» попередню оплату у розмірі 513 255,89 дол. США, що еквівалентно 13 657 739, 12 грн., та судовий збір у розмірі 191 316,13 грн.». В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 у справі № 910/13318/16 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 31.10.2018 касаційну скаргу ПАТ «Укрнафта» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у справі №910/13318/16 в частині вирішення позову ТОВ «Бізнес Факторинг» до ПАТ «Укрнафта» про стягнення попередньої оплати та в частині розподілу судового збору скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до ПАТ «Укрнафта» про стягнення попередньої оплати задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Укрнафта» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» 6 591 241, 32 грн. попередньої оплати, що станом на день подання позову еквівалентно 16 736 260, 11 російських рублів. У решті позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до ПАТ «Укрнафта» відмовлено. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.09.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2018 у справі №910/13318/16 в частині відмови в задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Бізнес Факторинг» до ТОВ «Зурбаган-Юг» про солідарне стягнення 100 000,00 грн. залишено без змін та стягнуто судовий збір.

13.12.2018 до канцелярії суду від представника ПАТ «Укрнафта» надійшов відвід судді Босому В.П.

Вказана заява мотивована тим, що суддя Босий В.П. під час розгляду справи №910/13318/16 в суді першої інстанції не забезпечив достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який сумнів у його безсторонності. На думку заявника, про допущені суддею під час винесення рішення у даній справі порушення норм процесуального права свідчить подальше скасування такого рішення постановою Верховного Суду від 31.10.2018.

19.12.2018 матеріали справи №910/13318/16 повернулися до Господарського суду міста Києва після завершення касаційного перегляду.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно зі ст. 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Зокрема, відповідно до статті 129 Конституції України, судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства, зокрема, є законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (стаття 9 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Зі змісту поданої заяви про відвід судді Босого В.Р. вбачається, що вона мотивована виключно незгодою відповідача з процесуальними рішеннями та діями судді під час розгляду справи Господарського суду міста Києва №910/13318/16.

Суд відзначає, що, по-перше, розгляд справи суддею Босим В.П. станом на момент надходження даної заяви про відвід судді закінчився, і судом прийнято рішення, яке неодноразово переглядалось судами вищих інстанцій.

По-друге, частиною 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обумовлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, суд, ознайомившись з заявою представника ПАТ «Укрнафта» про відвід судді Босого В.П. у справі №910/13318/16, дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про відвід судді Босого В.П. у справі №910/13318/16 передати для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

2. Дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя В.П. Босий